Lucas 24
Ukrainian Version (UKRUB) vs BKJ
1 А дня першого в тижні прийшли вони рано вранці до гробу, несучи наготовані пахощі,
1 Ora, no primeiro dia da semana, muito cedo de manhã, elas foram ao sepulcro, levando as especiarias que tinham preparado, e algumas outras com elas.
2 та й застали, що камінь від гробу відвалений був.
2 E elas acharam a pedra do sepulcro revolvida.
3 А ввійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісуса.
3 E, elas entrando, não acharam o corpo do Senhor Jesus.
4 І сталось, як безрадні були вони в цім, ось два мужі в одежах блискучих з'явились при них.
4 E aconteceu que, estando elas muito perplexas a esse respeito, eis que pararam junto delas dois homens com vestes resplandecentes;
5 А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: Чого ви шукаєте Живого між мертвими?
5 e, estando elas com medo, e abaixando as suas faces para o chão, eles lhes disseram: Por que procurais o vivo dentre os mortos?
6 Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебував в Галілеї.
6 Ele não está aqui, mas está ressuscitado; lembrai-vos como ele vos falou, estando ainda na Galileia,
7 Він казав: Сину Людському треба бути виданому до рук грішних людей, і розп'ятому бути, і воскреснути третього дня.
7 dizendo: O Filho do homem deve ser entregue nas mãos dos homens pecadores, e ser crucificado, e ao terceiro dia ressuscitar.
8 І згадали вони ті слова Його!
8 E elas lembraram-se das suas palavras,
9 А вернувшись від гробу, про все те сповістили Одинадцятьох та всіх інших.
9 e, retornando do sepulcro, contaram todas essas coisas aos onze, e a todos os demais.
10 То були: Марія Магдалина, і Іванна, і Марія, мати Яковова, і інші з ними, і вони розповіли апостолам це.
10 Estas eram: Maria Madalena, e Joana, e Maria, mãe de Tiago, e as outras mulheres que estavam com elas, que contaram estas coisas aos apóstolos.
11 Та слова їхні здалися їм вигадкою, і не повірено їм.
11 E as palavras delas lhes pareciam contos infundados, e eles não acreditavam nelas.
12 Петро ж устав та до гробу побіг, і, нахилившися, бачить лежать самі тільки покривала... І вернувсь він до себе, і дивувався, що сталось...
12 Então, Pedro levantando-se, correu para o sepulcro; e, abaixando-se, viu os panos de linho ali postos; e retirou-se, admirando consigo mesmo o que acontecera.
13 І ото, двоє з них того ж дня йшли в село, на ім'я Еммаус, що від Єрусалиму лежало на стадій із шістдесят.
13 E eis que, dois deles foram naquele mesmo dia para uma aldeia chamada Emaús, que distava de Jerusalém sessenta estádios;
14 І розмовляли вони між собою про все те, що сталося.
14 e iam falando um com o outro sobre todas estas coisas que tinham acontecido.
15 І ото, як вони розмовляли, і розпитували один одного, підійшов Сам Ісус, і пішов разом із ними.
15 E aconteceu que, enquanto eles caminhavam juntos e arrazoavam entre si, o próprio Jesus se aproximou, e ia com eles.
16 Очі ж їхні були стримані, щоб Його не пізнали.
16 Mas os seus olhos estavam impedidos, para que não o conhecessem.
17 І спитався Він їх: Що за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні?
17 E ele lhes disse: Que tipo de palavras são essas que tendes um com o outro enquanto caminhais, e estais tristes?
18 І озвався один, йому ймення Клеопа, та й промовив до Нього: Ти хіба тут у Єрусалимі єдиний захожий, що не знає, що сталося в нім цими днями?
18 E um deles, cujo nome era Cléopas, respondendo, disse-lhe: És tu somente um estrangeiro em Jerusalém, e não soube das coisas que nela têm acontecido nestes dias?
19 І спитався Він їх: Що таке? А вони розповіли Йому: Про Ісуса Назарянина, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім народом.
19 E ele disse-lhes: Quais coisas? E eles lhe disseram: A respeito de Jesus de Nazaré, que foi um profeta poderoso em feitos e palavras diante de Deus e de todo o povo;
20 Як первосвященики й наша старшина Його віддали на суд смертний, і Його розп'яли...
20 e como os principais sacerdotes e os nossos governantes o entregaram para ser condenado à morte, e o crucificaram.
21 А ми сподівались були, що Це Той, що має Ізраїля визволити. І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося...
21 Mas nós esperávamos que fosse ele quem havia de remir Israel; e, todavia, além do mais, já é hoje o terceiro dia desde que essas coisas aconteceram.
22 А дехто з наших жінок, що рано були коло гробу, нас здивували:
22 Sim, e também algumas mulheres de nossa companhia nos surpreenderam, as quais de madrugada foram ao sepulcro;
23 вони тіла Його не знайшли, та й вернулися й оповідали, що бачили й з'явлення Анголів, які кажуть, що живий Він...
23 e, não achando o seu corpo, elas vieram, dizendo que também haviam tido uma visão de anjos que diziam estar ele vivo.
24 І пішли дехто з наших до гробу, і знайшли так, як казали й жінки; та Його не побачили...
24 E alguns dos que estavam conosco foram ao sepulcro, e acharam isto mesmo como as mulheres haviam dito; mas a ele não viram.
25 Тоді Він сказав їм: О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що сповіщали Пророки!
