Lucas 20
Ukrainian Version (UKRUB) vs NVT
1 І сталось одного з тих днів, як навчав Він у храмі людей, та Добру Новину звіщав, прийшли первосвященики й книжники з старшими,
1 Certo dia, quando Jesus ensinava o povo e anunciava as boas-novas no templo, os principais sacerdotes, os mestres da lei e os líderes do povo se aproximaram dele
2 та й до Нього промовили, кажучи: Скажи нам, якою владою Ти чиниш оце? Або хто Тобі владу цю дав?
2 e perguntaram: “Com que autoridade você faz essas coisas? Quem lhe deu esse direito?”.
3 І промовив до них Він у відповідь: Запитаю й Я вас одну річ, і відповідайте Мені:
3 “Primeiro, deixe-me fazer uma pergunta”, respondeu ele.
4 Іванове хрищення з неба було, чи від людей?
4 “A autoridade de João para batizar vinha do céu ou era apenas humana?”
5 Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: З неба, відкаже: Чого ж ви йому не повірили?
5 Eles discutiram a questão entre si: “Se dissermos que vinha do céu, ele perguntará por que não cremos em João.
6 А як скажемо: Від людей, то всі люди камінням поб'ють нас, бо були переконані, що Іван то пророк.
6 Mas, se dissermos que era apenas humana, seremos apedrejados pela multidão, pois todos estão convencidos de que João era profeta”.
7 І вони відповіли, що не знають, ізвідки...
7 Por fim, responderam a Jesus que não sabiam.
8 А Ісус відказав їм: То й Я не скажу вам, якою владою Я це чиню.
8 E Jesus replicou: “Então eu também não direi com que autoridade faço essas coisas”.
9 І Він розповідати почав людям притчу оцю. Один чоловік насадив виноградника, і віддав його винарям, та й відбув на час довший.
9 Em seguida, Jesus se voltou para o povo e contou a seguinte parábola: “Um homem plantou um vinhedo e o arrendou a alguns lavradores. Depois, partiu para um lugar distante, onde passou um longo tempo.
10 А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб дали йому частку з плодів виноградника. Та побили його винарі, і відіслали ні з чим.
10 Na época da colheita da uva, enviou um de seus servos para receber sua parte da produção. Os lavradores atacaram o servo, o espancaram e o mandaram de volta, de mãos vazias.
11 І знову послав він до них раба іншого, а вони й того збили й зневажили, та й відіслали ні з чим.
11 Então o dono da propriedade enviou outro servo, mas eles também o insultaram, o espancaram e o mandaram de volta, de mãos vazias.
12 І послав він ще третього, а вони й того зранили й вигнали.
12 Enviou ainda um terceiro, e eles o feriram e o expulsaram do vinhedo.
13 Сказав тоді пан виноградника: Що маю робити? Пошлю свого сина улюбленого, може його посоромляться...
13 “‘Que farei?’, disse o dono do vinhedo. ‘Já sei; enviarei meu filho amado. Certamente eles o respeitarão.’
14 Винарі ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, щоб спадщина наша була.
14 “No entanto, quando os lavradores viram o filho, disseram uns aos outros: ‘Aí vem o herdeiro da propriedade. Vamos matá-lo e tomar posse desta terra!’.
15 І вони його вивели за виноградника, та й убили... Що ж зробить їм пан виноградника?
15 Então o arrastaram para fora do vinhedo e o mataram. “O que vocês acham que o dono do vinhedo fará com eles?”, perguntou Jesus.
16 Він прийде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть. Слухачі ж повіли: Нехай цього не станеться!
16 “Ele virá, matará os lavradores, e arrendará o vinhedo a outros.” “Que isso jamais aconteça!”, disseram os que o ouviam.
17 А Він глянув на них та й сказав: Що ж оце, що написане: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!
17 Jesus olhou para eles e perguntou: “Então o que significa esta passagem das Escrituras: ‘A pedra que os construtores rejeitaram se tornou a pedra angular’?
18 Кожен, хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде, то розчавить його.
18 Quem tropeçar nessa pedra será despedaçado, e aquele sobre quem ela cair será reduzido a pó”.
19 А книжники й первосвященики руки на Нього хотіли накласти тієї години, але побоялись народу. Бо вони розуміли, що про них Він цю притчу сказав.
19 Os mestres da lei e os principais sacerdotes queriam prender Jesus ali mesmo, pois perceberam que eles eram os lavradores maus a que Jesus se referia. No entanto, tinham medo da reação do povo.
20 І вони слідкували за Ним, і підіслали підглядачів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові Його, і Його видати урядові й владі намісника.
20 Esperando uma oportunidade, os líderes enviaram espiões que fingiam ser pessoas sinceras. Tentaram fazer Jesus dizer algo que pudesse ser relatado ao governador romano, de modo que ele fosse preso.
21 І вони запитали Його та сказали: Учителю, знаємо ми, що Ти добре говориш і навчаєш, і не дивишся на обличчя, але наставляєш на Божу дорогу правдиво.
21 Disseram: “Mestre, sabemos que o senhor fala e ensina o que é certo, não se deixa influenciar por outros e ensina o caminho de Deus de acordo com a verdade.
22 Чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?
22 Então, diga-nos: É certo pagar impostos a César ou não?”.
23 Знаючи ж їхню хитрість, сказав Він до них: Чого ви Мене випробовуєте?
