Lucas 22
NT (P Kulish 1871) (UKRANIAN) vs NVT
1 Наближало ся ж сьвято опрісноків, зване пасха.
1 A Festa dos Pães sem Fermento, também chamada de Páscoa, se aproximava.
2 І шукали архиєреї та письменники, як би погубити Його; боялись бо народу.
2 Os principais sacerdotes e mestres da lei tramavam uma forma de matar Jesus, mas tinham medo da reação do povo.
3 Ввійшов же сатана в Юду, на прізвище Іскариоцького, що був з числа дванайцяти.
3 Então Satanás entrou em Judas Iscariotes, um dos Doze,
4 І пійшовши говорив з архиєреями та воєводами, як Його зрадити їм.
4 e ele foi aos principais sacerdotes e aos capitães da guarda do templo para combinar a melhor maneira de lhes entregar Jesus.
5 І зраділи вони, й вмовились йому срібла дати.
5 Eles ficaram muito satisfeitos e lhe prometeram dinheiro.
6 І обіцяв ся, і шукав нагоди, щоб видати Його їм потай народу.
6 Judas concordou e começou a procurar uma oportunidade de trair Jesus, para que o prendessem quando as multidões não estivessem por perto.
7 Прийшов же день опрісноків, як треба було колоти пасхове ягня.
7 Chegou o dia da Festa dos Pães sem Fermento, quando o cordeiro pascal era sacrificado.
8 І післав Петра та Йоана, глаголючи: Йдіть та приготовте нам пасху їсти.
8 Jesus mandou Pedro e João na frente e disse: “Vão e preparem a refeição da Páscoa, para que a comamos juntos”.
9 Вони ж сказали Йому: Де хочеш, щоб приготовити?
9 “Onde o senhor quer que a preparemos?”, perguntaram.
10 Він же рече їм: Ось, як увійдете в город, зустріне вас чоловік, глек води несучи. Йдіть слїдом за ним у господу, куди ввійде.
10 Ele respondeu: “Logo que vocês entrarem em Jerusalém, um homem carregando uma vasilha de água virá ao seu encontro. Sigam-no. Na casa onde ele entrar,
11 І скажіть господареві дому: Каже тобі учитель: Де сьвітлиця, щоб дасху з учениками моїми їсти?
11 digam ao dono: ‘O Mestre pergunta: Onde fica o aposento no qual comerei a refeição da Páscoa com meus discípulos?’.
12 І той вам покаже гірницю велику застелену; там приготовте.
12 Ele os levará a uma sala grande no andar superior, que já estará arrumada. Preparem ali a refeição”.
13 Пійшовши ж знайшли, як сказав їм, і приготовили пасху.
13 Eles foram e encontraram tudo como Jesus tinha dito, e ali prepararam a refeição da Páscoa.
14 І, як настала година, сїв Він, й дванадцять апостолів з Ним.
14 Quando chegou a hora, Jesus e seus apóstolos tomaram lugar à mesa.
15 І рече до них: Бажаннєм забажав я сю пасху їсти з вами, перш нїж прийму муки:
15 Jesus disse: “Estava ansioso para comer a refeição da Páscoa com vocês antes do meu sofrimento.
16 глаголю бо вам: Що більш не їсти му її, доки сповнить ся в царстві Божому.
16 Pois eu lhes digo agora que não voltarei a comê-la até que ela se cumpra no reino de Deus”.
17 І, взявши чашу, й оддавши хвалу, рече: Прийміть се та поділить собі:
17 Então tomou um cálice de vinho e agradeceu a Deus. Depois, disse: “Tomem isto e partilhem entre vocês.
18 глаголю бо вам: Що не пити му вже від плоду винограднього, доки царство Боже прийде.
18 Pois não beberei vinho outra vez até que venha o reino de Deus”.
19 І, взявши хлїб, та оддавши хвалу, переломив, і дав їм, глаголючи: Се єсть тїло моє, що за вас даєть ся. Се чинїть на мій спомин.
19 Tomou o pão e agradeceu a Deus. Depois, partiu-o e o deu aos discípulos, dizendo: “Este é o meu corpo, entregue por vocês. Façam isto em memória de mim”.
