Jó 24
Ukrainian Version (UKRUB) vs ARC
1 Для чого часи не заховані від Всемогутнього? Ті ж, що знають Його, Його днів не побачать!
1 Visto que do Todo-Poderoso se não encobriram os tempos, por que não veem os seus dias os que o conhecem?
2 Пересовують межі безбожні, стадо грабують вони та пасуть,
2 Há os que até os limites removem; roubam os rebanhos e os apascentam.
3 займають осла в сиротини, беруть у заставу вола від удовиць,
3 Levam o jumento do órfão; tomam em penhor o boi da viúva.
4 вони бідних з дороги спихають, разом мусять ховатися збіджені краю...
4 Desviam do caminho os necessitados; e os miseráveis da terra juntos se escondem.
5 Тож вони, бідарі, немов дикі осли на пустині, виходять на працю свою, здобичі шукаючи, степ йому хліба дає для дітей...
5 Eis que, como jumentos monteses no deserto, saem à sua obra, madrugando para a presa; o campo raso dá mantimento a eles e aos seus filhos.
6 На полі вночі вони жнуть, і збирають собі виноград у безбожного,
6 No campo, segam o seu pasto e vindimam a vinha do ímpio.
7 наго ночують вони, без одежі, і не мають вкриття собі в холоді,
7 Ao nu fazem passar a noite sem roupa, não tendo ele coberta contra o frio.
8 мокнуть від зливи гірської, а заслони не маючи, скелю вони обіймають...
8 Pelas correntes das montanhas são molhados e, não tendo refúgio, abraçam-se com as rochas.
9 Сироту відривають від перс, і в заставу беруть від убогого...
9 Ao orfãozinho arrancam do peito e aceitam o penhor do pobre.
10 Ходять наго вони, без вбрання, і голодними носять снопи.
10 Fazem com que os nus vão sem veste e aos famintos tiram as espigas.
11 Хоч між мурами їхніми роблять оливу, топчуть чавила, та прагнуть вони!
11 Dentro dos seus muros fazem o azeite; pisam os lagares e ainda têm sede.
12 Стогнуть люди із міста, і кричить душа вбиваних, а Бог на це зло не звертає уваги...
12 Desde as cidades gemem os homens, e a alma dos feridos clama; e, contudo, Deus lho não imputa como loucura.
13 Вони проти світла бунтують, не знають доріг Його, і на стежках Його не сидять.
13 Eles estão entre os que se opõem à luz; não conhecem os seus caminhos e não permanecem nas suas veredas.
14 На світанку встає душогуб, замордовує бідного та злидаря, а ніч він проводить, як злодій...
14 De madrugada se levanta o homicida, mata o pobre e necessitado e de noite é como o ladrão.
15 А перелюбника око чекає смеркання, говорячи: Не побачить мене жодне око! і заслону кладе на обличчя...
15 Assim como os olhos do adúltero aguardam o crepúsculo, dizendo: Não me verá olho nenhum, e oculta o rosto,
16 Підкопуються під доми в темноті, замикаються вдень, світла не знають вони,
16 nas trevas minam as casas que de dia assinalaram; não conhecem a luz.
17 бо ранок для них усіх разом то темрява, і знають вони жахи темряви...
17 Porque a manhã, para todos eles, é como sombra de morte; porque, sendo conhecidos, sentem os pavores da sombra da morte.
18 Такий легкий він на поверхні води, на землі їхня частка проклята, не вернеться він на дорогу садів-виноградів...
18 São ligeiros sobre a face das águas; maldita é a sua porção sobre a terra; não voltam pelo caminho das vinhas.
19 Як посуха та спека їдять сніжну воду, так шеол поїсть грішників!
19 A secura e o calor desfazem as águas da neve; assim desfará a sepultura aos que pecaram.
20 Забуде його лоно матері, буде жерти черва його, мов солодощі, більше не буде він згадуваний, і безбожник поламаний буде, мов дерево!...
20 A madre se esquecerá deles, os vermes os comerão gostosamente; nunca mais haverá lembrança deles, e a iniquidade se quebrará como a árvore.
21 Чинить зло для бездітної він, щоб вона не родила, і вдовиці не зробить добра.
21 Afligem a estéril que não dá à luz e à viúva não fazem bem;
22 А міццю своєю він тягне могутніх, коли він встає, то ніхто вже не певний свойого життя!
22 até aos poderosos arrastam com a sua força; se eles se levantam, não há vida segura.
23 Бог дає йому все на безпеку, і на те він спирається, та очі Його бачать їхні дороги:
23 Se Deus lhes dá descanso, estribam-se nisso; seus olhos, porém, estão nos caminhos deles.
24 підіймуться трохи й немає вже їх, бо понижені... Як усе, вони гинуть, і зрізуються, немов та колоскова головка...
24 Por um pouco se alçam e logo desaparecem; são abatidos, encerrados como todos os outros e cortados como as pontas das espigas.
25 Якщо ж ні, то хто зробить мене неправдомовцем, а слово моє на марноту оберне?
25 Se agora não é assim, quem me desmentirá e desfará as minhas razões?
Atalhos do teclado
- Capítulo anterior←
- Próximo capítulo→
- Versículo anteriork
- Próximo versículoj
- Limpar seleçãoEsc
- Esta ajuda?
Estude este capítulo no WhatsApp
Peça à IA da Bíblia Fala para explicar Jó 24, comparar traduções ou montar um estudo — tudo direto pelo WhatsApp.