Jó 19
Ukrainian Version (UKRUB) vs NAA
1 А Йов відповів та й сказав:
1 Então Jó respondeu:
2 Аж доки смутити ви будете душу мою, та душити словами мене?
2 “Até quando vocês vão me atormentar e me esmagar com as suas palavras?
3 Десять раз це мене ви соромите, гнобити мене не стидаєтесь!...
3 Já dez vezes vocês me insultaram e não se envergonham de me injuriar.
4 Якщо справді зблудив я, то мій гріх при мені позостане.
4 Se eu tivesse realmente cometido algum erro, isso interessaria somente a mim.
5 Чи ви величаєтесь справді над мною, і виказуєте мою ганьбу на мене?
5 Se vocês querem se engrandecer contra mim e usam a minha vergonha como argumento contra mim,
6 Знайте тоді, що Бог скривдив мене, і тенета Свої розточив надо мною!
6 então saibam que Deus foi injusto comigo e me cercou com a sua rede.”
7 Ось ґвалт! я кричу, та не відповідає ніхто, голошу, та немає суду!...
7 “Eis que clamo: ‘Violência!’, mas não sou ouvido; grito: ‘Socorro!’, porém não há justiça.
8 Він дорогу мою оточив і я не перейду, Він поклав на стежки мої темряву!
8 Deus fechou o meu caminho, e não consigo passar; e nas minhas veredas pôs trevas.
9 Він стягнув з мене славу мою і вінця зняв мені з голови!
9 Despojou-me da minha honra e tirou a coroa da minha cabeça.
10 Звідусіль Він ламає мене, і я йду, надію мою, як те дерево, вивернув Він...
10 Arruinou-me de todos os lados, e eu me vou; tirou-me a esperança, como se arranca uma árvore.
11 І на мене Свій гнів запалив, і зарахував Він мене до Своїх ворогів:
11 Acendeu contra mim a sua ira e me trata como um dos seus adversários.
12 полки Його разом приходять, і торують на мене дорогу свою, і таборують навколо намету мого...
12 Juntas vieram as suas tropas; prepararam contra mim o seu caminho e acamparam ao redor da minha tenda.”
13 Віддалив Він від мене братів моїх, а знайомі мої почужіли для мене,
13 “Deus levou os meus irmãos para longe de mim, e os que me conhecem, como estranhos, se afastaram de mim.
14 мої ближні відстали, і забули про мене знайомі мої...
14 Os meus parentes me abandonaram, e os meus conhecidos se esqueceram de mim.
15 Мешканці дому мого, і служниці мої за чужого вважають мене, чужаком я став в їхніх очах...
15 Os que se abrigam na minha casa e as minhas servas me consideram como um estranho; vim a ser um estrangeiro aos olhos deles.
16 Я кличу свойого раба і він відповіді не дає, хоч своїми устами благаю його...
16 Chamo o meu servo, e ele não me responde; tenho de suplicar-lhe, eu mesmo.
17 Мій дух став бридкий для моєї дружини, а мій запах синам моєї утроби...
17 O meu hálito é intolerável à minha mulher, e pelo mau cheiro sou repugnante aos meus irmãos.
18 Навіть діти малі зневажають мене, коли я встаю, то глузують із мене...
18 Até as crianças me desprezam, e, quando tento me levantar, zombam de mim.
19 Мої всі повірники бридяться мною, а кого я кохав обернулись на мене...
19 Todos os meus amigos íntimos me detestam, e até os que eu amava se voltaram contra mim.
20 До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя...
20 Os meus ossos se apegam à minha pele e à minha carne; escapei só com a pele dos meus dentes.
21 Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкнулась мене!...
21 Tenham pena de mim, meus amigos, tenham pena de mim, porque a mão de Deus me atingiu.
22 Чого ви мене переслідуєте, немов Бог, і не насичуєтесь моїм тілом?
22 Por que vocês me perseguem como Deus me persegue e não cessam de devorar a minha carne?”
23 О, коли б записати слова мої, о, коли б були в книжці вони позазначувані,
23 “Quem dera fossem agora escritas as minhas palavras! Quem dera fossem gravadas em livro!
24 коли б рильцем залізним та оливом в скелі навіки вони були витесані!
24 Que, com pena de ferro e com chumbo, para sempre fossem esculpidas na rocha!
25 Та я знаю, що мій Викупитель живий, і останнього дня Він підійме із пороху
25 Porque eu sei que o meu Redentor vive e por fim se levantará sobre a terra.
26 цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,
26 Depois, revestido este meu corpo da minha pele, em minha carne verei a Deus.
27 сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі... Тануть нирки мої в моїм нутрі!...
27 Eu o verei por mim mesmo, os meus olhos o verão, e não outros; de saudade o meu coração desfalece dentro de mim.”
28 Коли скажете ви: Нащо будемо гнати його, коли корень справи знаходиться в ньому!
28 “Se vocês disserem: ‘Como o perseguiremos?’ E: ‘A causa deste mal se acha nele mesmo’,
29 то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!...
29 então tenham medo da espada, porque tais acusações merecem o seu furor, para que vocês saibam que há um juízo.”
Atalhos do teclado
- Capítulo anterior←
- Próximo capítulo→
- Versículo anteriork
- Próximo versículoj
- Limpar seleçãoEsc
- Esta ajuda?
Estude este capítulo no WhatsApp
Peça à IA da Bíblia Fala para explicar Jó 19, comparar traduções ou montar um estudo — tudo direto pelo WhatsApp.