Lucas 22
Ukrainian Version (UKRUB) vs NAA
1 Наближалося ж свято Опрісноків, що Пасхою зветься.
1 Estava próxima a Festa dos Pães sem Fermento, chamada Páscoa.
2 А первосвященики й книжники стали шукати, як би вбити Його, та боялись народу...
2 Os principais sacerdotes e os escribas procuravam uma forma de matar Jesus; porque temiam o povo.
3 Сатана ж увійшов у Юду, званого Іскаріот, одного з Дванадцятьох.
3 Ora, Satanás entrou em Judas, chamado Iscariotes, que era um dos doze.
4 І він пішов, і почав умовлятися з первосвящениками та начальниками, як він видасть Його.
4 Judas foi entender-se com os principais sacerdotes e os capitães sobre como lhes entregaria Jesus.
5 Ті ж зраділи, і погодилися дати йому срібняків.
5 Eles se alegraram e combinaram em lhe dar dinheiro.
6 І він обіцяв, і шукав відповідного часу, щоб їм видати Його без народу...
6 Judas concordou e buscava uma boa ocasião para lhes entregar Jesus, longe da multidão.
7 І настав день Опрісноків, коли пасху приносити в жертву належало.
7 Chegou o dia da Festa dos Pães sem Fermento, em que era necessário fazer o sacrifício do cordeiro pascal.
8 І послав Він Петра та Івана, говорячи: Підіть, і приготуйте нам пасху, щоб її спожили ми.
8 Então Jesus enviou Pedro e João, dizendo:
9 А вони запитали Його: Де Ти хочеш, щоб ми приготували?
9 Eles lhe perguntaram: — Onde o senhor quer que a preparemos?
10 А Він їм відказав: Ось, як будете входити в місто, стріне вас чоловік, воду несучи у глекові, ідіть за ним аж до дому, куди він увійде.
10 Jesus lhes explicou:
11 І скажіть до господаря дому: Учитель питає тебе: Де кімната, в якій споживу зо Своїми учнями пасху?
11 e digam ao dono da casa: “O Mestre pergunta: ‘Onde fica o aposento no qual comerei a Páscoa com os meus discípulos?’”
12 І він вам покаже велику горницю вистелену: там приготуйте.
12 Ele lhes mostrará um espaçoso cenáculo mobiliado; ali façam os preparativos.
13 І вони відійшли, і знайшли, як Він їм говорив, і зачали там готувати пасху.
13 E, indo, acharam tudo como Jesus lhes tinha dito e prepararam a Páscoa.
14 А коли настав час, сів до столу, і апостоли з Ним.
14 Chegada a hora, Jesus se pôs à mesa, e os apóstolos estavam com ele.
15 І промовив до них: Я дуже бажав спожити цю пасху із вами, перш ніж муки прийму.
15 Então Jesus lhes disse:
16 Бо кажу вам, що вже споживати не буду її, поки сповниться в Божому Царстві вона.
16 Pois eu lhes digo que nunca mais a comerei, até que ela se cumpra no Reino de Deus.
17 Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: Візьміть її, і поділіть між собою.
17 E, pegando um cálice, depois de ter dado graças, disse:
18 Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного, доки Божеє Царство не прийде.
18 Pois eu digo a vocês que, de agora em diante, não mais beberei do fruto da videira, até que venha o Reino de Deus.
19 Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!
19 E, pegando um pão, tendo dado graças, o partiu e lhes deu, dizendo:
20 По вечері так само ж і чашу, говорячи: Оця чаша Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається.
20 Do mesmo modo, depois da ceia, pegou o cálice, dizendo:
21 Та однак, за столом ось зо Мною рука Мого зрадника.
21 — Mas eis que a mão do traidor está comigo à mesa.
22 Бо Син Людський іде, як призначено; але горе тому чоловікові, хто Його видає!
22 Pois o Filho do Homem vai segundo o que está determinado, mas ai daquele por quem ele está sendo traído!
23 А вони почали між собою питати, котрий з них мав би це вчинити?
23 Então começaram a perguntar entre si qual deles seria o que estava para fazer isso.
24 І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого.
24 Houve também entre eles uma discussão sobre qual deles parecia ser o maior.
25 Він же промовив до них: Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчинцями звуться.
25 Mas Jesus lhes disse:
26 Але не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник як службовець.
26 Mas vocês não são assim; pelo contrário, o maior entre vocês seja como o menor; e aquele que dirige seja como o que serve.
27 Бо хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуговує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як службовець.
27 Pois qual é maior: aquele que está à mesa ou aquele que serve? Não é verdade que é aquele que está à mesa? Pois, no meio de vocês, eu sou como quem serve.