20 Так само й чашу після вечері, глаголючи: Ся чаша новий завіт у крові моїй, що за вас пролита буде.
20 Depois da ceia, Jesus tomou o cálice de vinho e disse: “Este é o cálice da nova aliança, confirmada com o meu sangue, que é derramado como sacrifício por vocês.
21 Та ось рука зрадника мого зо мною на столї.
21 “Mas aqui, partilhando da mesa conosco, está o homem que vai me trair.
22 Син то чоловічий іде, як постановлено наперед, тільки ж горе чоловікові тому, що зрадить Його!
22 Pois foi determinado que o Filho do Homem deve morrer. Mas que aflição espera aquele que o trair!”
23 І стали вони перепитуватись між собою, хто б з них був, що се мав зробити.
23 Os discípulos perguntavam uns aos outros qual deles faria uma coisa dessas.
24 Постало і змаганнє між ними, хто з них здаєть ся бути більшим.
24 Depois, começaram a discutir entre si qual deles era o mais importante.
25 Він же рече їм: Царі в поган панують над ними, й ті що власть над ними мають, добродїяки звуть ся.
25 Jesus lhes disse: “Neste mundo, os reis e os grandes homens exercem poder sobre o povo e, no entanto, são chamados de seus benfeitores.
26 Ви ж не так: тільки ж найбільший між вами нехай буде як найменший, і хто старший - як слуга.
26 Entre vocês, porém, será diferente. Que o maior entre vocês ocupe a posição inferior, e o líder seja o servo.
27 Хто бо більший: хто за столом, чи хто послугує? хиба не хто за столом? я ж між вами, як слуга.
27 Quem é mais importante, o que está à mesa ou o que serve? Não é aquele que está à mesa? Mas não aqui! Pois eu estou entre vocês como quem serve.
28 Ви ж пробували зо мною в спокусах моїх.
28 “Vocês permaneceram comigo durante meu tempo de provação.
29 І я завітую вам, як завітував менї Отець мій, царство,
29 E, assim como meu Pai me concedeu um reino, eu agora lhes concedo o direito de
30 щоб їли й пили за столом моїм у царстві моєму, і сидїли на престолах, судячи дванайцять родів Ізраїлевих.
30 comer e beber à minha mesa, em meu reino. Vocês se sentarão em tronos e julgarão as doze tribos de Israel”.
31 Рече ж Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав собі вас, щоб просівати, як пшеницю;
31 Então o Senhor disse: “Simão, Simão, Satanás pediu para peneirar cada um de vocês como trigo.
32 я ж молив ся за тебе, щоб не поменшала віра твоя, і ти колись, навернувшись, утверди братів твоїх.
32 Contudo, supliquei em oração por você, Simão, para que sua fé não vacile. Portanto, quando tiver se arrependido e voltado para mim, fortaleça seus irmãos”.
33 Він же каже Йому: Господи, з Тобою готов я і в темницю, і на смерть іти.
33 Pedro disse: “Senhor, estou pronto a ir para a prisão, e até a morrer ao seu lado”.
34 Він же рече: Глаголю тобі, Петре, не запів сьогодні півень, перш ніж тричі відречеш ся, що не знаєш мене.
34 Jesus, porém, respondeu: “Pedro, vou lhe dizer uma coisa: hoje, antes que o galo cante, você negará três vezes que me conhece”.
35 І рече їм: Як посилав вас я без сакви, й торбини, й обувя, чи чого недоставало вам? Вони ж казали: Нїчого.
35 Em seguida, Jesus lhes perguntou: “Quando eu os enviei para anunciar as boas-novas sem dinheiro, sem bolsa de viagem e sem sandálias extras, alguma coisa lhes faltou?”. “Não”, responderam eles.
36 Рече тодї їм; А тепер хто має сакву, нехай бере так само й торбину: а хто не має, нехай продасть одежу, та купить меч.
36 Então ele disse: “Agora, porém, peguem dinheiro e uma bolsa de viagem. E, se não tiverem uma espada, vendam sua capa e comprem uma.
37 Глаголю бо вам, що ще й се написане мусить справдитись на менї: І з беззаконними полїчено його: бо все про мене сповняєть ся.
