Mateus 22
NT (P Kulish 1871) (UKRANIAN) vs NVT
1 І, озвавшись Ісус, знов промовив до них приповістями, глаголючи:
1 Jesus lhes contou outras parábolas. Disse ele:
2 Уподобилось царство небесне чоловіку цареві, що нарядив весїллє синові своєму;
2 “O reino dos céus pode ser ilustrado com a história de um rei que preparou um grande banquete de casamento para seu filho.
3 і післав слуги свої кликати запрошених на весїллє; і не схотїли прийти.
3 Quando o banquete estava pronto, o rei enviou seus servos para avisar os convidados, mas todos se recusaram a vir.
4 Знов післав инші слуги, говорячи: Скажіть запрошеним: Ось я обід мій наготовив; воли мої й годоване побито, і все налагоджене; ідіть на весїллє.
4 “Então ele enviou outros servos para lhes dizer: ‘Já preparei o banquete; os bois e novilhos gordos foram abatidos, e tudo está pronto. Venham para a festa!’.
5 Вони ж, занехавши, пійшли собі, один на хутір, другий до свого торгу;
5 Mas os convidados não lhes deram atenção e foram embora: um para sua fazenda, outro para seus negócios.
6 а останнї, взявши слуг його, знущались із них, та й повбивали.
6 Outros, ainda, agarraram os mensageiros, os insultaram e os mataram.
7 Цар же, почувши, прогнівив ся, й піславши військо своє, вигубив тих розбишак, і запалив город їх.
7 “O rei ficou furioso e enviou seu exército para destruir os assassinos e queimar a cidade deles.
8 Рече тодї до слуг своїх: Весїллє налагоджене, запрошені ж не були достойні.
8 Disse a seus servos: ‘O banquete de casamento está pronto, e meus convidados não são dignos dessa honra.
9 Ійдїть же на росхідні шляхи, й кого знайдете, запрошуйте на весїллє.
9 Agora, saiam pelas esquinas e convidem todos que vocês encontrarem’.
10 І вийшовши слуги ті на шляхи, зібрали всїх, кого знайшли, й лихих і добрих; і було весїллє повне гостей.
10 Então os servos trouxeram todos que encontraram, tanto bons como maus, e o salão do banquete se encheu de convidados.
11 Цар же, ввійшовши подивитись на гостї, побачив там чоловіка, не одягненого у весїлню одежу;
11 “Quando o rei entrou para recebê-los, notou um homem que não estava vestido de forma apropriada para um casamento
12 і рече до него: Друже, як се увійшов єси сюди, не мавши весїлньої одежі? Він же мовчав,
12 e perguntou-lhe: ‘Amigo, como é que você se apresenta sem a roupa de casamento?’. O homem não teve o que responder.
13 Рече тодї цар до слуг: Звязавши йому ноги й руки, візьміть його й викиньте в темряву надвірню; там буде плач і скреготаннє зубів.
13 Então o rei disse: ‘Amarrem-lhe as mãos e os pés e lancem-no para fora, na escuridão, onde haverá choro e ranger de dentes’.
14 Багато бо званих, мало ж вибраних.
14 “Pois muitos são chamados, mas poucos são escolhidos”.
15 Тодї пійшли Фарисеї, і радили раду, як би піймати Його на слові.
15 Então os fariseus se reuniram para tramar um modo de levar Jesus a dizer algo que desse motivo para o prenderem.
16 І висилають до Него учеників своїх з Іродиянами, говорячи: Учителю, знаємо, що ти правдивий вси, й на путь Божий правдою наставляєш, і нї про кого не дбаєш; бо не дивиш ся на лице людей.
16 Enviaram alguns de seus discípulos, junto com os partidários de Herodes, para se encontrarem com ele. Disseram: “Mestre, sabemos como o senhor é honesto e ensina o caminho de Deus de acordo com a verdade. É imparcial e não demonstra favoritismo.
17 Скажи ж тепер нам: Як тобі здаєть ся? годить ся давати данину кесареві, чи нї?
17 Agora, diga-nos o que o senhor pensa a respeito disto: É certo pagar impostos a César ou não?”.
18 Постеріг же Ісус лукавство їх, і рече: Що ви мене спокутуєте, лицеміри?
18 Jesus, porém, sabia de sua má intenção e disse: “Hipócritas! Por que vocês tentam me apanhar numa armadilha?
19 Покажіть менї гріш податковий. Вони ж принесли йому денария.
19 Mostrem-me a moeda usada para pagar o imposto”. Quando lhe deram uma moeda de prata,
20 І рече до них: Чиє обличче се й надпись?
20 ele disse: “De quem são a imagem e o título nela gravados?”.
21 Кажуть йому: Кесареве. Тодї рече до них: Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.
21 “De César”, responderam. “Então deem a César o que pertence a César, e deem a Deus o que pertence a Deus”, disse ele.
22 І, вислухавши, здивувались, і, лишивши Його, пійшли.
