Lamentações 3
Ukrainian Version (UKRUB) vs NVT
1 Я той муж, який бачив біду від жезла Його гніву,
1 Eu sou aquele que viu as aflições trazidas pela vara da ira do S
2 Він провадив мене й допровадив до темряви, а не до світла...
2 Ele me conduziu para a escuridão e removeu toda a luz.
3 Лиш на мене все знову обертає руку Свою цілий день...
3 Voltou sua mão contra mim repetidamente, o dia todo.
4 Він виснажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторощив,
4 Fez minha pele e minha carne envelhecerem e me quebrou os ossos.
5 обгородив Він мене, і мене оточив гіркотою та мукою,
5 Sitiou-me e cercou-me de angústia e aflição.
6 у темноті мене посадив, мов померлих давно...
6 Enterrou-me num lugar escuro, como os que há muito morreram.
7 Обгородив Він мене і не вийду, тяжкими вчинив Він кайдани мої...
7 Cercou-me de muros, e não consigo escapar; prendeu-me com pesadas correntes.
8 І коли я кричу й голошу, затикає Він вуха Свої на молитву мою...
8 E, ainda que eu clame e grite, ele fechou os ouvidos para minha oração.
9 Камінням обтесаним обгородив Він дороги мої, повикривлював стежки мої...
9 Com um muro de pedra, impediu meu caminho; tornou minha estrada tortuosa.
10 Він для мене ведмедем чатуючим став, немов лев той у сховищі!
10 Escondeu-se como um urso ou um leão que espera para atacar.
11 Поплутав дороги мої та розшарпав мене, учинив Він мене опустошеним!
11 Arrastou-me para fora do caminho e despedaçou-me; deixou-me devastado.
12 Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли,
12 Preparou seu arco e me fez alvo de suas flechas.
13 пустив стріли до нирок моїх з Свого сагайдака...
13 As flechas que ele atirou entraram fundo em meu coração.
14 Для всього народу свого я став посміховиськом, глумливою піснею їхньою цілий день...
14 Meu povo ri de mim; o dia inteiro entoam canções de zombaria.
15 Наситив мене гіркотою, мене напоїв полином...
15 De amargura ele me encheu e me fez beber um amargo cálice de dor.
16 І стер мені зуби жорствою, до попелу кинув мене,
16 Fez-me comer pedrinhas até quebrar os dentes e cobriu-me de pó.
17 і душа моя спокій згубила, забув я добро...
17 Tirou-me a paz, e já não sei o que é prosperar.
18 І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподівання на Господа...
18 Grito: “Meu esplendor se foi! Tudo que eu esperava do S
19 Згадай про біду мою й муку мою, про полин та отруту,
19 Como é amargo recordar meu sofrimento e meu desamparo!
20 душа моя згадує безперестанку про це, і гнеться в мені...
20 Lembro-me sempre destes dias terríveis enquanto lamento minha perda.
21 Оце я нагадую серцеві своєму, тому то я маю надію:
21 Ainda ouso, porém, ter esperança quando me recordo disto:
22 Це милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя,
22 O amor do S enhor não tem fim! Suas misericórdias são inesgotáveis.
23 нове воно кожного ранку, велика бо вірність Твоя!
23 Grande é sua fidelidade; suas misericórdias se renovam cada manhã.
24 Господь це мій уділ, говорить душа моя, тому я надію на Нього складаю!
24 Digo a mim mesmo: “O S enhor é minha porção; por isso, esperarei nele!”.
25 Господь добрий для тих, хто надію на Нього кладе, для душі, що шукає Його!
25 O S enhor é bom para os que dependem dele, para os que o buscam.
26 Добре, коли людина в мовчанні надію кладе на спасіння Господнє.
26 Portanto, é bom esperar em silêncio pela salvação do S
27 Добре для мужа, як носить ярмо в своїй молодості,
27 É bom as pessoas se sujeitarem, ainda jovens, ao jugo de sua disciplina.
28 нехай він самітно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його;
28 Que permaneçam sozinhas e em silêncio sob o jugo do S
29 хай закриє він порохом уста свої, може є ще надія;
29 Que se deitem com o rosto no pó, pois talvez ainda haja esperança.
30 хай щоку тому підставляє, хто його б'є, своєю ганьбою насичується...
30 Que deem a outra face para os que os ferem e aceitem os insultos de seus inimigos.
31 Бо Господь не навіки ж покине!
31 Pois o Senhor não abandona ninguém para sempre.
32 Бо хоч Він і засмутить кого, проте змилується за Своєю великою милістю,
32 Embora traga tristeza, também mostra compaixão, por causa da grandeza de seu amor.
33 бо не мучить Він з серця Свого, і не засмучує людських синів.
33 Pois não tem prazer em afligir as pessoas, nem em lhes causar tristeza.
34 Щоб топтати під своїми ногами всіх в'язнів землі,
34 Quando alguém esmaga sob os pés todos os prisioneiros da terra,
35 щоб перед обличчям Всевишнього право людини зігнути,
35 quando nega a outros seus direitos em oposição ao Altíssimo,
36 щоб гнобити людину у справі судовій його, оцього не має на оці Господь!