25 Então, ele lhes disse: Ó tolos, e tardos de coração para crerdes em tudo o que os profetas falaram!
26 Чи ж Христові не це перетерпіти треба було, і ввійти в Свою славу?
26 Não convinha que o Cristo sofresse essas coisas e entrasse na sua glória?
27 І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясняв їм зо всього Писання, що про Нього було.
27 E, começando por Moisés e por todos os profetas, explicou-lhes em todas as escrituras as coisas a seu respeito.
28 І наблизились вони до села, куди йшли. А Він удавав, ніби хоче йти далі.
28 E, aproximando-se à aldeia para onde iam; ele fez como quem ia para mais longe.
29 А вони не пускали Його й намовляли: Зостанься з нами, бо вже вечоріє, і кінчається день. І Він увійшов, щоб із ними побути.
29 Mas eles o constrangeram, dizendo: Fica conosco; porque já é tarde, e já declinou o dia. E ele entrou para permanecer com eles.
30 І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав...
30 E aconteceu que, estando assentado com eles à mesa, ele tomou o pão e o abençoou, e partiu-o e deu-lhos.
31 Тоді очі відкрилися їм, і пізнали Його. Але Він став для них невидимий...
31 E os seus olhos foram abertos, e eles o reconheceram; e ele desapareceu de diante deles.
32 І говорили вони один одному: Чи не палало нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писання?...
32 E eles disseram um para o outro: Não ardia nosso coração enquanto ele falava conosco no caminho, e quando ele nos abria as escrituras?
33 І зараз устали вони, і повернулись до Єрусалиму, і знайшли там у зборі Одинадцятьох, і тих, що з ними були,
33 E na mesma hora levantaram-se e retornaram para Jerusalém, e encontraram os onze reunidos, e os que estavam com eles,
34 які розповідали, що Господь дійсно воскрес, і з'явився був Симонові.
34 dizendo: De fato o Senhor está ressuscitado, e apareceu a Simão.
35 А вони розповіли, що сталось було на дорозі, і як пізнали Його в ламанні хліба.
35 E eles contaram que coisas tinham acontecido no caminho, e como o reconheceram no partir do pão.
36 І, як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і промовив до них: Мир вам!
36 E, enquanto eles falavam isto, o próprio Jesus ficou no meio deles, e disse-lhes: Paz seja convosco.
37 А вони налякалися та перестрашились, і думали, що бачать духа.
37 Mas eles, espantados e atemorizados, pensavam estar vendo um espírito.
38 Він же промовив до них: Чого ви стривожились? І пощо ті думки до сердець ваших входять?
38 E ele lhes disse: Por que estais perturbados? E por que surgem pensamentos em vossos corações?
39 Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, бо не має дух тіла й костей, а Я, бачите, маю.
39 Olhai as minhas mãos e os meus pés, que sou eu mesmo; tocai-me e vede, porque um espírito não tem carne nem ossos, como vedes que eu tenho.
40 І, промовивши це, показав Він їм руки та ноги.
40 E, falando isso, ele mostrou-lhes suas mãos e seus pés.
41 І, як ще не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: Чи не маєте тут чогось їсти?
41 E, eles ainda não crendo, por causa da alegria e admiração, disse-lhes: Tendes aqui algo de comer?
42 Вони ж подали Йому кусника риби печеної та стільника медового.
42 Então, eles deram-lhe um pedaço de um peixe assado, e um favo de mel.
43 І, взявши, Він їв перед ними.
43 E ele tomou-o e comeu diante deles.
44 І промовив до них: Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане.
44 E ele disse-lhes: Estas são as palavras que eu vos falei, estando ainda convosco, que era necessário que se cumprissem todas as coisas que foram escritas a respeito de mim na lei de Moisés, e nos profetas, e nos salmos.
45 Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писання.
45 Então, ele abriu-lhes o entendimento, para que eles pudessem compreender as escrituras,
46 І сказав Він до них: Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові, і воскреснути з мертвих дня третього,
46 e disse-lhes: Assim está escrito, e assim convinha que o Cristo sofresse e ressuscitasse dos mortos no terceiro dia,
47 і щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши.
47 e que em seu nome se pregasse o arrependimento e a remissão dos pecados a todas as nações, começando por Jerusalém.
48 А ви свідки того.
48 E vós sois testemunhas destas coisas.
49 І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця; а ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти.
49 E eis que, eu envio sobre vós a promessa de meu Pai; mas ficai na cidade de Jerusalém, até que do alto sejais revestidos de poder.
50 І Він вивів за місто їх аж до Віфанії; і, знявши руки Свої, поблагословив їх.
50 E ele levou-os para fora, até Betânia, e ele levantando as suas mãos, os abençoou.
51 І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступати від них, і на небо возноситись.
51 E aconteceu que, enquanto os abençoava, apartou-se deles e foi elevado ao céu.
52 А вони поклонились Йому, і повернулись до Єрусалиму з великою радістю.
52 E eles o adoraram, e retornaram para Jerusalém com grande júbilo;
53 І постійно вони перебували в храмі, переславляючи й хвалячи Бога. Амінь.
53 e estavam continuamente no templo, louvando e bendizendo a Deus. Amém.
Atalhos do teclado
- Capítulo anterior←
- Próximo capítulo→
- Versículo anteriork
- Próximo versículoj
- Limpar seleçãoEsc
- Esta ajuda?
Estude este capítulo no WhatsApp
Peça à IA da Bíblia Fala para explicar Lucas 24, comparar traduções ou montar um estudo — tudo direto pelo WhatsApp.