Mateus 27
Ukrainian Version (UKRUB) vs NVT
1 А коли настав ранок, усі первосвященики й старші народу зібрали нараду супроти Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть.
1 De manhã cedo, os principais sacerdotes e líderes do povo se reuniram outra vez para planejar uma maneira de levar Jesus à morte.
2 І, зв'язавши Його, повели, та й Понтію Пилату намісникові віддали.
2 Então o amarraram, o levaram e o entregaram a Pilatos, o governador romano.
3 Тоді Юда, що видав Його, як побачив, що Його засудили, розкаявся, і вернув тридцять срібняків первосвященикам і старшим,
3 Quando Judas, que o havia traído, viu que Jesus tinha sido condenado à morte, encheu-se de remorso e devolveu as trinta moedas de prata aos principais sacerdotes e líderes do povo,
4 та й сказав: Я згрішив, невинну кров видавши. Вони ж відказали: А нам що до того? Дивись собі сам...
4 dizendo: “Pequei, pois traí um homem inocente”. “Que nos importa?”, retrucaram eles. “Isso é problema seu.”
5 І, кинувши в храм срібняки, відійшов, а потому пішов, та й повісився...
5 Então Judas jogou as moedas de prata no templo, saiu e se enforcou.
6 А первосвященики, як взяли срібняки, то сказали: Цього не годиться покласти до сховку церковного, це ж бо заплата за кров.
6 Os principais sacerdotes juntaram as moedas e disseram: “Não seria certo colocar este dinheiro no tesouro do templo, pois é dinheiro manchado de sangue”.
7 А порадившись, купили на них поле ганчарське, щоб мандрівників ховати,
7 Então resolveram comprar o campo do oleiro e transformá-lo num cemitério para estrangeiros.
8 чому й зветься те поле полем крови аж до сьогодні.
8 Por isso, até hoje ele se chama Campo de Sangue.
9 Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремія, промовляючи: І взяли вони тридцять срібняків, заплату Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїлеві,
9 Cumpriu-se, assim, a profecia de Jeremias que diz: “Tomaram as trinta peças de prata, preço pelo qual ele foi avaliado pelo povo de Israel,
10 і дали їх за поле ганчарське, як Господь наказав був мені.
10 e compraram o campo do oleiro, conforme o Senhor ordenou”.
11 Ісус же став перед намісником. І намісник Його запитав і сказав: Чи Ти Цар Юдейський? Ісус же йому відказав: Ти кажеш.
11 Agora Jesus estava diante de Pilatos, o governador romano, que lhe perguntou: “Você é o rei dos judeus?”. Jesus respondeu: “É como você diz”.
12 Коли ж первосвященики й старші Його винуватили, Він нічого на те не відказував.
12 No entanto, quando os principais sacerdotes e os líderes do povo fizeram acusações contra ele, Jesus permaneceu calado.
13 Тоді каже до Нього Пилат: Чи не чуєш, як багато на Тебе свідкують?
13 Então Pilatos perguntou: “Você não ouve essas acusações que fazem contra você?”.
14 А Він ні на одне слово йому не відказував, так що намісник був дуже здивований.
14 Mas, para surpresa do governador, Jesus nada disse.
15 Мав же намісник звичай відпускати на свято народові в'язня одного, котрого хотіли вони.
15 A cada ano, durante a festa da Páscoa, era costume do governador libertar um prisioneiro, qualquer um que a multidão escolhesse.
16 Був тоді в'язень відомий, що звався Варавва.
16 Nesse ano, havia um prisioneiro, famoso por sua maldade, chamado Barrabás.
17 І, як зібрались вони, то сказав їм Пилат: Котрого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву, чи Ісуса, що зветься Христос?
17 Quando a multidão se reuniu diante de Pilatos naquela manhã, ele perguntou: “Quem vocês querem que eu solte: Barrabás ou Jesus, chamado Cristo?”.
18 Бо він знав, що Його через заздрощі видали.
18 Pois ele sabia muito bem que os líderes religiosos judeus tinham prendido Jesus por inveja.
19 Коли ж він сидів на суддевім сидінні, його дружина прислала сказати йому: Нічого не май з отим Праведником, бо сьогодні вві сні я багато терпіла з-за Нього...
19 Nesse momento, enquanto Pilatos estava sentado no tribunal, sua esposa lhe mandou o seguinte recado: “Deixe esse homem inocente em paz. Na noite passada, tive um sonho a respeito dele e fiquei muito perturbada”.
20 А первосвященики й старші попідмовляли народ, щоб просити за Варавву, а Ісусові смерть заподіяти.
20 Enquanto isso, os principais sacerdotes e os líderes do povo convenceram a multidão a pedir que Barrabás fosse solto e Jesus executado.
21 Намісник тоді відповів і сказав їм: Котрого ж із двох ви бажаєте, щоб я вам відпустив? Вони ж відказали: Варавву.
21 Então o governador perguntou outra vez: “Qual dos dois vocês querem que eu lhes solte?”. A multidão gritou em resposta: “Barrabás!”.