28 Ви ж оті, що перетривали зо Мною в спокусах Моїх,
28 Vocês são os que têm permanecido comigo nas minhas tentações.
29 і Я вам заповітую Царство, як Отець Мій Мені заповів,
29 E eu confio a vocês um reino, assim como o meu Pai confiou a mim,
30 щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племен Ізраїлевих.
30 para que comam e bebam à minha mesa no meu Reino; e vocês se assentarão em tronos para julgar as doze tribos de Israel.
31 І промовив Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю.
31 — Simão, Simão, eis que Satanás pediu para peneirar vocês como trigo!
32 Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя; ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою!
32 Eu, porém, orei por você, para que a sua fé não desfaleça. E você, quando voltar para mim, fortaleça os seus irmãos.
33 А той відказав Йому: Господи, я з Тобою готовий іти до в'язниці й на смерть!
33 Porém Pedro respondeu: — Estou pronto para ir com o Senhor, tanto para a prisão como para a morte.
34 Він же прорік: Говорю тобі, Петре, півень не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене...
34 Mas Jesus lhe disse:
35 І Він їм сказав: Як Я вас посилав без калитки, і без торби, і без сандаль, чи вам бракувало чого? Вони ж відказали: Нічого.
35 A seguir, Jesus perguntou aos discípulos: Eles responderam: — Não faltou nada!
36 А тепер каже їм хто має калитку, нехай візьме, теж і торбу; хто ж не має, нехай продасть одіж свою та й купить меча.
36 Então Jesus lhes disse:
37 Говорю бо Я вам, що виконатися на Мені має й це ось написане: До злочинців Його зараховано. Бо те, що про Мене, виконується.
37 Pois eu lhes digo que é preciso que se cumpra em mim o que está escrito: “Ele foi contado com os malfeitores.” Pois o que a mim se refere está sendo cumprido.
38 І сказали вони: Господи, ось тут два мечі. А Він їм відказав: Досить!
38 Então lhe disseram: — Senhor, aqui estão duas espadas! Jesus lhes respondeu:
39 І Він вийшов, і пішов за звичаєм на гору Оливну. А за Ним пішли учні Його.
39 E, saindo, Jesus foi, como de costume, para o monte das Oliveiras; e os discípulos o acompanharam.
40 А прийшовши на місце, сказав їм: Моліться, щоб не впасти в спокусу.
40 Chegando ao lugar escolhido, Jesus lhes disse:
41 А Він Сам, відійшовши від них, як докинути каменем, на коліна припав та й молився,
41 Ele, por sua vez, se afastou um pouco, e, de joelhos, orava,
42 благаючи: Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!...
42 dizendo:
43 І Ангол із неба з'явився до Нього, і додавав Йому сили.
43 Então lhe apareceu um anjo do céu que o confortava.
44 А як був у смертельній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю...
44 E, estando em agonia, orava mais intensamente. E aconteceu que o suor dele se tornou como gotas de sangue caindo sobre a terra.
45 І, підвівшись з молитви, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби...
45 Levantando-se da oração, Jesus foi até onde os discípulos estavam, e os encontrou dormindo de tristeza.
46 І промовив до них: Чого ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!
46 E disse:
47 І, коли Він іще говорив, ось народ з'явився, і один із Дванадцятьох, що Юдою зветься, ішов перед ними. І він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його. Бо він знака їм дав був: кого я поцілую, то Він!
47 Enquanto Jesus ainda falava, eis que chegou uma multidão. E um dos doze, que se chamava Judas, vinha à frente deles e se aproximou de Jesus para o beijar.
48 Ісус же промовив до нього: Чи оце поцілунком ти, Юдо, видаєш Сина Людського?
48 Jesus, porém, lhe disse:
49 А ті, що були з Ним, як побачили, що має статись, сказали Йому: Господи, чи мечем нам не вдарити?
49 Os que estavam ao redor de Jesus, vendo o que estava por acontecer, perguntaram: — Senhor, devemos atacar com as espadas?
50 І, один із них рубонув раба первосвященикового, та й відтяв праве вухо йому.
50 Um deles golpeou o servo do sumo sacerdote e cortou-lhe a orelha direita.
51 Та Ісус відізвався й сказав: Лишіть, уже досить! І, доторкнувшись до вуха його, уздоровив його.
51 Mas Jesus interveio, dizendo: E, tocando na orelha do homem, o curou.
52 А до первосвящеників і влади сторожі храму та старших, що прийшли проти Нього, промовив Ісус: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями...
