Lucas 22
NT (P Kulish 1871) (UKRANIAN) vs ARIB
1 Наближало ся ж сьвято опрісноків, зване пасха.
1 Aproximava-se a festa dos pães ázimos, que se chama a páscoa.
2 І шукали архиєреї та письменники, як би погубити Його; боялись бо народу.
2 E os principais sacerdotes e os escribas andavam procurando um modo de o matar; pois temiam o povo.
3 Ввійшов же сатана в Юду, на прізвище Іскариоцького, що був з числа дванайцяти.
3 Entrou então Satanás em Judas, que tinha por sobrenome Iscariotes, que era um dos doze;
4 І пійшовши говорив з архиєреями та воєводами, як Його зрадити їм.
4 e foi ele tratar com os principais sacerdotes e com os capitães de como lho entregaria.
5 І зраділи вони, й вмовились йому срібла дати.
5 Eles se alegraram com isso, e convieram em lhe dar dinheiro.
6 І обіцяв ся, і шукав нагоди, щоб видати Його їм потай народу.
6 E ele concordou, e buscava ocasião para lho entregar sem alvoroço.
7 Прийшов же день опрісноків, як треба було колоти пасхове ягня.
7 Ora, chegou o dia dos pães ázimos, em que se devia imolar a páscoa;
8 І післав Петра та Йоана, глаголючи: Йдіть та приготовте нам пасху їсти.
8 e Jesus enviou a Pedro e a João, dizendo: Ide, preparai-nos a páscoa, para que a comamos.
9 Вони ж сказали Йому: Де хочеш, щоб приготовити?
9 Perguntaram-lhe eles: Onde queres que a preparemos?
10 Він же рече їм: Ось, як увійдете в город, зустріне вас чоловік, глек води несучи. Йдіть слїдом за ним у господу, куди ввійде.
10 Respondeu-lhes: Quando entrardes na cidade, sair-vos-á ao encontro um homem, levando um cântaro de água; segui-o até a casa em que ele entrar.
11 І скажіть господареві дому: Каже тобі учитель: Де сьвітлиця, щоб дасху з учениками моїми їсти?
11 E direis ao dono da casa: O Mestre manda perguntar-te: Onde está o aposento em que hei de comer a páscoa com os meus discípulos?
12 І той вам покаже гірницю велику застелену; там приготовте.
12 Então ele vos mostrará um grande cenáculo mobiliado; aí fazei os preparativos.
13 Пійшовши ж знайшли, як сказав їм, і приготовили пасху.
13 Foram, pois, e acharam tudo como lhes dissera e prepararam a páscoa.
14 І, як настала година, сїв Він, й дванадцять апостолів з Ним.
14 E, chegada a hora, pôs-se Jesus à mesa, e com ele os apóstolos.
15 І рече до них: Бажаннєм забажав я сю пасху їсти з вами, перш нїж прийму муки:
15 E disse-lhes: Tenho desejado ardentemente comer convosco esta páscoa, antes da minha paixão;
16 глаголю бо вам: Що більш не їсти му її, доки сповнить ся в царстві Божому.
16 pois vos digo que não a comerei mais até que ela se cumpra no reino de Deus.
17 І, взявши чашу, й оддавши хвалу, рече: Прийміть се та поділить собі:
17 Então havendo recebido um cálice, e tendo dado graças, disse: Tomai-o, e reparti-o entre vós;
18 глаголю бо вам: Що не пити му вже від плоду винограднього, доки царство Боже прийде.
18 porque vos digo que desde agora não mais beberei do fruto da videira, até que venha o reino de Deus.
19 І, взявши хлїб, та оддавши хвалу, переломив, і дав їм, глаголючи: Се єсть тїло моє, що за вас даєть ся. Се чинїть на мій спомин.
19 E tomando pão, e havendo dado graças, partiu-o e deu-lho, dizendo: Isto é o meu corpo, que é dado por vós; fazei isto em memória de mim.
