Jó 19
Ukrainian Version (UKRUB) vs NVT
1 А Йов відповів та й сказав:
1 Então Jó falou novamente:
2 Аж доки смутити ви будете душу мою, та душити словами мене?
2 “Até quando vocês vão me atormentar? Até quando vão me esmagar com suas palavras?
3 Десять раз це мене ви соромите, гнобити мене не стидаєтесь!...
3 Dez vezes já me insultaram; deveriam se envergonhar de me tratar tão mal.
4 Якщо справді зблудив я, то мій гріх при мені позостане.
4 Ainda que eu tivesse pecado, seria problema meu, e não de vocês.
5 Чи ви величаєтесь справді над мною, і виказуєте мою ганьбу на мене?
5 Pensam que são melhores que eu; usam minha humilhação como prova de meu pecado.
6 Знайте тоді, що Бог скривдив мене, і тенета Свої розточив надо мною!
6 Mas Deus é que foi injusto comigo e me prendeu em sua rede.
7 Ось ґвалт! я кричу, та не відповідає ніхто, голошу, та немає суду!...
7 “Clamo: ‘Socorro!’, mas ninguém responde; grito em protesto, mas não há justiça.
8 Він дорогу мою оточив і я не перейду, Він поклав на стежки мої темряву!
8 Deus fechou meu caminho para eu não passar e cobriu de escuridão minha estrada.
9 Він стягнув з мене славу мою і вінця зняв мені з голови!
9 Despojou-me de minha honra e removeu a coroa de minha cabeça.
10 Звідусіль Він ламає мене, і я йду, надію мою, як те дерево, вивернув Він...
10 Destruiu-me por todos os lados, e estou acabado; como se eu fosse uma árvore, arrancou minha esperança pela raiz.
11 І на мене Свій гнів запалив, і зарахував Він мене до Своїх ворогів:
11 Sua ira arde contra mim; ele me considera seu inimigo.
12 полки Його разом приходять, і торують на мене дорогу свою, і таборують навколо намету мого...
12 Suas tropas avançam e abrem caminhos para me atacar; acampam ao redor de minha tenda.
13 Віддалив Він від мене братів моїх, а знайомі мої почужіли для мене,
13 “Meus irmãos se mantêm afastados, meus conhecidos se voltaram contra mim.
14 мої ближні відстали, і забули про мене знайомі мої...
14 Minha família se foi, meus amigos chegados me esqueceram.
15 Мешканці дому мого, і служниці мої за чужого вважають мене, чужаком я став в їхніх очах...
15 Meus hóspedes e criadas me consideram um estranho; para eles, sou como um estrangeiro.
16 Я кличу свойого раба і він відповіді не дає, хоч своїми устами благаю його...
16 Quando chamo meu servo, ele não vem; tenho de suplicar!
17 Мій дух став бридкий для моєї дружини, а мій запах синам моєї утроби...
17 Meu hálito enoja minha esposa; sou rejeitado pela própria família.
18 Навіть діти малі зневажають мене, коли я встаю, то глузують із мене...
18 Até as crianças me desprezam; quando me levanto para falar, me dão as costas.
19 Мої всі повірники бридяться мною, а кого я кохав обернулись на мене...
19 Meus amigos chegados me detestam; aqueles que eu amo se voltaram contra mim.
20 До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя...
20 Fui reduzido a pele e osso; escapei da morte por um triz.
21 Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкнулась мене!...
21 “Tenham misericórdia de mim, meus amigos! Tenham misericórdia, pois a mão de Deus me feriu.
22 Чого ви мене переслідуєте, немов Бог, і не насичуєтесь моїм тілом?
22 Será que também precisam me perseguir, como Deus me persegue? Já não me criticaram o suficiente?
23 О, коли б записати слова мої, о, коли б були в книжці вони позазначувані,
23 “Quem dera minhas palavras fossem registradas! Quem dera fossem escritas num monumento,
24 коли б рильцем залізним та оливом в скелі навіки вони були витесані!
24 entalhadas com um cinzel de ferro e preenchidas com chumbo, gravadas para sempre na rocha!
25 Та я знаю, що мій Викупитель живий, і останнього дня Він підійме із пороху
25 “Quanto a mim, sei que meu Redentor vive e que um dia, por fim, ele se levantará sobre a terra.
26 цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,
26 E, depois que meu corpo tiver se decomposto, ainda assim, em meu corpo,
27 сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі... Тануть нирки мої в моїм нутрі!...
27 Eu o verei por mim mesmo, sim, o verei com meus próprios olhos; meu coração muito anseia por esse dia!
28 Коли скажете ви: Нащо будемо гнати його, коли корень справи знаходиться в ньому!
28 “Como vocês se atrevem a me perseguir e dizer: ‘É culpa dele’?
29 то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!...
29 Deveriam temer o castigo, pois sua atitude merece ser punida; então saberão que há juízo”.
Atalhos do teclado
- Capítulo anterior←
- Próximo capítulo→
- Versículo anteriork
- Próximo versículoj
- Limpar seleçãoEsc
- Esta ajuda?
Estude este capítulo no WhatsApp
Peça à IA da Bíblia Fala para explicar Jó 19, comparar traduções ou montar um estudo — tudo direto pelo WhatsApp.