52 Então Jesus disse aos principais sacerdotes, capitães do templo e anciãos que vieram prendê-lo:
53 Як щоденно Я з вами у храмі бував, не піднесли на Мене ви рук. Та це ваша година тепер, і влада темряви...
53 Todos os dias, estando eu com vocês no templo, vocês não tentaram me prender. Esta, porém, é a hora de vocês e a hora do poder das trevas.
54 А схопивши Його, повели й привели у дім первосвященика. Петро ж здалека йшов слідкома.
54 Então, prendendo Jesus, levaram-no e o introduziram na casa do sumo sacerdote. Pedro seguia de longe.
55 Як розклали ж огонь серед двору, і вкупі сиділи, сидів і Петро поміж ними.
55 Quando acenderam um fogo no meio do pátio e se assentaram juntos, Pedro tomou lugar entre eles.
56 А служниця одна його вгледіла, як сидів коло світла, і, придивившись до нього, сказала: І цей був із Ним!
56 Uma empregada, vendo-o sentado perto do fogo, fixou os olhos nele e disse: — Este também estava com ele.
57 І відрікся від Нього він, твердячи: Не знаю я, жінко, Його!
57 Mas Pedro negou, dizendo: — Mulher, não o conheço.
58 Незабаром же другий побачив його та й сказав: І ти від отих. А Петро відказав: Ні, чоловіче!...
58 Pouco depois, outro homem, ao ver Pedro, disse: — Você também é um deles. Mas Pedro disse: — Homem, eu não sou um deles.
59 І як часу минуло з годину, хтось інший твердив і казав: Поправді, і цей був із Ним, бо він галілеянин.
59 E, tendo passado cerca de uma hora, outro afirmou, dizendo: — Com certeza este também estava com ele, porque também é galileu.
60 А Петро відказав: Чоловіче, не відаю, про що ти говориш... І зараз, як іще говорив він, півень заспівав.
60 Mas Pedro insistiu: — Homem, não sei do que você está falando. E logo, enquanto Pedro ainda falava, o galo cantou.
61 І Господь обернувся й подививсь на Петра. А Петро згадав слово Господнє, як сказав Він йому: Перше, ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене.
61 Então, o Senhor voltou-se e fixou os olhos em Pedro. E Pedro se lembrou da palavra do Senhor, como lhe tinha dito: “Hoje, antes que o galo cante, você me negará três vezes.”
62 І, вийшовши звідти, він гірко заплакав!
62 E Pedro, saindo dali, chorou amargamente.
63 А люди, які ув'язнили Ісуса, знущалися з Нього та били.
63 Os homens que detinham Jesus zombavam dele, davam-lhe pancadas e,
64 І, закривши Його, вони били Його по обличчі, і питали Його, приговорюючи: Пророкуй, хто то вдарив Тебе?
64 colocando uma venda sobre os olhos dele, diziam: — Profetize! Quem foi que bateu em você?
65 І багато інших богозневаг говорили на Нього вони...
65 E muitas outras coisas diziam contra ele, blasfemando.
66 А коли настав день, то зібралися старші народу, первосвященики й книжники, і повели Його в синедріон свій,
66 Logo que amanheceu, reuniu-se a assembleia dos anciãos do povo, tanto os principais sacerdotes como os escribas, e o conduziram ao Sinédrio, onde lhe disseram:
67 і казали: Коли Ти Христос, скажи нам. А Він їм відповів: Коли Я вам скажу, не повірите ви.
67 — Se você é o Cristo, diga-nos. Então Jesus lhes respondeu:
68 А коли й поспитаю вас Я, не дасте Мені відповіді.
68 E, se eu perguntar, vocês não me darão resposta.
69 Незабаром Син Людський сидітиме по правиці сили Божої!
69 Desde agora, o Filho do Homem estará sentado à direita do Deus Todo-Poderoso.
70 Тоді всі запитали: То Ти Божий Син? А Він їм відповів: Самі кажете ви, що то Я...
70 Todos perguntaram: — Então você é o Filho de Deus? Jesus respondeu:
71 А вони відказали: Нащо потрібні ще свідки для нас? Бо ми чули самі з Його уст!
71 Eles disseram: — Que necessidade ainda temos de testemunho? Porque nós mesmos ouvimos o que ele falou.
Atalhos do teclado
- Capítulo anterior←
- Próximo capítulo→
- Versículo anteriork
- Próximo versículoj
- Limpar seleçãoEsc
- Esta ajuda?
Estude este capítulo no WhatsApp
Peça à IA da Bíblia Fala para explicar Lucas 22, comparar traduções ou montar um estudo — tudo direto pelo WhatsApp.