Jó 30
Ukrainian Version (UKRUB) vs NVI
1 А тепер насміхаються з мене молодші від мене літами, ті, що їхніх батьків я бридився б покласти із псами отари моєї...
1 "Mas agora eles zombam de mim, homens mais jovens que eu, homens cujos pais eu teria rejeitado, não lhes permitindo sequer estar com os cães de guarda do rebanho.
2 Та й сила рук їхніх для чого бувала мені? Повня сил їх минулась!
2 De que me serviria a força de suas mãos, já que desapareceu o seu vigor?
3 Самотні були в недостатку та голоді, ссали вони суху землю, зруйновану та опустілу!
3 Desfigurados de tanta necessidade e fome, perambulavam pela terra ressequida, em sombrios e devastados desertos.
4 рвали вони лободу на кущах, ялівцеве ж коріння було їхнім хлібом...
4 Nos campos de mato rasteiro colhiam ervas, e a raiz da giesta era a sua comida.
5 Вони були вигнані з-поміж людей, кричали на них, немов на злодіїв,
5 Da companhia dos amigos foram expulsos aos gritos, como se fossem ladrões.
6 так що вони пробували в яругах долин, по ямах підземних та скелях,
6 Foram forçados a morar nos leitos secos dos rios, entre as rochas e nos buracos da terra.
7 ревіли вони між кущами, збирались під терням,
7 Rugiam entre os arbustos e se encolhiam sob a vegetação.
8 сини нерозумного й діти неславного, вони були вигнані з краю!
8 Prole desprezível e sem nome, foram expulsos da terra.
9 А тепер я став піснею їм, і зробився для них поговором...
9 "E agora os filhos deles zombam de mim com suas canções; tornei-me um provérbio entre eles.
10 Вони обридили мене, віддалились від мене, і від мойого обличчя не стримали слини,
10 Eles me detestam e se mantêm à distância; não hesitam em cuspir em meu rosto.
11 бо Він розв'язав мого пояса й мучить мене, то й вони ось вуздечку із себе відкинули перед обличчям моїм...
11 Agora que Deus afrouxou a corda do meu arco e me afligiu, eles ficam sem freios na minha presença.
12 По правиці встають жовтодзюбі, ноги мені підставляють, і топчуть на мене дороги нещастя свого...
12 À direita os embrutecidos me atacam; preparam armadilhas para os meus pés, e constroem rampas de cerco contra mim.
13 Порили вони мою стежку, хочуть мати користь із мойого життя, немає кому їх затримати,
13 Destroem o meu caminho; conseguem destruir-me, sem a ajuda de ninguém.
14 немов через вилім широкий приходять, валяються попід румовищем...
14 Avançam como através de uma grande brecha; arrojam-se entre as ruínas.
15 Обернулось страхіття на мене, моя слава пронеслась, як вітер, і, як хмара, минулося щастя моє...
15 Pavores apoderam-se de mim; a minha dignidade é levada como pelo vento, a minha segurança se desfaz como nuvem.
16 А тепер розливається в мене душа моя, хапають мене дні нещастя!
16 "E agora esvai-se a minha vida; estou preso a dias de sofrimento.
17 Вночі мої кості від мене віддовбуються, а жили мої не вспокоюються...
17 A noite penetra os meus ossos; minhas dores me corroem sem cessar.
18 З великої Божої сили змінилося тіло моє, і недуга мене оперізує, мов той хітон.
18 Em seu grande poder Deus é como a minha roupa; ele me envolve como a gola da minha veste.
19 Він укинув мене до болота, і став я подібний до пороху й попелу.
19 Lança-me na lama, e sou reduzido a pó e cinza.
20 Я кличу до Тебе, та Ти мені відповіді не даєш, я перед Тобою стою, Ти ж на мене лише придивляєшся...
20 "Clamo a ti, ó Deus, mas não respondes; fico de pé, mas apenas olhas para mim.
21 Ти змінився мені на жорстокого, мене Ти женеш силою Своєї руки...
21 Contra mim te voltas com dureza e me atacas com a força de tua mão.
22 На вітер підняв Ти мене, на нього мене посадив, і робиш, щоб я розтопивсь на спустошення!
22 Tu me apanhas e me levas contra o vento, e me jogas de um lado a outro na tempestade.
23 Знаю я: Ти до смерти провадиш мене, і до дому зібрання, якого призначив для всього живого...
23 Sei que me farás descer até a morte, ao lugar destinado a todos os viventes.
24 Хіба не простягає руки потопельник, чи він у нещасті своїм не кричить?
24 "A verdade é que ninguém dá a mão ao homem arruinado, quando este, em sua aflição, grita por socorro.
25 Чи ж не плакав я за бідарем? Чи за вбогим душа моя не сумувала?
25 Não é certo que chorei por causa dos que passavam dificuldade? E que a minha alma entristeceu-se por causa dos pobres?
26 Бо чекав я добра, але лихо прийшло, сподівався я світла, та темнота прийшла...
26 Mesmo assim, quando eu esperava o bem, veio o mal; quando eu procurava luz, vieram trevas.
27 Киплять мої нутрощі й не замовкають, зустріли мене дні нещастя,
27 Nunca pára a agitação dentro de mim; dias de sofrimento me confrontam.
28 ходжу почорнілий без сонця, на зборі встаю та кричу...
28 Perambulo escurecido, mas não pelo sol; levanto-me na assembléia e clamo por ajuda.
29 Я став братом шакалам, а струсятам товаришем,
29 Tornei-me irmão dos chacais, companheiro das corujas.
30 моя шкіра зчорніла та й лупиться з мене, від спекоти спалилися кості мої...
30 Minha pele escurece e cai; meu corpo queima de febre.
31 І стала жалобою арфа моя, а сопілка моя зойком плачливим...
31 Minha harpa está afinada para cantos fúnebres, e minha flauta para o som de pranto.
Atalhos do teclado
- Capítulo anterior←
- Próximo capítulo→
- Versículo anteriork
- Próximo versículoj
- Limpar seleçãoEsc
- Esta ajuda?
Estude este capítulo no WhatsApp
Peça à IA da Bíblia Fala para explicar Jó 30, comparar traduções ou montar um estudo — tudo direto pelo WhatsApp.