37 Pois é necessário que se cumpra esta profecia a meu respeito: ‘Ele foi contado entre os rebeldes’. Sim, tudo que os profetas escreveram a meu respeito se cumprirá”.
38 Вони ж сказали: Господи, ось мечів тут два. Він же рече їм: Доволі.
38 Eles responderam: “Senhor, temos aqui duas espadas”. “É suficiente”, disse ele.
39 І вийшовши пійшов по звичаю нагору Оливну зійшли ж слїдом за Ним і ученики Його.
39 Então, acompanhado de seus discípulos, Jesus foi, como de costume, ao monte das Oliveiras.
40 Прибувши ж на місце, рече їм: Молїть ся, щоб не ввійти в спокусу.
40 Ao chegar, disse: “Orem para que vocês não cedam à tentação”.
41 А сам відступив од них, так як кинути каменем, і, приклонивши коліна, молив ся,
41 Afastou-se a uma distância como de um arremesso de pedra, ajoelhou-se e orou:
42 глаголючи: Отче, коли хочеш, мимо неси чашу сю від мене: тільки ж не моя воля, а Твоя нехай буде.
42 “Pai, se queres, afasta de mim este cálice. Contudo, que seja feita a tua vontade, e não a minha”.
43 Явив ся ж Йому ангел з неба, підкріпляючи Його.
43 Então apareceu um anjo do céu, que o fortalecia.
44 І, бувши в смертній боротьбі, ще пильнїще молив ся; був же піт Його як каплї крови, каплючі на землю.
44 Ele orou com ainda mais fervor, e sua angústia era tanta que seu suor caía na terra como gotas de sangue.
45 І, вставши від молитви, й прийшовши до учеників своїх, знайшов їх сплячих від смутку,
45 Por fim, ele se levantou, voltou aos discípulos e os encontrou dormindo, exaustos de tristeza.
46 і рече їм: Чого спите? уставши моліть ся, щоб не ввійшли в спокусу.
46 “Por que vocês dormem?”, perguntou ele. “Levantem-se e orem para que não cedam à tentação.”
47 Ще ж Він промовляв, ось народ і званий Юда, один з дванайцяти, йшов поперед них. і приступив до Ісуса, поцілувати Його.
47 Enquanto Jesus ainda falava, chegou uma multidão conduzida por Judas, um dos Doze. Ele se aproximou de Jesus e o cumprimentou com um beijo.
48 Ісус же рече йому: Юдо, цілуваннєм Сина чоловічого зраджуєш?
48 Jesus, porém, lhe disse: “Judas, com um beijo você trai o Filho do Homem?”.
49 Бачивши ж ті, що коло Него, до чого доходить, казали Йому: Господи, чи вдарити нам мечем?
49 Quando aqueles que estavam com Jesus viram o que ia acontecer, disseram: “Senhor, devemos lutar? Trouxemos as espadas!”.
50 І вдарив один хтось із них слугу архиєрейського, та й відтяв йому ухо праве.
50 E um deles feriu o servo do sumo sacerdote, cortando-lhe a orelha direita.
51 І озвавшись Ісус, рече: Оставте аж до сього. І, приторкнувшись до уха його, сцїлив його.
51 Mas Jesus disse: “Basta!”. E, tocando a orelha do homem, curou-o.
52 Рече ж Ісус до прийшовших на Него архиєреїв і воєвод, і церковних старших: Як на розбійника ви прийшли з мечами та киями?
52 Então Jesus se dirigiu aos principais sacerdotes, aos capitães da guarda do templo e aos líderes do povo que tinham vindo buscá-lo: “Por acaso sou um revolucionário perigoso para que venham me prender com espadas e pedaços de pau?
53 Як щодня був я з вами в церкві, не простягали рук на мене; та се ваша година й власть темряви.
53 Por que não me prenderam no templo? Todos os dias eu estava ali, ensinando. Mas esta é a hora de vocês, o tempo em que reina o poder das trevas”.
54 Узявши ж Його, повели, й приведи Його в двір архиєрейський. Петр же йшов слідом оддалеки.