22 Пилат каже до них: А що ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос? Усі закричали: Нехай розп'ятий буде!...
22 Pilatos perguntou: “E o que farei com Jesus, chamado Cristo?”. “Crucifique-o!”, gritou a multidão.
23 А намісник спитав: Яке ж зло Він зробив? Вони ж зачали ще сильніше кричати й казати: Нехай розп'ятий буде!
23 “Por quê?”, quis saber Pilatos. “Que crime ele cometeu?” Mas a multidão gritou ainda mais alto: “Crucifique-o!”.
24 І, як побачив Пилат, що нічого не вдіє, а неспокій ще більший стається, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав: Я невинний у крові Його! Самі ви побачите...
24 Pilatos viu que de nada adiantava insistir e que um tumulto se iniciava. Assim, mandou buscar uma bacia com água, lavou as mãos diante da multidão e disse: “Estou inocente do sangue deste homem. A responsabilidade é de vocês”.
25 А ввесь народ відповів і сказав: На нас Його кров і на наших дітей!...
25 Todo o povo gritou em resposta: “Que nós e nossos descendentes sejamos responsabilizados pela morte dele!”.
26 Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, він видав, щоб розп'ятий був.
26 Então Pilatos lhes soltou Barrabás. E, depois de mandar açoitar Jesus, entregou-o para ser crucificado.
27 Тоді то намісникові вояки, до преторія взявши Ісуса, зібрали на Нього ввесь відділ.
27 Alguns dos soldados do governador levaram Jesus ao quartel e chamaram todo o regimento.
28 І, роздягнувши Його, багряницю наділи на Нього.
28 Tiraram as roupas de Jesus e puseram nele um manto vermelho.
29 І, сплівши з тернини вінка, поклали Йому на голову, а тростину в правицю Його. І, навколішки падаючи перед Ним, сміялися з Нього й казали: Радій, Царю Юдейський!
29 Teceram uma coroa de espinhos e a colocaram em sua cabeça. Em sua mão direita, puseram um caniço, como se fosse um cetro. Ajoelhavam-se diante dele e zombavam: “Salve, rei dos judeus!”.
30 І, плювавши на Нього, хапали тростину, та й по голові Його били...
30 Cuspiam nele, tomavam-lhe o caniço da mão e com ele batiam em sua cabeça.
31 А коли назнущалися з Нього, зняли з Нього плаща, і зодягнули в одежу Його. І повели Його на розп'яття.
31 Quando se cansaram de zombar dele, tiraram o manto e o vestiram novamente com suas roupas. Então o levaram para ser crucificado.
32 А виходячи, стріли одного кірінеянина, Симон на ймення, його змусили нести для Нього хреста.
32 No caminho, encontraram um homem chamado Simão, de Cirene, e os soldados o obrigaram a carregar a cruz.
33 І, прибувши на місце, що зветься Голгофа, цебто сказати Череповище,
33 Então saíram para um lugar chamado Gólgota (que quer dizer “Lugar da Caveira”).
34 дали Йому пити вина, із гіркотою змішаного, та, покуштувавши, Він пити не схотів.
34 Os soldados lhe deram para beber vinho misturado com fel, mas, quando Jesus o provou, recusou-se a beber.
35 А розп'явши Його, вони поділили одежу Його, кинувши жереба.
35 Depois de pregá-lo na cruz, os soldados tiraram sortes para dividir suas roupas.
36 І, посідавши, стерегли Його там.
36 Então, sentaram-se em redor e montaram guarda.
37 І напис провини Його помістили над Його головою: Це Ісус, Цар Юдейський.
37 Acima de sua cabeça estava presa uma tabuleta com a acusação feita contra ele: “Este é Jesus, o Rei dos judeus”.
38 Тоді розп'ято з Ним двох розбійників: одного праворуч, а одного ліворуч.
38 Dois criminosos foram crucificados com ele, um à sua direita e outro à sua esquerda.
39 А хто побіч проходив, Його лихословили та головами своїми хитали,
39 O povo que passava por ali gritava insultos e sacudia a cabeça, em zombaria:
40 і казали: Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, спаси Самого Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста!
40 “Você disse que destruiria o templo e o reconstruiria em três dias. Pois bem, se é o Filho de Deus, salve a si mesmo e desça da cruz!”.
41 Так само ж і первосвященики з книжниками та старшими, насміхаючися, говорили:
41 Os principais sacerdotes, os mestres da lei e os líderes do povo também zombavam de Jesus.
42 Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, і ми повіримо Йому!
42 “Salvou os outros, mas não pode salvar a si mesmo!”, diziam. “Quer dizer que ele é o rei de Israel? Que desça da cruz agora mesmo e creremos nele!
43 Покладав Він надію на Бога, нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому. Бо Він говорив: Я Син Божий...
43 Ele confiou em Deus, então que Deus o salve agora, se quiser. Pois ele disse: ‘Eu sou o Filho de Deus’.”
44 Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були розп'яті.
44 Até os criminosos que tinham sido crucificados com ele o insultavam da mesma forma.
45 А від години шостої аж до години дев'ятої темрява сталась по цілій землі!