20 Так само й чашу після вечері, глаголючи: Ся чаша новий завіт у крові моїй, що за вас пролита буде.
20 Semelhantemente, depois da ceia, tomou o cálice, dizendo: Este cálice é o novo pacto em meu sangue, que é derramado por vós.
21 Та ось рука зрадника мого зо мною на столї.
21 Mas eis que a mão do que me trai está comigo à mesa.
22 Син то чоловічий іде, як постановлено наперед, тільки ж горе чоловікові тому, що зрадить Його!
22 Porque, na verdade, o Filho do homem vai segundo o que está determinado; mas ai daquele homem por quem é traído!
23 І стали вони перепитуватись між собою, хто б з них був, що се мав зробити.
23 Então eles começaram a perguntar entre si qual deles o que ia fazer isso.
24 Постало і змаганнє між ними, хто з них здаєть ся бути більшим.
24 Levantou-se também entre eles contenda, sobre qual deles parecia ser o maior.
25 Він же рече їм: Царі в поган панують над ними, й ті що власть над ними мають, добродїяки звуть ся.
25 Ao que Jesus lhes disse: Os reis dos gentios dominam sobre eles, e os que sobre eles exercem autoridade são chamados benfeitores.
26 Ви ж не так: тільки ж найбільший між вами нехай буде як найменший, і хто старший - як слуга.
26 Mas vós não sereis assim; antes o maior entre vós seja como o mais novo; e quem governa como quem serve.
27 Хто бо більший: хто за столом, чи хто послугує? хиба не хто за столом? я ж між вами, як слуга.
27 Pois qual é maior, quem está à mesa, ou quem serve? porventura não é quem está à mesa? Eu, porém, estou entre vós como quem serve.
28 Ви ж пробували зо мною в спокусах моїх.
28 Mas vós sois os que tendes permanecido comigo nas minhas provações;
29 І я завітую вам, як завітував менї Отець мій, царство,
29 e assim como meu Pai me conferiu domínio, eu vo-lo confiro a vós;
30 щоб їли й пили за столом моїм у царстві моєму, і сидїли на престолах, судячи дванайцять родів Ізраїлевих.
30 para que comais e bebais à minha mesa no meu reino, e vos senteis sobre tronos, julgando as doze tribos de Israel.
31 Рече ж Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав собі вас, щоб просівати, як пшеницю;
31 Simão, Simão, eis que Satanás vos pediu para vos cirandar como trigo;
32 я ж молив ся за тебе, щоб не поменшала віра твоя, і ти колись, навернувшись, утверди братів твоїх.
32 mas eu roguei por ti, para que a tua fé não desfaleça; e tu, quando te converteres, fortalece teus irmãos.
33 Він же каже Йому: Господи, з Тобою готов я і в темницю, і на смерть іти.
33 Respondeu-lhe Pedro: Senhor, estou pronto a ir contigo tanto para a prisão como para a morte.
34 Він же рече: Глаголю тобі, Петре, не запів сьогодні півень, перш ніж тричі відречеш ся, що не знаєш мене.
34 Tornou-lhe Jesus: Digo-te, Pedro, que não cantará hoje o galo antes que três vezes tenhas negado que me conheces.
35 І рече їм: Як посилав вас я без сакви, й торбини, й обувя, чи чого недоставало вам? Вони ж казали: Нїчого.
35 E perguntou-lhes: Quando vos mandei sem bolsa, alforje, ou alparcas, faltou-vos porventura alguma coisa? Eles responderam: Nada.
36 Рече тодї їм; А тепер хто має сакву, нехай бере так само й торбину: а хто не має, нехай продасть одежу, та купить меч.
36 Disse-lhes pois: Mas agora, quem tiver bolsa, tome-a, como também o alforje; e quem não tiver espada, venda o seu manto e compre-a.
37 Глаголю бо вам, що ще й се написане мусить справдитись на менї: І з беззаконними полїчено його: бо все про мене сповняєть ся.
