Lucas 22
Ukrainian Version (UKRUB) vs ARA
1 Наближалося ж свято Опрісноків, що Пасхою зветься.
1 Estava próxima a Festa dos Pães Asmos, chamada Páscoa.
2 А первосвященики й книжники стали шукати, як би вбити Його, та боялись народу...
2 Preocupavam-se os principais sacerdotes e os escribas em como tirar a vida a Jesus; porque temiam o povo.
3 Сатана ж увійшов у Юду, званого Іскаріот, одного з Дванадцятьох.
3 Ora, Satanás entrou em Judas, chamado Iscariotes, que era um dos doze.
4 І він пішов, і почав умовлятися з первосвящениками та начальниками, як він видасть Його.
4 Este foi entender-se com os principais sacerdotes e os capitães sobre como lhes entregaria a Jesus;
5 Ті ж зраділи, і погодилися дати йому срібняків.
5 então, eles se alegraram e combinaram em lhe dar dinheiro.
6 І він обіцяв, і шукав відповідного часу, щоб їм видати Його без народу...
6 Judas concordou e buscava uma boa ocasião de lho entregar sem tumulto.
7 І настав день Опрісноків, коли пасху приносити в жертву належало.
7 Chegou o dia da Festa dos Pães Asmos, em que importava comemorar a Páscoa.
8 І послав Він Петра та Івана, говорячи: Підіть, і приготуйте нам пасху, щоб її спожили ми.
8 Jesus, pois, enviou Pedro e João, dizendo: Ide preparar-nos a Páscoa para que a comamos.
9 А вони запитали Його: Де Ти хочеш, щоб ми приготували?
9 Eles lhe perguntaram: Onde queres que a preparemos?
10 А Він їм відказав: Ось, як будете входити в місто, стріне вас чоловік, воду несучи у глекові, ідіть за ним аж до дому, куди він увійде.
10 Então, lhes explicou Jesus: Ao entrardes na cidade, encontrareis um homem com um cântaro de água; segui-o até à casa em que ele entrar
11 І скажіть до господаря дому: Учитель питає тебе: Де кімната, в якій споживу зо Своїми учнями пасху?
11 e dizei ao dono da casa: O Mestre manda perguntar-te: Onde é o aposento no qual hei de comer a Páscoa com os meus discípulos?
12 І він вам покаже велику горницю вистелену: там приготуйте.
12 Ele vos mostrará um espaçoso cenáculo mobilado; ali fazei os preparativos.
13 І вони відійшли, і знайшли, як Він їм говорив, і зачали там готувати пасху.
13 E, indo, tudo encontraram como Jesus lhes dissera e prepararam a Páscoa.
14 А коли настав час, сів до столу, і апостоли з Ним.
14 Chegada a hora, pôs-se Jesus à mesa, e com ele os apóstolos.
15 І промовив до них: Я дуже бажав спожити цю пасху із вами, перш ніж муки прийму.
15 E disse-lhes: Tenho desejado ansiosamente comer convosco esta Páscoa, antes do meu sofrimento.
16 Бо кажу вам, що вже споживати не буду її, поки сповниться в Божому Царстві вона.
16 Pois vos digo que nunca mais a comerei, até que ela se cumpra no reino de Deus.
17 Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: Візьміть її, і поділіть між собою.
17 E, tomando um cálice, havendo dado graças, disse: Recebei e reparti entre vós;
18 Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного, доки Божеє Царство не прийде.
18 pois vos digo que, de agora em diante, não mais beberei do fruto da videira, até que venha o reino de Deus.
19 Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!
19 E, tomando um pão, tendo dado graças, o partiu e lhes deu, dizendo: Isto é o meu corpo oferecido por vós; fazei isto em memória de mim.
20 По вечері так само ж і чашу, говорячи: Оця чаша Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається.
20 Semelhantemente, depois de cear, tomou o cálice, dizendo: Este é o cálice da nova aliança no meu sangue derramado em favor de vós.
21 Та однак, за столом ось зо Мною рука Мого зрадника.
21 Todavia, a mão do traidor está comigo à mesa.
22 Бо Син Людський іде, як призначено; але горе тому чоловікові, хто Його видає!
22 Porque o Filho do Homem, na verdade, vai segundo o que está determinado, mas ai daquele por intermédio de quem ele está sendo traído!
23 А вони почали між собою питати, котрий з них мав би це вчинити?
23 Então, começaram a indagar entre si quem seria, dentre eles, o que estava para fazer isto.
24 І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого.
24 Suscitaram também entre si uma discussão sobre qual deles parecia ser o maior.
25 Він же промовив до них: Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчинцями звуться.
25 Mas Jesus lhes disse: Os reis dos povos dominam sobre eles, e os que exercem autoridade são chamados benfeitores.
26 Але не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник як службовець.
26 Mas vós não sois assim; pelo contrário, o maior entre vós seja como o menor; e aquele que dirige seja como o que serve.
27 Бо хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуговує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як службовець.