22 Sua resposta os deixou admirados, e eles foram embora.
23 Того ж дня приступили до Него Садукеї, що кажуть: нема воскресення, і питали Його,
23 No mesmo dia, vieram a Jesus alguns saduceus, líderes religiosos que afirmam não haver ressurreição dos mortos,
24 говорячи: Учителю, Мойсей сказав: Коли хто вмре, не мавши дїтей, то нехай брат його оженить ся з жінкою його, й воскресить насїннє братові своєму.
24 e perguntaram: “Mestre, Moisés disse: ‘Se um homem morrer sem deixar filhos, o irmão dele deve se casar com a viúva e ter um filho, que dará continuidade ao nome do irmão’.
25 Було ж у нас сім братів; і первий, оженившись, умер, і, не мавши васїння, покинув жінку свою братові своєму;
25 Numa família havia sete irmãos. O mais velho se casou e morreu sem deixar filhos, de modo que seu irmão se casou com a viúva.
26 так само й другий брат, і третїй аж до семого.
26 O segundo irmão também morreu, e o terceiro irmão se casou com ela. E assim por diante, até o sétimo irmão.
27 Опісля ж усїх умерла й жінка.
27 Por fim, a mulher também morreu.
28 Оце ж у воскресенню кому з сїмох буде вона жінкою? всї бо мали її.
28 Diga-nos, de quem ela será esposa na ressurreição? Afinal, os sete se casaram com ela”.
29 Озвав ся ж Ісус і рече до них: Помиляєтесь ви, не знаючи писання анї сили Божої.
29 Jesus respondeu: “O erro de vocês está em não conhecerem as Escrituras nem o poder de Deus,
30 Бо в воскресенню не женять ся нї віддають ся, а будуть як ангели Божі на небі.
30 pois, quando os mortos ressuscitarem, não se casarão nem se darão em casamento. Nesse sentido, serão como os anjos do céu.
31 Про воскресеннє ж мертвих хиба не читали, що сказано вам од Бога, глаголючого:
31 “Agora, quanto a haver ressurreição dos mortos, vocês não leram a esse respeito nas Escrituras? Deus disse:
32 Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів? Не єсть Бог Богом мертвих, а живих.
32 ‘Eu sou o Deus de Abraão, o Deus de Isaque e o Deus de Jacó’. Portanto, ele é o Deus dos vivos, e não dos mortos”.
33 І, слухаючи народ, дивував ся наукою Його.
33 Quando as multidões o ouviram, ficaram admiradas com seu ensino.
34 Фарисеї ж, почувши, що Вів примусив Садукеїв мовчати, зібрались ради того.
34 Sabendo os fariseus que Jesus tinha calado os saduceus com essa resposta, reuniram-se novamente para interrogá-lo.
35 І спитав один з них, учитель закону, спокушуючи Його й кажучи:
35 Um deles, especialista na lei, tentou apanhá-lo numa armadilha com a seguinte pergunta:
36 Учителю, котора заповідь велика в законі?
36 “Mestre, qual é o mandamento mais importante da lei de Moisés?”.
37 Ісус же рече йому: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всею душею твоєю, і всею думкою твоєю.
37 Jesus respondeu: “‘Ame o Senhor, seu Deus, de todo o seu coração, de toda a sua alma e de toda a sua mente’.
38 Се перва й велика заповідь.
38 Este é o primeiro e o maior mandamento.
39 Друга ж подібна їй: Люби ближнього твого, як себе самого.
39 O segundo é igualmente importante: ‘Ame o seu próximo como a si mesmo’.
40 На сих двох заповідях увесь закон і пророки стоять.
40 Toda a lei e todas as exigências dos profetas se baseiam nesses dois mandamentos”.
41 Як же зібрались Фарисеї, питав їх Ісус,
41 Então, rodeado pelos fariseus, Jesus lhes fez a seguinte pergunta:
42 глаголючи: Що ви думаєте про Христа? чий Він син? Кажуть Йому: Давидів.
42 “O que vocês pensam do Cristo? De quem ele é filho?”. Eles responderam: “É filho de Davi”.
43 Рече Він до них: Як же се Давид зве Його в дусї Господом, говорячи:
43 Jesus perguntou: “Então por que Davi, falando por meio do Espírito, chama o Cristo de ‘meu Senhor’? Pois Davi disse:
44 Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх?
44 ‘O Senhor disse ao meu Senhor: Sente-se no lugar de honra à minha direita até que eu humilhe seus inimigos debaixo de seus pés’.
45 Коли ж Давид зве Його Господом, то як же Він син йому?
45 Portanto, se Davi chamou o Cristo de ‘meu Senhor’, como ele pode ser filho de Davi?”.
46 І нїхто не з'умів йому відказати нї слова, й нїхто з того часу не важив ся питати Його ніколи.
46 Ninguém conseguiu responder e, depois disso, não se atreveram a lhe fazer mais perguntas.
Atalhos do teclado
- Capítulo anterior←
- Próximo capítulo→
- Versículo anteriork
- Próximo versículoj
- Limpar seleçãoEsc
- Esta ajuda?
Estude este capítulo no WhatsApp
Peça à IA da Bíblia Fala para explicar Mateus 22, comparar traduções ou montar um estudo — tudo direto pelo WhatsApp.