Lucas 18
NT (P Kulish 1871) (UKRANIAN) vs ARA
1 Сказав же й приповість їм про те, що треба по всяк час молитись, а не внивати,
1 Disse-lhes Jesus uma parábola sobre o dever de orar sempre e nunca esmorecer:
2 глаголючи: Один суддя був у якомусь городі, й Бога ж бояв ся, і чоловіка не соромив ся.
2 Havia em certa cidade um juiz que não temia a Deus, nem respeitava homem algum.
3 Вдовиця ж була одна у городі тім, і прийшла до него, кажучи: Пометись за мене над противником моїм.
3 Havia também, naquela mesma cidade, uma viúva que vinha ter com ele, dizendo: Julga a minha causa contra o meu adversário.
4 І не хотїв довго, потім же каже в собі: Хоч і Бога не боюсь, і чоловіка не соромлюсь,
4 Ele, por algum tempo, não a quis atender; mas, depois, disse consigo: Bem que eu não temo a Deus, nem respeito a homem algum;
5 то, що докучав менї вдова ся, помщусь за неї, щоб, без перестану ходячи, не докучала менї.
5 todavia, como esta viúva me importuna, julgarei a sua causa, para não suceder que, por fim, venha a molestar-me.
6 Рече ж Господь: Слухайте, що суддя неправедний каже!
6 Então, disse o Senhor: Considerai no que diz este juiz iníquo.
7 Бог же чи не помстив ся б за вибраних своїх, що голосять до Него день і ніч, хоч довго терпить про них?
7 Não fará Deus justiça aos seus escolhidos, que a ele clamam dia e noite, embora pareça demorado em defendê-los?
8 Глаголю вам, що помстить ся за них незабаром. Тільки ж Син чоловічий прийшовши, чи знайде віру на землї?
8 Digo-vos que, depressa, lhes fará justiça. Contudo, quando vier o Filho do Homem, achará, porventura, fé na terra?
9 Сказав же й до инших, що вповали на себе, що вони праведні, та гордували другими, приповість сю:
9 Propôs também esta parábola a alguns que confiavam em si mesmos, por se considerarem justos, e desprezavam os outros:
10 Два чоловіки ввійшли в церкву помолитись: один Фарисей, а другий митник.
10 Dois homens subiram ao templo com o propósito de orar: um, fariseu, e o outro, publicano.
11 фарисей, ставши, так у собі молив ся: Боже, дякую Тобі, що я не такий, як инші люде, здирщики, неправедні, перелюбні, або як оцей митник.
11 O fariseu, posto em pé, orava de si para si mesmo, desta forma: Ó Deus, graças te dou porque não sou como os demais homens, roubadores, injustos e adúlteros, nem ainda como este publicano;
12 Я пощу два рази на тиждень, і даю десятину з усього, що придбаю.
12 jejuo duas vezes por semana e dou o dízimo de tudo quanto ganho.
13 А митник, оддалеки ставши, не хотів і очей до неба звести, а бив у груди себе, кажучи: Боже, милостивий будь менї грішному.
13 O publicano, estando em pé, longe, não ousava nem ainda levantar os olhos ao céu, mas batia no peito, dizendo: Ó Deus, sê propício a mim, pecador!
14 Глаголю вам: пійшов сей до дому свого оправданий більш, нїж той; бо кожен, хто несеть ся вгору, принизить ся; хто ж принижуєть ся, пійде вгору.
14 Digo-vos que este desceu justificado para sua casa, e não aquele; porque todo o que se exalta será humilhado; mas o que se humilha será exaltado.
15 Приносили ж йому й дїтей, щоб до них приторкнувсь; бачивши ж ученики, заказували їм.
15 Traziam-lhe também as crianças, para que as tocasse; e os discípulos, vendo, os repreendiam.
16 Ісус же, покликавши їх, рече: Пустіть дїток приходити до мене й не боронїть їм; таких бо царство Боже.
16 Jesus, porém, chamando-as para junto de si, ordenou: Deixai vir a mim os pequeninos e não os embaraceis, porque dos tais é o reino de Deus.
17 Істино глаголю вам: Хто не прийме царства Божого, як дитина, не ввійде в него.
17 Em verdade vos digo: Quem não receber o reino de Deus como uma criança de maneira alguma entrará nele.
18 І питав Його один старшина, кажучи: Учителю благий, що робивши життв вічне насліджу.
18 Certo homem de posição perguntou-lhe: Bom Mestre, que farei para herdar a vida eterna?
19 Рече ж йому Ісус: Чого мене звеш благим? нїхто не благий, тільки один Бог.
19 Respondeu-lhe Jesus: Por que me chamas bom? Ninguém é bom, senão um, que é Deus.
20 Заповіді знаєш: Не чини перелюбу, Не вбивай. Не кради. Не сьвідкуй криво, Поважай батька твого й матїр твою.
20 Sabes os mandamentos: Não adulterarás , não matarás , não furtarás , não dirás falso testemunho , honra a teu pai e a tua mãe.
21 Він же каже: Се все хоронив я з малку мого.
21 Replicou ele: Tudo isso tenho observado desde a minha juventude.
22 Почувши ж се Ісус, рече йому: Ще одного тобі недостає: усе, що маєш, продай та й роздай убогим, і мати меш скарб на небі; та й приходь ійди слїдом за мною.
