Jó 31
Ukrainian Version (UKRUB) vs VC
1 Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на дівчину?
1 Eu havia feito um pacto com meus olhos: não desejaria olhar nunca para uma virgem.
2 І зверху яка доля від Бога, чи спадщина від Всемогутнього із висот?
2 Que parte me daria Deus lá do alto, que sorte o Todo-poderoso me enviaria dos céus?
3 Хіба не загибіль для кривдника, і хіба не нещастя злочинцям?
3 A infelicidade não está reservada ao injusto, e o infortúnio ao iníquo?
4 Хіба ж Він не бачить дороги мої, і не лічить усі мої кроки?
4 Não conhece Deus os meus caminhos, e não conta todos os meus passos?
5 Якщо я ходив у марноті, і на оману спішила нога моя,
5 Se caminhei com a mentira, se meu pé correu atrás da fraude,
6 то нехай на вазі справедливости зважить мене, і невинність мою Бог пізнає!
6 que Deus me pese em justas balanças e reconhecerá minha integridade.
7 Якщо збочує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх нечисть приліпла,
7 Se meus passos se desviaram do caminho, se meu coração seguiu meus olhos, se às minhas mãos se apegou qualquer mácula,
8 то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай вирвана буде з корінням!
8 semeie eu e outro o coma, e que minhas plantações sejam desenraizadas!
9 Якщо моє серце зваблялось до жінки чужої, і причаювався я при дверях мойого товариша,
9 Se meu coração foi seduzido por uma mulher, se fiquei à espreita à porta de meu vizinho,
10 то хай меле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиляються інші!
10 que minha mulher gire a mó para outro e que estranhos a possuam!
11 Бо гидота оце, й це провина підсудна,
11 Pois isso teria sido um crime, um delito dependente da justiça,
12 бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддону, і вирве з корінням увесь урожай мій!...
12 um fogo que devoraria até o abismo, e que teria arruinado todos os meus bens.
13 Якщо я понехтував правом свойого раба чи своєї невільниці в їх суперечці зо мною,
13 Nunca violei o direito de meus escravos, ou de minha serva, em suas discussões comigo.
14 то що я зроблю, як підійметься Бог? А коли Він приглянеться, що Йому відповім?
14 Que farei eu quando Deus se levantar? Quando me interrogar, que lhe responderei?
15 Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утворив нас в утробі?
15 Aquele que me criou no ventre, não o criou também a ele? Um mesmo criador não nos formou no seio da nossa mãe?
16 Чи бажання убогих я стримував, а очі вдовицям засмучував?
16 Não recusei aos pobres aquilo que desejavam, não fiz desfalecer os olhos da viúva,
17 Чи я сам поїдав свій шматок, і з нього не їв сирота?
17 não comi sozinho meu pedaço de pão, sem que o órfão tivesse a sua parte;
18 Таж від днів молодечих моїх виростав він у мене, як в батька, і від утроби матері моєї я провадив його!
18 desde minha infância cuidei deste como um pai, desde o ventre de minha mãe fui o guia da viúva.
19 Якщо бачив я гинучого без одежі, і вбрання не було в сіромахи,
19 Se vi perecer um homem por falta de roupas, e o pobre que não tinha com que cobrir-se,
20 чи ж не благословляли мене його стегна, і руном овечок моїх він не грівся?
20 sem que seus rins me tenham abençoado, aquecido como estava com a lã de minhas ovelhas;
21 Якщо на сироту я порушував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу,
21 se levantei a mão contra o órfão, quando me via apoiado pelos juízes,
22 хай рамено моє відпаде від свойого плеча, а рука моя від суглобу свого нехай буде відламана!
22 que meu ombro caia de minhas costas, que meu braço seja arrancado de seu cotovelo!
23 Бо острах на мене нещастя від Бога, а перед величчям Його я не можу встояти...
23 Pois o temor de Deus me invadiu, e diante de sua majestade não posso subsistir.
24 Чи я золото клав за надію собі, чи до щирого золота я говорив: Ти, безпеко моя?
24 Nunca pus no ouro minha segurança, nem jamais disse ao ouro puro: És minha esperança.
25 Чи тішився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?
25 Nunca me rejubilei por ser grande a minha riqueza, nem pelo fato de minha mão ter ajuntado muito.
26 Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе,
26 Quando eu via o sol brilhar, e a lua levantar-se em seu esplendor,
27 то коли б потаємно повабилось серце моє, і цілунки рукою я їм посилав,
27 jamais meu coração deixou-se seduzir em segredo, e minha mão não foi levada à boca para um beijo.
28 це так само провина підсудна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!
28 Isto seria um crime digno de castigo, pois eu teria renegado o Deus do alto.
29 Чи я тішивсь упадком свойого ненависника, чи порушувавсь я, коли зло спотикало його?
29 Nunca me alegrei com a ruína de meu inimigo, e nem exultei quando a infelicidade o feriu.
30 Таки ні, не давав я на гріх піднебіння свого, щоб прокляттям жадати душі його.
30 Não permiti que minha língua pecasse, reclamando sua morte por uma imprecação.
31 Хіба люди намету мого не казали: Хто покаже такого, хто з м'яса його не наситився?
31 Jamais as pessoas de minha tenda me disseram: Há alguém que não saiu satisfeito.
32 Чужинець на вулиці не ночував, я двері свої відчиняв подорожньому.
32 O estrangeiro não passava a noite fora, eu abria a minha porta ao viajante.
33 Чи ховав свої прогріхи я, як людина, щоб у своєму нутрі затаїти провину свою?
33 Nunca dissimulei minha culpa aos homens, escondendo em meu peito minha iniqüidade,
34 Бо тоді я боявся б великого натовпу, і сором від родів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не виходив...
34 como se temesse a multidão e receasse o desprezo das famílias, a ponto de me manter quieto sem pôr o pé fora da porta.
35 О, якби мене вислухав хто! Оце підпис моєї руки: Нехай Всемогутній мені відповість, а ось звій, зо скаргою, що його написав мій противник...
35 Oh, se eu tivesse alguém para me ouvir! Eis a minha assinatura: que o Todo-poderoso me responda! Que o meu adversário escreva também um memorial.
36 Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обвинувся б ним, як вінками?
36 Será que eu não o poria sobre meus ombros, e não cingiria minha fronte com ele como de uma coroa?
37 Число кроків своїх я представлю йому; мов до князя, наближусь до нього.
37 Dar-lhe-ia conta de todos os meus passos, e me apresentaria diante dele altivo como um príncipe.
38 Якщо проти мене голосить земля моя, й її борозни плачуть із нею,
38 Se minha terra clamou contra mim, e seus sulcos derramaram lágrimas,
39 якщо без грошей я їв плоди її, а її власника я стогнати примушував,
39 se comi seus frutos sem pagar, se afligi a alma de seu possuidor,
40 то замість пшениці хай виросте терен, а замість ячменю кукіль!... Слова Йова скінчилися.
40 que em vez de trigo produza espinhos, e joio em vez de cevada! Aqui terminam os discursos de Jó.
Atalhos do teclado
- Capítulo anterior←
- Próximo capítulo→
- Versículo anteriork
- Próximo versículoj
- Limpar seleçãoEsc
- Esta ajuda?
Estude este capítulo no WhatsApp
Peça à IA da Bíblia Fala para explicar Jó 31, comparar traduções ou montar um estudo — tudo direto pelo WhatsApp.