37 Porquanto vos digo que importa que se cumpra em mim isto que está escrito: E com os malfeitores foi contado. Pois o que me diz respeito tem seu cumprimento.
38 Вони ж сказали: Господи, ось мечів тут два. Він же рече їм: Доволі.
38 Disseram eles: Senhor, eis aqui duas espadas. Respondeu-lhes: Basta.
39 І вийшовши пійшов по звичаю нагору Оливну зійшли ж слїдом за Ним і ученики Його.
39 Então saiu e, segundo o seu costume, foi para o Monte das Oliveiras; e os discípulos o seguiam.
40 Прибувши ж на місце, рече їм: Молїть ся, щоб не ввійти в спокусу.
40 Quando chegou àquele lugar, disse-lhes: Orai, para que não entreis em tentação.
41 А сам відступив од них, так як кинути каменем, і, приклонивши коліна, молив ся,
41 E apartou-se deles cerca de um tiro de pedra; e pondo-se de joelhos, orava,
42 глаголючи: Отче, коли хочеш, мимо неси чашу сю від мене: тільки ж не моя воля, а Твоя нехай буде.
42 dizendo: Pai, se queres afasta de mim este cálice; todavia não se faça a minha vontade, mas a tua.
43 Явив ся ж Йому ангел з неба, підкріпляючи Його.
43 Então lhe apareceu um anjo do céu, que o confortava.
44 І, бувши в смертній боротьбі, ще пильнїще молив ся; був же піт Його як каплї крови, каплючі на землю.
44 E, posto em agonia, orava mais intensamente; e o seu suor tornou-se como grandes gotas de sangue, que caíam sobre o chão.
45 І, вставши від молитви, й прийшовши до учеників своїх, знайшов їх сплячих від смутку,
45 Depois, levantando-se da oração, veio para os seus discípulos, e achou-os dormindo de tristeza;
46 і рече їм: Чого спите? уставши моліть ся, щоб не ввійшли в спокусу.
46 e disse-lhes: Por que estais dormindo? Lenvantai-vos, e orai, para que não entreis em tentação.
47 Ще ж Він промовляв, ось народ і званий Юда, один з дванайцяти, йшов поперед них. і приступив до Ісуса, поцілувати Його.
47 E estando ele ainda a falar, eis que surgiu uma multidão; e aquele que se chamava Judas, um dos doze, ia adiante dela, e chegou-se a Jesus para o beijar.
48 Ісус же рече йому: Юдо, цілуваннєм Сина чоловічого зраджуєш?
48 Jesus, porém, lhe disse: Judas, com um beijo trais o Filho do homem?
49 Бачивши ж ті, що коло Него, до чого доходить, казали Йому: Господи, чи вдарити нам мечем?
49 Quando os que estavam com ele viram o que ia suceder, disseram: Senhor, feri-los-emos a espada?
50 І вдарив один хтось із них слугу архиєрейського, та й відтяв йому ухо праве.
50 Então um deles feriu o servo do sumo sacerdote, e cortou-lhe a orelha direita.
51 І озвавшись Ісус, рече: Оставте аж до сього. І, приторкнувшись до уха його, сцїлив його.
51 Mas Jesus disse: Deixei-os; basta. E tocando-lhe a orelha, o curou.
52 Рече ж Ісус до прийшовших на Него архиєреїв і воєвод, і церковних старших: Як на розбійника ви прийшли з мечами та киями?
52 Então disse Jesus aos principais sacerdotes, oficiais do templo e anciãos, que tinham ido contra ele: Saístes, como a um salteador, com espadas e varapaus?
53 Як щодня був я з вами в церкві, не простягали рук на мене; та се ваша година й власть темряви.
53 Todos os dias estava eu convosco no templo, e não estendestes as mãos contra mim; mas esta é a vossa hora e o poder das trevas.
54 Узявши ж Його, повели, й приведи Його в двір архиєрейський. Петр же йшов слідом оддалеки.