45 Ao meio-dia, desceu sobre toda a terra uma escuridão que durou três horas.
46 А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лама савахтані? цебто: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?...
46 Por volta das três da tarde, Jesus clamou em alta voz: “ Eli, Eli, lamá sabactâni ?”, que quer dizer: “Meu Deus, meu Deus, por que me abandonaste?”.
47 Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю.
47 Alguns dos que estavam ali pensaram que ele chamava o profeta Elias.
48 А один із них зараз побіг і взяв губку та, оцтом її наповнивши, настромив на тростину й давав Йому пити.
48 Um deles correu, ensopou uma esponja com vinagre e a ergueu num caniço para que ele bebesse.
49 Інші казали: Чекай но, побачмо, чи прийде Ілля визволяти Його.
49 Os outros, porém, disseram: “Esperem! Vamos ver se Elias vem salvá-lo”.
50 А Ісус знову голосом гучним іскрикнув, і духа віддав...
50 Então Jesus clamou em alta voz novamente e entregou seu espírito.
51 І ось завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж додолу, і земля потряслася, і зачали розпадатися скелі,
51 Naquele momento, a cortina do santuário do templo se rasgou em duas partes, de cima até embaixo. A terra estremeceu, rochas se partiram
52 і повідкривались гроби, і повставало багато тіл спочилих святих,
52 e sepulturas se abriram. Muitos do povo santo que haviam morrido ressuscitaram.
53 а з гробів повиходивши, по Його воскресенні, до міста святого ввійшли, і багатьом із'явились.
53 Saíram do cemitério depois da ressurreição de Jesus, entraram na cidade santa de Jerusalém e apareceram a muita gente.
54 А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися дуже й казали: Він був справді Син Божий!
54 O oficial romano e os outros soldados que vigiavam Jesus ficaram aterrorizados com o terremoto e com tudo que havia acontecido, e disseram: “Este homem era verdadeiramente o Filho de Deus!”.
55 Було там багато й жінок, що дивилися здалека, і що за Ісусом прийшли з Галілеї, і Йому прислуговували.
55 Muitas mulheres que tinham vindo da Galileia com Jesus para servi-lo olhavam de longe.
56 Між ними була Марія Магдалина, і Марія, мати Якова й Йосипа, і мати синів Зеведеєвих.
56 Entre elas estavam Maria Madalena, Maria, mãe de Tiago e José, e a mãe dos filhos de Zebedeu.
57 А коли настав вечір, то прийшов муж багатий із Ариматеї, на ім'я Йосип, що й сам був навчався в Ісуса.
57 Ao entardecer, José, um homem rico de Arimateia que tinha se tornado seguidor de Jesus,
58 Він прийшов до Пилата й просив тіла Ісусового. Пилат ізвелів тоді видати.
58 foi a Pilatos e pediu o corpo de Jesus. Pilatos ordenou que lhe entregassem o corpo.
59 І взяв Йосип Ісусове тіло, обгорнув його плащаницею чистою,
59 José tomou o corpo e o envolveu num lençol limpo, feito de linho,
60 і поклав його в гробі новому своїм, що був висік у скелі. До дверей гробових привалив він великого каменя, та й відійшов.
60 e o colocou num túmulo novo, de sua propriedade, escavado na rocha. Então rolou uma grande pedra na entrada do túmulo e foi embora.
61 Була ж там Марія Магдалина та інша Марія, що сиділи насупроти гробу.
61 Maria Madalena e a outra Maria estavam ali, sentadas em frente ao túmulo.
62 А наступного дня, що за п'ятницею, до Пилата зібралися первосвященики та фарисеї,
62 No dia seguinte, no sábado, os principais sacerdotes e os fariseus foram a Pilatos
63 і сказали: Пригадали ми, пане, собі, що обманець отой, як живий іще був, то сказав: По трьох днях Я воскресну.
63 e disseram: “Senhor, lembramos que, quando ainda vivia, aquele mentiroso disse: ‘Depois de três dias ressuscitarei’.
64 Звели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкрали Його, і не сказали народові: Він із мертвих воскрес! І буде остання обмана гірша за першу...
64 Por isso, pedimos que lacre o túmulo até o terceiro dia. Isso impedirá que seus discípulos roubem o corpo e depois digam a todos que ele ressuscitou. Se isso acontecer, estaremos em pior situação que antes”.
65 Відказав їм Пилат: Сторожу ви маєте, ідіть, забезпечте, як знаєте.
65 Pilatos respondeu: “Levem soldados e guardem o túmulo como acharem melhor”.
66 І вони відійшли, і, запечатавши каменя, біля гробу сторожу поставили.
66 Então eles lacraram o túmulo e puseram guardas para protegê-lo.
Atalhos do teclado
- Capítulo anterior←
- Próximo capítulo→
- Versículo anteriork
- Próximo versículoj
- Limpar seleçãoEsc
- Esta ajuda?
Estude este capítulo no WhatsApp
Peça à IA da Bíblia Fala para explicar Mateus 27, comparar traduções ou montar um estudo — tudo direto pelo WhatsApp.