22 Ouvindo-o Jesus, disse-lhe: Uma coisa ainda te falta: vende tudo o que tens, dá-o aos pobres e terás um tesouro nos céus; depois, vem e segue-me.
23 Він же, почувши се, став вельми сумний, був бо дуже багатий.
23 Mas, ouvindo ele estas palavras, ficou muito triste, porque era riquíssimo.
24 Побачивши ж його Ісус, що вельми сумний став, рече: Як тяжко багацтва маючи увійти в царство Боже!
24 E Jesus, vendo-o assim triste, disse: Quão dificilmente entrarão no reino de Deus os que têm riquezas!
25 Легше бо верблюдові кріз ушко голки пройти, нїж багатому в царство Боже ввійти.
25 Porque é mais fácil passar um camelo pelo fundo de uma agulha do que entrar um rico no reino de Deus.
26 Казали ж ті, що чули: То хто ж може спастись?
26 E os que ouviram disseram: Sendo assim, quem pode ser salvo?
27 Він же рече: Неможливе у людей - можливе у Бога.
27 Mas ele respondeu: Os impossíveis dos homens são possíveis para Deus.
28 Каже ж Петр: Ось ми покинули все, та й пійшли слїдом за Тобою.
28 E disse Pedro: Eis que nós deixamos nossa casa e te seguimos.
29 Він же рече їм: Істино, істино глаголю вам: Що нема нікого, хто покинув господу, або родителїв, або братів, або жінку, або дїти задля царства Божого,
29 Respondeu-lhes Jesus: Em verdade vos digo que ninguém há que tenha deixado casa, ou mulher, ou irmãos, ou pais, ou filhos, por causa do reino de Deus,
30 та й не приняв багато більше часу сього, а в віку будучому життв вічне.
30 que não receba, no presente, muitas vezes mais e, no mundo por vir, a vida eterna.
31 Узявши ж дванайцятьох, рече до них: Оце йдемо в Єрусалим, і станеть ся все, що написано через, пророків, Синові чоловічому.
31 Tomando consigo os doze, disse-lhes Jesus: Eis que subimos para Jerusalém, e vai cumprir-se ali tudo quanto está escrito por intermédio dos profetas, no tocante ao Filho do Homem;
32 Буде бо виданий поганам, і насьміхатимуть ся з Него, й зневажати муть Його, й плювати муть на Него,
32 pois será ele entregue aos gentios, escarnecido, ultrajado e cuspido;
33 і бивши убють Його; а третього дня воскресне.
33 e, depois de o açoitarem, tirar-lhe-ão a vida; mas, ao terceiro dia, ressuscitará.
34 А вони нїчого того не зрозуміли; й було слово се закрите від них, і не розуміли глаголаного.
34 Eles, porém, nada compreenderam acerca destas coisas; e o sentido destas palavras era-lhes encoberto, de sorte que não percebiam o que ele dizia.
35 Стало ся ж, як наближав ся до Єрихона, один слїпий сидів при дорозї просячи;
35 Aconteceu que, ao aproximar-se ele de Jericó, estava um cego assentado à beira do caminho, pedindo esmolas.
36 чувши ж, що народ йде мимо, спитав, що б се було.
36 E, ouvindo o tropel da multidão que passava, perguntou o que era aquilo.
37 Сказали ж йому, що Ісус Назарянин іде мимо.
37 Anunciaram-lhe que passava Jesus, o Nazareno.
38 І покликнув, кажучи: Ісусе, сину Давидів, помилуй мене.
38 Então, ele clamou: Jesus, Filho de Davi, tem compaixão de mim!
39 А ті, що йшли попереду, сварили на него, щоб мовчав; він же ще більш кричав: Сину Давидів, помилуй мене.
39 E os que iam na frente o repreendiam para que se calasse; ele, porém, cada vez gritava mais: Filho de Davi, tem misericórdia de mim!
40 Ставши ж Ісус, звелїв його привести до себе; як же наближив ся він, спитав його,
40 Então, parou Jesus e mandou que lho trouxessem. E, tendo ele chegado, perguntou-lhe:
41 глаголючи: Що хочеш, щоб вробив тобі? Він же каже: Господи, щоб я прозрів.
41 Que queres que eu te faça? Respondeu ele: Senhor, que eu torne a ver.
42 А Ісус рече йому: Прозри: віра твоя спасла тебе.
42 Então, Jesus lhe disse: Recupera a tua vista; a tua fé te salvou.
43 І зараз прозрів, та й пійшов слїдом за Ним, прославляючи Бога; і ввесь народ, побачивши се, оддав хвалу Богові.
43 Imediatamente, tornou a ver e seguia-o glorificando a Deus. Também todo o povo, vendo isto, dava louvores a Deus.
Atalhos do teclado
- Capítulo anterior←
- Próximo capítulo→
- Versículo anteriork
- Próximo versículoj
- Limpar seleçãoEsc
- Esta ajuda?
Estude este capítulo no WhatsApp
Peça à IA da Bíblia Fala para explicar Lucas 18, comparar traduções ou montar um estudo — tudo direto pelo WhatsApp.