36 quando distorce a justiça nos tribunais, será que o Senhor não vê tudo isso?
37 Хто то скаже і станеться це, як Господь того не наказав?
37 Quem pode ordenar que algo aconteça sem a permissão do Senhor?
38 Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, зле та добре?
38 Acaso o Altíssimo não envia tanto a calamidade como o bem?
39 Чого ж нарікає людина жива? Нехай скаржиться кожен на гріх свій.
39 Então por que nós, humanos, nos queixamos quando somos castigados por nossos pecados?
40 Пошукаймо доріг своїх та дослідімо, і вернімось до Господа!
40 Em vez disso, examinemos nossos caminhos e voltemos para o S
41 підіймімо своє серце та руки до Бога на небі!
41 Levantemos o coração e as mãos para Deus nos céus e digamos:
42 Спроневірились ми й неслухняними стали, тому не пробачив Ти нам,
42 “Pecamos e nos rebelamos, e tu não nos perdoaste.
43 закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,
43 “Com tua ira nos envolveste, nos perseguiste e nos massacraste sem piedade.
44 закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла...
44 Tu te escondeste numa nuvem, para que nossas orações não chegassem a ti.
45 Сміттям та огидою нас Ти вчинив між народами,
45 Como refugo e lixo, nos lançaste fora, no meio das nações.
46 наші всі вороги пороззявляли на нас свого рота,
46 “Todos os nossos inimigos falam contra nós.
47 страх та яма на нас поприходили, руїна й погибіль...
47 Vivemos cheios de medo, pois estamos presos numa armadilha, devastados e arruinados”.
48 Моє око спливає потоками водними через нещастя дочки мого люду...
48 Rios de lágrimas correm de meus olhos pela destruição de meu povo.
49 Виливається око моє безупинно, нема бо перерви,
49 Minhas lágrimas correm sem parar; não cessarão
50 аж поки не зглянеться та не побачить Господь із небес,
50 até que o S enhor se incline dos céus e veja.
51 моє око вчиняє журбу для моєї душі через дочок усіх мого міста...
51 Meu coração está aflito pelo destino das mulheres de Jerusalém.
52 Ловлячи, ловлять мене, немов птаха, мої вороги безпричинно,
52 Meus inimigos, a quem nunca fiz mal, caçaram-me como se eu fosse um pássaro.
53 життя моє в яму замкнули вони, і каміннями кинули в мене...
53 Num poço me jogaram e atiraram pedras sobre mim.
54 Пливуть мені води на голову, я говорю: Вже погублений я!...
54 A água subiu acima de minha cabeça e clamei: “É o fim!”.
55 Кликав я, Господи, Ймення Твоє із найглибшої ями,
55 Mas, lá do fundo do poço, invoquei teu nome, S
56 Ти чуєш мій голос, не заховуй же вуха Свого від зойку мого, від благання мого!
56 Tu me ouviste quando clamei: “Ouve minha súplica! Escuta meu clamor por socorro!”.
57 Ти близький того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: Не бійся!
57 Sim, tu vieste quando clamei e disseste: “Não tenha medo”.
58 За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.
58 Senhor, defende minha causa, pois redimiste minha vida.
59 Ти бачиш, о Господи, кривду мою, розсуди ж Ти мій суд!
59 Viste a injustiça que me fizeram, S enhor ; demonstra tua justiça.
60 Усю їхню помсту Ти бачиш, всі задуми їхні на мене,
60 Viste os planos vingativos. que meus inimigos tramaram contra mim.
61 Ти чуєш, о Господи, їхні наруги, всі задуми їхні на мене,
61 S enhor , ouviste os insultos deles; sabes muito bem dos planos que tramaram.
62 мову повстанців на мене та їхнє буркотіння на мене ввесь день...
62 Meus inimigos me acusam e conspiram contra mim o dia todo.
63 Побач їхнє сидіння та їхнє вставання, як завжди глумлива їхня пісня!
63 Olha para eles! Sentados ou em pé, zombam de mim com suas canções.
64 Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!
64 S enhor , dá-lhes o que merecem por todo o mal que fizeram.
65 Подай їм темноту на серце, прокляття Твоє нехай буде на них!
65 Dá-lhes coração duro e teimoso, e que tuas maldições caiam sobre eles.
66 Своїм гнівом жени їх, і вигуби їх з-під Господніх небес!
66 Persegue-os em tua ira e destrói-os sob os céus do S
Atalhos do teclado
- Capítulo anterior←
- Próximo capítulo→
- Versículo anteriork
- Próximo versículoj
- Limpar seleçãoEsc
- Esta ajuda?
Estude este capítulo no WhatsApp
Peça à IA da Bíblia Fala para explicar Lamentações 3, comparar traduções ou montar um estudo — tudo direto pelo WhatsApp.