Salmos 102
Ukrainian Version (UKRUB) vs NTLH
1 Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою. (102-2) Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе!
1 Ó Senhor , ouve a minha oração e escuta o meu grito pedindo socorro!
2 (102-3) Не ховай від мене обличчя Свого, в день недолі моєї схили Своє ухо до мене, в день благання озвися небавом до мене!
2 Não te escondas de mim quando estou aflito. Ouve-me quando eu te chamar e responde depressa.
3 (102-4) Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої немов висохли в огнищі...
3 A minha vida está desaparecendo como fumaça, e o meu corpo queima como se estivesse no fogo.
4 (102-5) Як трава та побите та висохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій...
4 Estou acabado como a grama que foi cortada e pisada; não tenho nem vontade de comer.
5 (102-6) Від зойку стогнання мого прилипли до тіла мого мої кості...
5 Fico gemendo alto; sou apenas pele e osso.
6 (102-7) Уподобився я пеликанові пустині, я став, як той пугач руїн!
6 Sou como um pássaro em lugares desertos, como uma coruja numa casa abandonada.
7 (102-8) Я безсонний, і став, немов пташка самотня на дасі...
7 Não consigo dormir; sou como um pássaro solitário em cima do telhado.
8 (102-9) Увесь день ображають мене вороги мої, ті, хто з мене кепкує, заприсяглись проти мене!
8 Os meus inimigos me insultam o dia todo; aqueles que zombam de mim usam o meu nome para rogar pragas. as cinzas são a minha comida, e as lágrimas se misturam com a minha bebida. Tu me pegaste e me jogaste fora.
9 (102-10) і попіл я їм, немов хліб, а напої свої із плачем перемішую,
9 — ausente —
10 (102-11) через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене...
10 — ausente —
11 (102-12) Мої дні як похилена тінь, а я сохну, немов та трава!
11 A minha vida é como as sombras do anoitecer; vou secando como o capim.
12 (102-13) А Ти, Господи, будеш повік пробувати, а пам'ять Твоя з роду в рід.
12 Mas tu, ó Senhor Deus, és Rei para sempre; todas as
13 (102-14) Ти встанеш та змилуєшся над Сіоном, бо час учинити йому милосердя, бо прийшов речінець,
13 Tu te levantarás e terás pena de Jerusalém. Já é hora de teres compaixão dela, a hora certa já chegou.
14 (102-15) бо раби Твої покохали й каміння його, і порох його полюбили!
14 Ainda que ela esteja destruída, os teus eles têm compaixão dela, embora esteja arrasada.
15 (102-16) і будуть боятись народи Господнього Ймення, а всі земні царі слави Твоєї.
15 As nações temerão o Senhor ; todos os reis do mundo temerão o seu poder.
16 (102-17) Бо Господь побудує Сіона, появиться в славі Своїй.
16 Quando o Senhor tornar a construir Jerusalém, ele mostrará a sua
17 (102-18) До молитви забутих звернеться Він, і молитви їхньої не осоромить.
17 Ele ouvirá o seu povo abandonado e escutará a sua oração.
18 (102-19) Запишеться це поколінню майбутньому, і народ, який створений буде, хвалитиме Господа,
18 Que isso fique escrito para que os nossos descendentes saibam o que o e para que o louvem aqueles que ainda vão nascer!
19 (102-20) бо споглянув Він із високости святої Своєї, Господь зорив на землю з небес,
19 Do seu lugar santo, nas alturas, o do céu ele olhou para a terra
20 (102-21) щоб почути зідхання ув'язненого, щоб на смерть прирокованих визволити,
20 a fim de ouvir os gemidos dos prisioneiros e libertar os que tinham sido condenados à morte.
21 (102-22) щоб розповідати про Ймення Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі про славу Його,
21 Por isso, o Senhor Deus será louvado em Jerusalém, e a sua fama será anunciada ali
22 (102-23) коли разом зберуться народи й держави служити Господеві.
22 quando as nações e os reinos se reunirem para adorá-lo.
23 (102-24) Мою силу в дорозі Він виснажив, дні мої скоротив...
23 Ainda sou moço, mas Deus me tirou as forças e encurtou a minha vida.
24 (102-25) Я кажу: Боже мій, не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої роки на вічні віки.
24 Ó meu Deus, tu que vives para sempre, não me leves agora, antes que eu envelheça!
25 (102-26) Колись землю Ти був заклав, а небо то чин Твоїх рук,
25 No começo, criaste a terra e, com as tuas próprias mãos, fizeste o céu.
26 (102-27) позникають вони, а Ти будеш стояти... і всі вони, як одежа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання, і минуться вони...
26 A terra e o céu vão acabar, mas tu viverás para sempre. A terra e o céu se gastarão como roupas. Tu os trocarás como se troca de roupa, e eles serão jogados fora.
27 (102-28) Ти ж Той Самий, а роки Твої не закінчаться!
27 Mas tu és sempre o mesmo, e a tua vida não tem fim.
28 (102-29) Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоятиме міцно перед обличчям Твоїм!
28 Os nossos filhos viverão em segurança, e os seus descendentes terão sempre a tua proteção.
Atalhos do teclado
- Capítulo anterior←
- Próximo capítulo→
- Versículo anteriork
- Próximo versículoj
- Limpar seleçãoEsc
- Esta ajuda?
Estude este capítulo no WhatsApp
Peça à IA da Bíblia Fala para explicar Salmos 102, comparar traduções ou montar um estudo — tudo direto pelo WhatsApp.