Lamentações 5
Ukrainian Version (UKRUB) vs NTLH
1 Згадай, Господи, що з нами сталося, зглянься й побач нашу ганьбу,
1 Ó Senhor Deus, lembra do que nos aconteceu; olha para nós e vê a nossa desgraça.
2 наша спадщина дісталась чужим, доми наші чужинцям!
2 A nossa terra está nas mãos de estrangeiros, e em nossas casas mora gente estranha.
3 Поставали ми сиротами: нема батька, а матінки наші неначе ті вдови!...
3 Somos órfãos de pai; as nossas mães ficaram viúvas.
4 Свою воду за срібло ми п'ємо, наші дрова за гроші одержуємо...
4 Temos de comprar a nossa própria água de beber; temos de pagar pela nossa própria lenha.
5 У потилицю нас поганяють, помучені ми, і спокою не маємо!
5 Os nossos inimigos nos tratam com dureza; estamos esgotados, porém não nos deixam descansar.
6 До Єгипту й Асирії руку витягуємо, щоб насититись хлібом!
6 Para termos o que comer, precisamos pedir, estendendo as mãos aos egípcios e aos assírios.
7 Батьки наші грішили, але їх нема, а ми двигаємо їхні провини!
7 Os nossos antepassados pecaram e não existem mais, e nós sofremos por causa dos seus pecados.
8 Раби запанували над нами, і немає нікого, хто б вирятував з їхньої руки...
8 Somos governados por escravos, e não há ninguém que nos livre das suas mãos.
9 Наражуючи свою душу на меч у пустині, достаємо свій хліб...
9 Corremos perigo para conseguir alimento, pois os bandidos do deserto nos atacam sem dó.
10 Шкіра наша, мов піч, попалилась з пекучого голоду...
10 A fome nos faz queimar de febre, de modo que a nossa pele fica quente como um forno.
11 Жінок на Сіоні безчестили, дівчат по Юдейських містах...
11 Em Jerusalém e nas cidades de Judá, mulheres e moças foram violentadas.
12 Князі їхньою рукою повішені, лиця старих не пошановані...
12 Os inimigos enforcaram os nossos líderes e desrespeitaram os nossos velhos.
13 Юнаки носять камінь млиновий, а хлопці під ношею дров спотикаються...
13 Os nossos moços são forçados a trabalhar pesado nos moinhos; os meninos tropeçam, carregando feixes de lenha.
14 Перестали сидіти старші в брамі, юнаки свою пісню співати,
14 Os velhos não fazem mais as suas rodinhas nas praças, e os moços já não cantam mais.
15 втіха нашого серця спинилась, наш танець змінивсь на жалобу...
15 A alegria fugiu do nosso coração; em lugar das nossas danças, ficou a tristeza.
16 Спала корона у нас з голови, о горе, бо ми прогрішились,
16 Nada sobrou daquilo que era o nosso orgulho. Nós pecamos e estamos condenados.
17 тому наше серце боляще, тому наші очі потемніли,
17 O nosso coração está doente, e as lágrimas escurecem a nossa visão,
18 через гору Сіон, що спустошена, бродять лисиці по ній...
18 porque o monte Sião está abandonado, e as raposas andam pelas ruínas.
19 Пробуваєш Ти, Господи, вічно, Твій престол з роду в рід:
19 Mas tu, ó Senhor , reinas para sempre, tu dominas as gentes de todos os tempos.
20 Нащо ж нас забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас?
20 Por que nos abandonaste por tanto tempo? Será que lembrarás de nós outra vez?
21 Приверни нас до Себе, о Господи, і вернемось ми, віднови наші дні, як давніше було!
21 Faze com que voltemos a ti, ó Senhor , sim, faze-nos voltar! Faze com que a nossa vida seja outra vez como era antes.
22 Хіба Ти цілком нас відкинув, прогнівавсь занадто на нас?...
22 Ou será que nos rejeitaste para sempre? Será que a tua
Atalhos do teclado
- Capítulo anterior←
- Próximo capítulo→
- Versículo anteriork
- Próximo versículoj
- Limpar seleçãoEsc
- Esta ajuda?
Estude este capítulo no WhatsApp
Peça à IA da Bíblia Fala para explicar Lamentações 5, comparar traduções ou montar um estudo — tudo direto pelo WhatsApp.