27 Pois qual é maior: quem está à mesa ou quem serve? Porventura, não é quem está à mesa? Pois, no meio de vós, eu sou como quem serve.
28 Ви ж оті, що перетривали зо Мною в спокусах Моїх,
28 Vós sois os que tendes permanecido comigo nas minhas tentações.
29 і Я вам заповітую Царство, як Отець Мій Мені заповів,
29 Assim como meu Pai me confiou um reino, eu vo-lo confio,
30 щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племен Ізраїлевих.
30 para que comais e bebais à minha mesa no meu reino; e vos assentareis em tronos para julgar as doze tribos de Israel.
31 І промовив Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю.
31 Simão, Simão, eis que Satanás vos reclamou para vos peneirar como trigo!
32 Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя; ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою!
32 Eu, porém, roguei por ti, para que a tua fé não desfaleça; tu, pois, quando te converteres, fortalece os teus irmãos.
33 А той відказав Йому: Господи, я з Тобою готовий іти до в'язниці й на смерть!
33 Ele, porém, respondeu: Senhor, estou pronto a ir contigo, tanto para a prisão como para a morte.
34 Він же прорік: Говорю тобі, Петре, півень не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене...
34 Mas Jesus lhe disse: Afirmo-te, Pedro, que, hoje, três vezes negarás que me conheces, antes que o galo cante.
35 І Він їм сказав: Як Я вас посилав без калитки, і без торби, і без сандаль, чи вам бракувало чого? Вони ж відказали: Нічого.
35 A seguir, Jesus lhes perguntou: Quando vos mandei sem bolsa, sem alforje e sem sandálias, faltou-vos, porventura, alguma coisa? Nada, disseram eles.
36 А тепер каже їм хто має калитку, нехай візьме, теж і торбу; хто ж не має, нехай продасть одіж свою та й купить меча.
36 Então, lhes disse: Agora, porém, quem tem bolsa, tome-a, como também o alforje; e o que não tem espada, venda a sua capa e compre uma.
37 Говорю бо Я вам, що виконатися на Мені має й це ось написане: До злочинців Його зараховано. Бо те, що про Мене, виконується.
37 Pois vos digo que importa que se cumpra em mim o que está escrito:
38 І сказали вони: Господи, ось тут два мечі. А Він їм відказав: Досить!
38 Então, lhe disseram: Senhor, eis aqui duas espadas! Respondeu-lhes: Basta!
39 І Він вийшов, і пішов за звичаєм на гору Оливну. А за Ним пішли учні Його.
39 E, saindo, foi, como de costume, para o monte das Oliveiras; e os discípulos o acompanharam.
40 А прийшовши на місце, сказав їм: Моліться, щоб не впасти в спокусу.
40 Chegando ao lugar escolhido, Jesus lhes disse: Orai, para que não entreis em tentação.
41 А Він Сам, відійшовши від них, як докинути каменем, на коліна припав та й молився,
41 Ele, por sua vez, se afastou, cerca de um tiro de pedra, e, de joelhos, orava,
42 благаючи: Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!...
42 dizendo: Pai, se queres, passa de mim este cálice; contudo, não se faça a minha vontade, e sim a tua.
43 І Ангол із неба з'явився до Нього, і додавав Йому сили.
43 [Então, lhe apareceu um anjo do céu que o confortava.
44 А як був у смертельній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю...
44 E, estando em agonia, orava mais intensamente. E aconteceu que o seu suor se tornou como gotas de sangue caindo sobre a terra.]
45 І, підвівшись з молитви, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби...
45 Levantando-se da oração, foi ter com os discípulos, e os achou dormindo de tristeza,
46 І промовив до них: Чого ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!
46 e disse-lhes: Por que estais dormindo? Levantai-vos e orai, para que não entreis em tentação.
47 І, коли Він іще говорив, ось народ з'явився, і один із Дванадцятьох, що Юдою зветься, ішов перед ними. І він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його. Бо він знака їм дав був: кого я поцілую, то Він!
47 Falava ele ainda, quando chegou uma multidão; e um dos doze, o chamado Judas, que vinha à frente deles, aproximou-se de Jesus para o beijar.
48 Ісус же промовив до нього: Чи оце поцілунком ти, Юдо, видаєш Сина Людського?
48 Jesus, porém, lhe disse: Judas, com um beijo trais o Filho do Homem?
49 А ті, що були з Ним, як побачили, що має статись, сказали Йому: Господи, чи мечем нам не вдарити?
49 Os que estavam ao redor dele, vendo o que ia suceder, perguntaram: Senhor, feriremos à espada?
50 І, один із них рубонув раба первосвященикового, та й відтяв праве вухо йому.
50 Um deles feriu o servo do sumo sacerdote e cortou-lhe a orelha direita.
51 Та Ісус відізвався й сказав: Лишіть, уже досить! І, доторкнувшись до вуха його, уздоровив його.