54 Então, prendendo-o, o levaram e o introduziram na casa do sumo sacerdote; e Pedro seguia-o de longe.
55 Як же запалили огонь серед двора та посїдали вкупі, сїв і Петр серед них.
55 E tendo eles acendido fogo no meio do pátio e havendo-se sentado à roda, sentou-se Pedro entre eles.
56 Побачивши ж Його одна служниця, як сидів коло сьвітла, й, придивляючись на него, сказала: І сей з Ним був.
56 — ausente —
57 Він же одрік ся Його, кажучи: Жінко, не знаю Його.
57 Mas Pedro o negou, dizendo: Mulher, não o conheço.
58 А згодя другий, побачивши його, сказав: І ти з них єси. Петр же каже: Чоловіче, нї.
58 Daí a pouco, outro o viu, e disse: Tu também és um deles. Mas Pedro disse: Homem, não sou.
59 І мало що не через одну годину, инший хтось ствердив, кажучи: Справді і сей з Ним був, бо й Галилеець він.
59 E, tendo passado quase uma hora, outro afirmava, dizendo: Certamente este também estava com ele, pois é galileu.
60 Каже Петр: Чоловіче, не знаю, що кажеш. І зараз, як ще говорив він, запіяв півень.
60 Mas Pedro respondeu: Homem, não sei o que dizes. E imediatamente estando ele ainda a falar, cantou o galo.
61 І обернувшись Господь, поглянув на Петра. І згадав Петр слово Господнє, як глаголав йому: Що перш ніж півень запіє, відречеш ся мене тричі.
61 Virando-se o Senhor, olhou para Pedro; e Pedro lembrou-se da palavra do Senhor, como lhe havia dito: Hoje, antes que o galo cante, três vezes me negarás.
62 І вийшовши геть Петр, заплакав гірко.
62 E, havendo saído, chorou amargamente.
63 А чоловіки, що держали Ісуса насьміхались із Него, бючи.
63 Os homens que detinham Jesus zombavam dele, e feriam-no;
64 І, закривши Його, били в лице Його, та й питали Його, кажучи: Проречи, хто вдарив Тебе.
64 e, vendando-lhe os olhos, perguntavam, dizendo: Profetiza, quem foi que te bateu?
65 І иншого багато, хуливши, казали на Него.
65 E, blasfemando, diziam muitas outras coisas contra ele.
66 А як настав день, зібралась старшина людська, та архиєреї і письменники, та й повели Його в раду свою І кажучи:
66 Logo que amanheceu reuniu-se a assembléia dos anciãos do povo, tanto os principais sacerdotes como os escribas, e o conduziam ao sinédrio deles, onde lhe disseram:
67 Чи Ти єси Христос? скажи нам. Рече ж їм: Коли вам скажу, не пій-мете віри;
67 Se tu és o Cristo, dize-no-lo. Replicou-lhes ele: Se eu vo-lo disser, não o crereis;
68 коли ж і спитаю вас, не відповісте мені й не відпустите.
68 e se eu vos interrogar, de modo algum me respondereis.
69 Від нинї сидїти ме Син чоловічий по правицї сиди Божої.
69 Mas desde agora estará assentado o Filho do homem à mão direita do poder de Deus.
70 І сказали всі: То се Ти Син Божий? Він же до них рече: Ви кажете, що се я.
70 Ao que perguntaram todos: Logo, tu és o Filho de Deus? Respondeu-lhes: Vós dizeis que eu sou.
71 Вони ж сказали: На що нам ще сьвідчення? Самі бо чули з уст Його.
71 Então disseram: Por que ainda temos necessidade de testemunho? pois nós mesmos o ouvimos da sua própria boca.
Atalhos do teclado
- Capítulo anterior←
- Próximo capítulo→
- Versículo anteriork
- Próximo versículoj
- Limpar seleçãoEsc
- Esta ajuda?
Estude este capítulo no WhatsApp
Peça à IA da Bíblia Fala para explicar Lucas 22, comparar traduções ou montar um estudo — tudo direto pelo WhatsApp.