23 Jesus percebeu a hipocrisia deles e disse:
24 Покажіте динарія Мені. Чий образ і напис він має? Вони відказали: Кесарів.
24 “Mostrem-me uma moeda de prata. De quem são a imagem e o título nela gravados?”. “De César”, responderam.
25 А Він їм відказав: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже!
25 “Então deem a César o que pertence a César, e deem a Deus o que pertence a Deus”, disse ele.
26 І не могли вони перед людьми зловити на слові Його. І дивувались вони з Його відповіді, та й замовкли.
26 Eles não conseguiam apanhá-lo em nada que ele dizia diante do povo. Em vez disso, admiraram-se de sua resposta e se calaram.
27 І підійшли дехто із саддукеїв, що твердять, ніби немає воскресіння, і запитали Його,
27 Então vieram a Jesus alguns saduceus, líderes religiosos que afirmam não haver ressurreição dos mortos,
28 та сказали: Учителю, Мойсей написав нам: Як умре кому брат, який має дружину, а помре бездітний, то нехай його брат візьме дружину, і відновить насіння для брата свого.
28 e perguntaram: “Mestre, Moisés nos deu uma lei segundo a qual se um homem morrer e deixar a esposa sem filhos, o irmão dele deve se casar com a viúva e ter um filho que dará continuidade ao nome do irmão.
29 Було ж сім братів. І перший, узявши дружину, бездітний умер.
29 Numa família havia sete irmãos. O mais velho se casou e morreu sem deixar filhos.
30 І другий узяв був ту дружину, та й той вмер бездітний.
30 O segundo irmão se casou com a viúva, mas também morreu.
31 І третій узяв був її, так само й усі семеро, і вони дітей не позоставили, та й повмирали.
31 Então o terceiro irmão se casou com ela. O mesmo aconteceu aos sete irmãos, que morreram sem deixar filhos.
32 А по всіх умерла й жінка.
32 Por fim, a mulher também morreu.
33 А в воскресінні котрому із них вона дружиною буде? Бо семеро мали за дружину її.
33 Diga-nos, de quem ela será esposa na ressurreição? Afinal, os sete se casaram com ela”.
34 Ісус же промовив у відповідь їм: Женяться й заміж виходять сини цього віку.
34 Jesus respondeu: “O casamento é para pessoas deste mundo.
35 А ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть ні женитись, ні заміж виходити,
35 Mas, na era futura, aqueles que forem considerados dignos de ser ressuscitados dos mortos não se casarão nem se darão em casamento,
36 ні вмерти вже не можуть, бо рівні вони Анголам, і вони сини Божі, синами воскресіння бувши.
36 e nunca mais morrerão. Nesse sentido, serão como os anjos. São filhos de Deus e filhos da ressurreição.
37 А що мертві встають, то й Мойсей показав при кущі, коли він назвав Господа Богом Авраамовим, і Богом Ісаковим, і Богом Якововим.
37 “Agora, quanto a haver ressurreição dos mortos, o próprio Moisés provou isso quando escreveu a respeito do arbusto em chamas. Ele se referiu ao Senhor como ‘o Deus de Abraão, o Deus de Isaque e o Deus de Jacó’.
38 Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть.
38 Portanto, ele é o Deus dos vivos, e não dos mortos, pois para ele todos vivem”.
39 Дехто ж із книжників відповіли та сказали: Учителю, Ти добре сказав!
39 “Mestre, o senhor disse bem!”, comentaram alguns mestres da lei.
40 І вже не насмілювалися питати Його ні про що.
40 E ninguém mais teve coragem de lhe fazer perguntas.
41 І сказав Він до них: Як то кажуть, що Христос син Давидів?
41 Então Jesus lhes perguntou: “Por que se diz que o Cristo é filho de Davi?
42 Таж Давид сам говорить у книзі Псалмів: Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене,
42 Afinal, o próprio Davi escreveu no Livro de Salmos: ‘O Senhor disse ao meu Senhor, Sente-se no lugar de honra à minha direita
43 поки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!
43 até que eu humilhe seus inimigos, e os ponha debaixo de seus pés’.
44 Отже, Давид Його Господом зве, як же Він йому син?
44 Uma vez que Davi chamou o Cristo de ‘meu Senhor’, como ele pode ser filho de Davi?”.
45 І, як увесь народ слухав, Він промовив до учнів Своїх:
45 Então, enquanto as multidões o ouviam, Jesus se voltou para seus discípulos e disse:
46 Стережіться книжників, що хочуть у довгих одежах ходити, і люблять привіти на ринках, і перші лавки в синагогах, і перші місця на бенкетах,
46 “Cuidado com os mestres da lei! Eles gostam de se exibir com vestes longas e de receber saudações respeitosas quando andam pelas praças. E como gostam de sentar-se nos lugares de honra nas sinagogas e à cabeceira da mesa nos banquetes!
47 що вдовині хати поїдають, і моляться довго напоказ, вони тяжче осудження приймуть!
47 No entanto, tomam posse dos bens das viúvas de maneira desonesta e, depois, para dar a impressão de piedade, fazem longas orações em público. Por causa disso, serão duramente castigados”.
Atalhos do teclado
- Capítulo anterior←
- Próximo capítulo→
- Versículo anteriork
- Próximo versículoj
- Limpar seleçãoEsc
- Esta ajuda?
Estude este capítulo no WhatsApp
Peça à IA da Bíblia Fala para explicar Lucas 20, comparar traduções ou montar um estudo — tudo direto pelo WhatsApp.