Jó 30
Ukrainian Version (UKRUB) vs VC
1 А тепер насміхаються з мене молодші від мене літами, ті, що їхніх батьків я бридився б покласти із псами отари моєї...
1 Agora zombam de mim os mais jovens do que eu, aqueles cujos pais eu desdenharia de colocar com os cães de meu rebanho.
2 Та й сила рук їхніх для чого бувала мені? Повня сил їх минулась!
2 Que faria eu com o vigor de seus braços? Não atingirão a idade madura.
3 Самотні були в недостатку та голоді, ссали вони суху землю, зруйновану та опустілу!
3 Reduzidos a nada pela miséria e a fome, roem um solo árido e desolado.
4 рвали вони лободу на кущах, ялівцеве ж коріння було їхнім хлібом...
4 Colhem ervas e cascas dos arbustos, por pão têm somente a raiz das giestas.
5 Вони були вигнані з-поміж людей, кричали на них, немов на злодіїв,
5 São postos para fora do povo, gritam com eles como se fossem ladrões,
6 так що вони пробували в яругах долин, по ямах підземних та скелях,
6 moram em barrancos medonhos, em buracos de terra e de rochedos.
7 ревіли вони між кущами, збирались під терням,
7 Ouvem-se seus gritos entre os arbustos, amontoam-se debaixo das urtigas,
8 сини нерозумного й діти неславного, вони були вигнані з краю!
8 filhos de infames e de gente sem nome que são expulsos da terra!
9 А тепер я став піснею їм, і зробився для них поговором...
9 Agora sou o assunto de suas canções, o tema de seus escárnios;
10 Вони обридили мене, віддалились від мене, і від мойого обличчя не стримали слини,
10 afastam-se de mim com horror, não receiam cuspir-me no rosto.
11 бо Він розв'язав мого пояса й мучить мене, то й вони ось вуздечку із себе відкинули перед обличчям моїм...
11 Desamarraram a corda para humilhar-me, sacudiram de si todo o freio diante de mim.
12 По правиці встають жовтодзюбі, ноги мені підставляють, і топчуть на мене дороги нещастя свого...
12 À minha direita levanta-se a raça deles, tentam atrapalhar meus pés, abrem diante de mim o caminho da sua desgraça.
13 Порили вони мою стежку, хочуть мати користь із мойого життя, немає кому їх затримати,
13 Cortam minha vereda para me perder, trabalham para minha ruína.
14 немов через вилім широкий приходять, валяються попід румовищем...
14 Penetram como por uma grande brecha, irrompem entre escombros.
15 Обернулось страхіття на мене, моя слава пронеслась, як вітер, і, як хмара, минулося щастя моє...
15 O pavor me invade. Minha esperança é varrida como se fosse pelo vento, minha felicidade passa como uma nuvem.
16 А тепер розливається в мене душа моя, хапають мене дні нещастя!
16 Agora minha alma se dissolve, os dias de aflição me dominaram.
17 Вночі мої кості від мене віддовбуються, а жили мої не вспокоюються...
17 A noite traspassa meus ossos, consome-os; os males que me roem não dormem.
18 З великої Божої сили змінилося тіло моє, і недуга мене оперізує, мов той хітон.
18 Com violência segura a minha veste, aperta-me como o colarinho de minha túnica.
19 Він укинув мене до болота, і став я подібний до пороху й попелу.
19 Deus jogou-me no lodo, tenho o aspecto da poeira e da cinza.
20 Я кличу до Тебе, та Ти мені відповіді не даєш, я перед Тобою стою, Ти ж на мене лише придивляєшся...
20 Clamo a ti, e não me respondes; ponho-me diante de ti, e não olhas para mim.
21 Ти змінився мені на жорстокого, мене Ти женеш силою Своєї руки...
21 Tornaste-te cruel para comigo, atacas-me com toda a força de tua mão.
22 На вітер підняв Ти мене, на нього мене посадив, і робиш, щоб я розтопивсь на спустошення!
22 Arrebatas-me, fazes-me cavalgar o tufão, aniquilas-me na tempestade.
23 Знаю я: Ти до смерти провадиш мене, і до дому зібрання, якого призначив для всього живого...
23 Eu bem sei, levas-me à morte, ao lugar onde se encontram todos os viventes.
24 Хіба не простягає руки потопельник, чи він у нещасті своїм не кричить?
24 Mas poderá aquele que cai não estender a mão, poderá não pedir socorro aquele que perece?
25 Чи ж не плакав я за бідарем? Чи за вбогим душа моя не сумувала?
25 Não chorei com os oprimidos? Não teve minha alma piedade dos pobres?
26 Бо чекав я добра, але лихо прийшло, сподівався я світла, та темнота прийшла...
26 Esperava a felicidade e veio a desgraça, esperava a luz e vieram as trevas.
27 Киплять мої нутрощі й не замовкають, зустріли мене дні нещастя,
27 Minhas entranhas abrasam-se sem nenhum descanso, assaltaram-me os dias de aflição.
28 ходжу почорнілий без сонця, на зборі встаю та кричу...
28 Caminho no luto, sem sol; levanto-me numa multidão de gritos,
29 Я став братом шакалам, а струсятам товаришем,
29 tornei-me irmão dos chacais e companheiro dos avestruzes.
30 моя шкіра зчорніла та й лупиться з мене, від спекоти спалилися кості мої...
30 Minha pele enegrece-se e cai, e meus ossos são consumidos pela febre.
31 І стала жалобою арфа моя, а сопілка моя зойком плачливим...
31 Minha cítara só dá acordes lúgubres, e minha flauta sons queixosos.
Atalhos do teclado
- Capítulo anterior←
- Próximo capítulo→
- Versículo anteriork
- Próximo versículoj
- Limpar seleçãoEsc
- Esta ajuda?
Estude este capítulo no WhatsApp
Peça à IA da Bíblia Fala para explicar Jó 30, comparar traduções ou montar um estudo — tudo direto pelo WhatsApp.