54 Então eles o prenderam e o levaram à casa do sumo sacerdote. Pedro o seguiu de longe.
55 Як же запалили огонь серед двора та посїдали вкупі, сїв і Петр серед них.
55 Os guardas acenderam uma fogueira no meio do pátio e sentaram-se em volta, e Pedro sentou-se com eles.
56 Побачивши ж Його одна служниця, як сидів коло сьвітла, й, придивляючись на него, сказала: І сей з Ним був.
56 Uma criada o notou à luz da fogueira e começou a olhar fixamente para ele. Por fim, disse: “Este homem era um dos seguidores de Jesus!”.
57 Він же одрік ся Його, кажучи: Жінко, не знаю Його.
57 Mas Pedro negou, dizendo: “Mulher, eu nem o conheço!”.
58 А згодя другий, побачивши його, сказав: І ти з них єси. Петр же каже: Чоловіче, нї.
58 Pouco depois, um homem olhou para ele e disse: “Você também é um deles!”. “Não sou!”, retrucou Pedro.
59 І мало що не через одну годину, инший хтось ствердив, кажучи: Справді і сей з Ним був, бо й Галилеець він.
59 Cerca de uma hora mais tarde, outro homem afirmou: “Com certeza esse aí também estava com ele, pois também é galileu!”.
60 Каже Петр: Чоловіче, не знаю, що кажеш. І зараз, як ще говорив він, запіяв півень.
60 Pedro, porém, respondeu: “Homem, eu não sei do que você está falando”. E, no mesmo instante, o galo cantou.
61 І обернувшись Господь, поглянув на Петра. І згадав Петр слово Господнє, як глаголав йому: Що перш ніж півень запіє, відречеш ся мене тричі.
61 Então o Senhor se voltou e olhou para Pedro. E Pedro se lembrou das palavras dele: “Hoje, antes que o galo cante, você me negará três vezes”.
62 І вийшовши геть Петр, заплакав гірко.
62 E Pedro saiu dali, chorando amargamente.
63 А чоловіки, що держали Ісуса насьміхались із Него, бючи.
63 Os guardas encarregados de Jesus começaram a zombar dele e a bater nele.
64 І, закривши Його, били в лице Його, та й питали Його, кажучи: Проречи, хто вдарив Тебе.
64 Vendaram seus olhos e diziam: “Profetize para nós! Quem foi que lhe bateu desta vez?”.
65 І иншого багато, хуливши, казали на Него.
65 E o insultavam de muitas outras maneiras.
66 А як настав день, зібралась старшина людська, та архиєреї і письменники, та й повели Його в раду свою І кажучи:
66 Ao amanhecer, todos os líderes do povo se reuniram, incluindo os principais sacerdotes e os mestres da lei. Jesus foi conduzido à presença desse conselho,
67 Чи Ти єси Христос? скажи нам. Рече ж їм: Коли вам скажу, не пій-мете віри;
67 e eles perguntaram: “Diga-nos, você é o Cristo?”. Jesus respondeu: “Se eu lhes disser, de modo algum acreditarão em mim.
68 коли ж і спитаю вас, не відповісте мені й не відпустите.
68 E, se eu lhes fizer uma pergunta, não responderão.
69 Від нинї сидїти ме Син чоловічий по правицї сиди Божої.
69 Mas, de agora em diante, o Filho do Homem se sentará à direita do Deus Poderoso”.
70 І сказали всі: То се Ти Син Божий? Він же до них рече: Ви кажете, що се я.
70 Todos gritaram: “Então você afirma que é o Filho de Deus?”. E ele respondeu: “Vocês dizem que eu sou”.
71 Вони ж сказали: На що нам ще сьвідчення? Самі бо чули з уст Його.
71 “Que necessidade temos de outras testemunhas?”, disseram eles. “Nós mesmos o ouvimos de sua boca!”
Atalhos do teclado
- Capítulo anterior←
- Próximo capítulo→
- Versículo anteriork
- Próximo versículoj
- Limpar seleçãoEsc
- Esta ajuda?
Estude este capítulo no WhatsApp
Peça à IA da Bíblia Fala para explicar Lucas 22, comparar traduções ou montar um estudo — tudo direto pelo WhatsApp.