51 Mas Jesus acudiu, dizendo: Deixai, basta. E, tocando-lhe a orelha, o curou.
52 А до первосвящеників і влади сторожі храму та старших, що прийшли проти Нього, промовив Ісус: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями...
52 Então, dirigindo-se Jesus aos principais sacerdotes, capitães do templo e anciãos que vieram prendê-lo, disse: Saístes com espadas e porretes como para deter um salteador?
53 Як щоденно Я з вами у храмі бував, не піднесли на Мене ви рук. Та це ваша година тепер, і влада темряви...
53 Diariamente, estando eu convosco no templo, não pusestes as mãos sobre mim. Esta, porém, é a vossa hora e o poder das trevas.
54 А схопивши Його, повели й привели у дім первосвященика. Петро ж здалека йшов слідкома.
54 Então, prendendo-o, o levaram e o introduziram na casa do sumo sacerdote. Pedro seguia de longe.
55 Як розклали ж огонь серед двору, і вкупі сиділи, сидів і Петро поміж ними.
55 E, quando acenderam fogo no meio do pátio e juntos se assentaram, Pedro tomou lugar entre eles.
56 А служниця одна його вгледіла, як сидів коло світла, і, придивившись до нього, сказала: І цей був із Ним!
56 Entrementes, uma criada, vendo-o assentado perto do fogo, fitando-o, disse: Este também estava com ele.
57 І відрікся від Нього він, твердячи: Не знаю я, жінко, Його!
57 Mas Pedro negava, dizendo: Mulher, não o conheço.
58 Незабаром же другий побачив його та й сказав: І ти від отих. А Петро відказав: Ні, чоловіче!...
58 Pouco depois, vendo-o outro, disse: Também tu és dos tais. Pedro, porém, protestava: Homem, não sou.
59 І як часу минуло з годину, хтось інший твердив і казав: Поправді, і цей був із Ним, бо він галілеянин.
59 E, tendo passado cerca de uma hora, outro afirmava, dizendo: Também este, verdadeiramente, estava com ele, porque também é galileu.
60 А Петро відказав: Чоловіче, не відаю, про що ти говориш... І зараз, як іще говорив він, півень заспівав.
60 Mas Pedro insistia: Homem, não compreendo o que dizes. E logo, estando ele ainda a falar, cantou o galo.
61 І Господь обернувся й подививсь на Петра. А Петро згадав слово Господнє, як сказав Він йому: Перше, ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене.
61 Então, voltando-se o Senhor, fixou os olhos em Pedro, e Pedro se lembrou da palavra do Senhor, como lhe dissera: Hoje, três vezes me negarás, antes de cantar o galo.
62 І, вийшовши звідти, він гірко заплакав!
62 Então, Pedro, saindo dali, chorou amargamente.
63 А люди, які ув'язнили Ісуса, знущалися з Нього та били.
63 Os que detinham Jesus zombavam dele, davam-lhe pancadas e,
64 І, закривши Його, вони били Його по обличчі, і питали Його, приговорюючи: Пророкуй, хто то вдарив Тебе?
64 vendando-lhe os olhos, diziam: Profetiza-nos: quem é que te bateu?
65 І багато інших богозневаг говорили на Нього вони...
65 E muitas outras coisas diziam contra ele, blasfemando.
66 А коли настав день, то зібралися старші народу, первосвященики й книжники, і повели Його в синедріон свій,
66 Logo que amanheceu, reuniu-se a assembleia dos anciãos do povo, tanto os principais sacerdotes como os escribas, e o conduziram ao Sinédrio, onde lhe disseram:
67 і казали: Коли Ти Христос, скажи нам. А Він їм відповів: Коли Я вам скажу, не повірите ви.
67 Se tu és o Cristo, dize-nos. Então, Jesus lhes respondeu: Se vo-lo disser, não o acreditareis;
68 А коли й поспитаю вас Я, не дасте Мені відповіді.
68 também, se vos perguntar, de nenhum modo me respondereis.
69 Незабаром Син Людський сидітиме по правиці сили Божої!
69 Desde agora, estará sentado o Filho do Homem à direita do Todo-Poderoso Deus.
70 Тоді всі запитали: То Ти Божий Син? А Він їм відповів: Самі кажете ви, що то Я...
70 Então, disseram todos: Logo, tu és o Filho de Deus? E ele lhes respondeu: Vós dizeis que eu sou.
71 А вони відказали: Нащо потрібні ще свідки для нас? Бо ми чули самі з Його уст!
71 Clamaram, pois: Que necessidade mais temos de testemunho? Porque nós mesmos o ouvimos da sua própria boca.
Atalhos do teclado
- Capítulo anterior←
- Próximo capítulo→
- Versículo anteriork
- Próximo versículoj
- Limpar seleçãoEsc
- Esta ajuda?
Estude este capítulo no WhatsApp
Peça à IA da Bíblia Fala para explicar Lucas 22, comparar traduções ou montar um estudo — tudo direto pelo WhatsApp.