Lamentações 5
Ukrainian Version (UKRUB) vs ACF
1 Згадай, Господи, що з нами сталося, зглянься й побач нашу ганьбу,
1 Lembra-te, SENHOR, do que nos tem sucedido; considera, e olha o nosso opróbrio.
2 наша спадщина дісталась чужим, доми наші чужинцям!
2 A nossa herança passou a estrangeiros, e as nossas casas a forasteiros.
3 Поставали ми сиротами: нема батька, а матінки наші неначе ті вдови!...
3 Órfãos somos sem pai, nossas mães são como viúvas.
4 Свою воду за срібло ми п'ємо, наші дрова за гроші одержуємо...
4 A nossa água por dinheiro a bebemos, por preço vem a nossa lenha.
5 У потилицю нас поганяють, помучені ми, і спокою не маємо!
5 Os nossos perseguidores estão sobre os nossos pescoços; estamos cansados, e não temos descanso.
6 До Єгипту й Асирії руку витягуємо, щоб насититись хлібом!
6 Aos egípcios e aos assírios estendemos as mãos, para nos fartarem de pão.
7 Батьки наші грішили, але їх нема, а ми двигаємо їхні провини!
7 Nossos pais pecaram, e já não existem; e nós levamos as suas maldades.
8 Раби запанували над нами, і немає нікого, хто б вирятував з їхньої руки...
8 Servos dominam sobre nós; ninguém há que nos livre da sua mão.
9 Наражуючи свою душу на меч у пустині, достаємо свій хліб...
9 Com perigo de nossas vidas trazemos o nosso pão, por causa da espada do deserto.
10 Шкіра наша, мов піч, попалилась з пекучого голоду...
10 Nossa pele se queimou como um forno, por causa do ardor da fome.
11 Жінок на Сіоні безчестили, дівчат по Юдейських містах...
11 Forçaram as mulheres em Sião, as virgens nas cidades de Judá.
12 Князі їхньою рукою повішені, лиця старих не пошановані...
12 Os príncipes foram enforcados pelas mãos deles; as faces dos velhos não foram reverenciadas.
13 Юнаки носять камінь млиновий, а хлопці під ношею дров спотикаються...
13 Aos jovens obrigaram a moer, e os meninos caíram debaixo das cargas de lenha.
14 Перестали сидіти старші в брамі, юнаки свою пісню співати,
14 Os velhos já não estão mais às portas, os jovens já deixaram a sua música.
15 втіха нашого серця спинилась, наш танець змінивсь на жалобу...
15 Cessou o gozo de nosso coração; converteu-se em lamentação a nossa dança.
16 Спала корона у нас з голови, о горе, бо ми прогрішились,
16 Caiu a coroa da nossa cabeça; ai de nós! porque pecamos.
17 тому наше серце боляще, тому наші очі потемніли,
17 Por isso desmaiou o nosso coração; por isso se escureceram os nossos olhos.
18 через гору Сіон, що спустошена, бродять лисиці по ній...
18 Pelo monte de Sião, que está assolado, andam as raposas.
19 Пробуваєш Ти, Господи, вічно, Твій престол з роду в рід:
19 Tu, Senhor, permaneces eternamente, e o teu trono subsiste de geração em geração.
20 Нащо ж нас забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас?
20 Por que te esquecerias de nós para sempre? Por que nos desampararias por tanto tempo?
21 Приверни нас до Себе, о Господи, і вернемось ми, віднови наші дні, як давніше було!
21 Converte-nos a ti, Senhor, e seremos convertidos; renova os nossos dias como dantes.
22 Хіба Ти цілком нас відкинув, прогнівавсь занадто на нас?...
22 Mas tu nos rejeitaste totalmente. Tu estás muito enfurecido contra nós.
Atalhos do teclado
- Capítulo anterior←
- Próximo capítulo→
- Versículo anteriork
- Próximo versículoj
- Limpar seleçãoEsc
- Esta ajuda?
Estude este capítulo no WhatsApp
Peça à IA da Bíblia Fala para explicar Lamentações 5, comparar traduções ou montar um estudo — tudo direto pelo WhatsApp.