Jó 19
Ukrainian Version (UKRUB) vs ARIB
1 А Йов відповів та й сказав:
1 Então Jó respondeu:
2 Аж доки смутити ви будете душу мою, та душити словами мене?
2 Até quando afligireis a minha alma, e me atormentareis com palavras?
3 Десять раз це мене ви соромите, гнобити мене не стидаєтесь!...
3 Já dez vezes me haveis humilhado; não vos envergonhais de me maltratardes?
4 Якщо справді зблудив я, то мій гріх при мені позостане.
4 Embora haja eu, na verdade, errado, comigo fica o meu erro.
5 Чи ви величаєтесь справді над мною, і виказуєте мою ганьбу на мене?
5 Se deveras vos quereis engrandecer contra mim, e me incriminar pelo meu opróbrio,
6 Знайте тоді, що Бог скривдив мене, і тенета Свої розточив надо мною!
6 sabei então que Deus é o que transtornou a minha causa, e com a sua rede me cercou.
7 Ось ґвалт! я кричу, та не відповідає ніхто, голошу, та немає суду!...
7 Eis que clamo: Violência! mas não sou ouvido; grito: Socorro! mas não há justiça.
8 Він дорогу мою оточив і я не перейду, Він поклав на стежки мої темряву!
8 com muros fechou ele o meu caminho, de modo que não posso passar; e pôs trevas nas minhas veredas.
9 Він стягнув з мене славу мою і вінця зняв мені з голови!
9 Da minha honra me despojou, e tirou-me da cabeça a coroa.
10 Звідусіль Він ламає мене, і я йду, надію мою, як те дерево, вивернув Він...
10 Quebrou-me de todos os lados, e eu me vou; arrancou a minha esperança, como a, uma árvore.
11 І на мене Свій гнів запалив, і зарахував Він мене до Своїх ворогів:
11 Acende contra mim a sua ira, e me considera como um de seus adversários.
12 полки Його разом приходять, і торують на мене дорогу свою, і таборують навколо намету мого...
12 Juntas as suas tropas avançam, levantam contra mim o seu caminho, e se acampam ao redor da minha tenda.
13 Віддалив Він від мене братів моїх, а знайомі мої почужіли для мене,
13 Ele pôs longe de mim os meus irmãos, e os que me conhecem tornaram-se estranhos para mim.
14 мої ближні відстали, і забули про мене знайомі мої...
14 Os meus parentes se afastam, e os meus conhecidos se esquecem de, mim.
15 Мешканці дому мого, і служниці мої за чужого вважають мене, чужаком я став в їхніх очах...
15 Os meus domésticos e as minhas servas me têm por estranho; vim a ser um estrangeiro aos seus olhos.
16 Я кличу свойого раба і він відповіді не дає, хоч своїми устами благаю його...
16 Chamo ao meu criado, e ele não me responde; tenho que suplicar-lhe com a minha boca.
17 Мій дух став бридкий для моєї дружини, а мій запах синам моєї утроби...
17 O meu hálito é intolerável à minha mulher; sou repugnante aos filhos de minha mãe.
18 Навіть діти малі зневажають мене, коли я встаю, то глузують із мене...
18 Até os pequeninos me desprezam; quando me levanto, falam contra mim.
19 Мої всі повірники бридяться мною, а кого я кохав обернулись на мене...
19 Todos os meus amigos íntimos me abominam, e até os que eu amava se tornaram contra mim.
20 До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя...
20 Os meus ossos se apegam à minha pele e à minha carne, e só escapei com a pele dos meus dentes.
21 Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкнулась мене!...
21 Compadecei-vos de mim, amigos meus; compadecei-vos de mim; pois a mão de Deus me tocou.
22 Чого ви мене переслідуєте, немов Бог, і не насичуєтесь моїм тілом?
22 Por que me perseguis assim como Deus, e da minha carne não vos fartais?
23 О, коли б записати слова мої, о, коли б були в книжці вони позазначувані,
23 Oxalá que as minhas palavras fossem escritas! Oxalá que fossem gravadas num livro!
24 коли б рильцем залізним та оливом в скелі навіки вони були витесані!
24 Que, com pena de ferro, e com chumbo, fossem para sempre esculpidas na rocha!
25 Та я знаю, що мій Викупитель живий, і останнього дня Він підійме із пороху
25 Pois eu sei que o meu Redentor vive, e que por fim se levantará sobre a terra.
26 цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,
26 E depois de consumida esta minha pele, então fora da minha carne verei a Deus;
27 сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі... Тануть нирки мої в моїм нутрі!...
27 vê-lo-ei ao meu lado, e os meus olhos o contemplarão, e não mais como adversário. O meu coração desfalece dentro de mim!
28 Коли скажете ви: Нащо будемо гнати його, коли корень справи знаходиться в ньому!
28 Se disserdes: Como o havemos de perseguir! e que a causa deste mal se acha em mim,
29 то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!...
29 temei vós a espada; porque o furor traz os castigos da espada, para saberdes que há um juízo.
Atalhos do teclado
- Capítulo anterior←
- Próximo capítulo→
- Versículo anteriork
- Próximo versículoj
- Limpar seleçãoEsc
- Esta ajuda?
Estude este capítulo no WhatsApp
Peça à IA da Bíblia Fala para explicar Jó 19, comparar traduções ou montar um estudo — tudo direto pelo WhatsApp.