Lucas 22
Ukrainian Version (UKRUB) vs ARC
1 Наближалося ж свято Опрісноків, що Пасхою зветься.
1 Estava, pois, perto a Festa dos Pães Asmos, chamada de Páscoa.
2 А первосвященики й книжники стали шукати, як би вбити Його, та боялись народу...
2 E os principais dos sacerdotes e os escribas andavam procurando como o matariam, porque temiam o povo.
3 Сатана ж увійшов у Юду, званого Іскаріот, одного з Дванадцятьох.
3 Entrou, porém, Satanás em Judas, que tinha por sobrenome Iscariotes, o qual era do número dos doze.
4 І він пішов, і почав умовлятися з первосвящениками та начальниками, як він видасть Його.
4 E foi e falou com os principais dos sacerdotes e com os capitães de como lho entregaria,
5 Ті ж зраділи, і погодилися дати йому срібняків.
5 os quais se alegraram e convieram em lhe dar dinheiro.
6 І він обіцяв, і шукав відповідного часу, щоб їм видати Його без народу...
6 E ele concordou e buscava oportunidade para lho entregar sem alvoroço.
7 І настав день Опрісноків, коли пасху приносити в жертву належало.
7 Chegou, porém, o dia da Festa dos Pães Asmos, em que importava sacrificar a Páscoa.
8 І послав Він Петра та Івана, говорячи: Підіть, і приготуйте нам пасху, щоб її спожили ми.
8 E mandou a Pedro e a João, dizendo: Ide, preparai-nos a Páscoa, para que
9 А вони запитали Його: Де Ти хочеш, щоб ми приготували?
9 E eles lhe perguntaram: Onde queres que a preparemos?
10 А Він їм відказав: Ось, як будете входити в місто, стріне вас чоловік, воду несучи у глекові, ідіть за ним аж до дому, куди він увійде.
10 E ele lhes disse: Eis que, quando entrardes na cidade, encontrareis um homem levando um cântaro de água; segui-o até à casa em que ele entrar.
11 І скажіть до господаря дому: Учитель питає тебе: Де кімната, в якій споживу зо Своїми учнями пасху?
11 E direis ao pai de família da casa: O mestre te diz: Onde está o aposento em que hei de comer a Páscoa com os meus discípulos?
12 І він вам покаже велику горницю вистелену: там приготуйте.
12 Então, ele vos mostrará um grande cenáculo mobilado; aí fazei os preparativos.
13 І вони відійшли, і знайшли, як Він їм говорив, і зачали там готувати пасху.
13 E, indo eles, acharam como lhes havia sido dito; e prepararam a Páscoa.
14 А коли настав час, сів до столу, і апостоли з Ним.
14 E, chegada a hora, pôs-se à mesa, e, com ele, os doze apóstolos.
15 І промовив до них: Я дуже бажав спожити цю пасху із вами, перш ніж муки прийму.
15 E disse-lhes: Desejei muito comer convosco esta Páscoa, antes que padeça,
16 Бо кажу вам, що вже споживати не буду її, поки сповниться в Божому Царстві вона.
16 porque vos digo que não a comerei mais até que ela se cumpra no Reino de Deus.
17 Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: Візьміть її, і поділіть між собою.
17 E, tomando o cálice e havendo dado graças, disse: Tomai-o e reparti-
18 Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного, доки Божеє Царство не прийде.
18 porque vos digo que já não beberei do fruto da vide, até que venha o Reino de Deus.
19 Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!
19 E, tomando o pão e havendo dado graças, partiu- o e deu-lho, dizendo: Isto é o meu corpo, que por vós é dado; fazei isso em memória de mim.
20 По вечері так само ж і чашу, говорячи: Оця чаша Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається.
20 Semelhantemente, tomou o cálice, depois da ceia, dizendo: Este cálice é o Novo Testamento no meu sangue, que é derramado por vós.
21 Та однак, за столом ось зо Мною рука Мого зрадника.
21 Mas eis que a mão do que me trai
22 Бо Син Людський іде, як призначено; але горе тому чоловікові, хто Його видає!
22 E, na verdade, o Filho do Homem vai segundo o que está determinado; mas ai daquele homem por quem é traído!
23 А вони почали між собою питати, котрий з них мав би це вчинити?
23 E começaram a perguntar entre si qual deles seria o que havia de fazer isso.
24 І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого.
24 E houve também entre eles contenda sobre qual deles parecia ser o maior.
25 Він же промовив до них: Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчинцями звуться.
25 E ele lhes disse: Os reis dos gentios dominam sobre eles, e os que têm autoridade sobre eles são chamados benfeitores.
26 Але не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник як службовець.
26 Mas não seja como o menor; e quem governa, como quem serve.
27 Бо хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуговує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як службовець.
27 Pois qual é maior: quem está porém, entre vós, sou como aquele que serve.
28 Ви ж оті, що перетривали зо Мною в спокусах Моїх,
28 E vós sois os que tendes permanecido comigo nas minhas tentações.
29 і Я вам заповітую Царство, як Отець Мій Мені заповів,
29 E eu vos destino o Reino, como meu Pai mo destinou,
30 щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племен Ізраїлевих.
30 para que comais e bebais à minha mesa no meu Reino e vos assenteis sobre tronos, julgando as doze tribos de Israel.
31 І промовив Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю.
31 Disse também o Senhor: Simão, Simão, eis que Satanás vos pediu para vos cirandar como trigo.
32 Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя; ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою!
32 Mas eu roguei por ti, para que a tua fé não desfaleça; e tu, quando te converteres, confirma teus irmãos.
33 А той відказав Йому: Господи, я з Тобою готовий іти до в'язниці й на смерть!
33 E ele lhe disse: Senhor, estou pronto a ir contigo até à prisão e à morte.
34 Він же прорік: Говорю тобі, Петре, півень не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене...
34 Mas ele disse: Digo-te, Pedro, que não cantará hoje o galo antes que três vezes negues que me conheces.
35 І Він їм сказав: Як Я вас посилав без калитки, і без торби, і без сандаль, чи вам бракувало чого? Вони ж відказали: Нічого.
35 E disse-lhes: Quando vos mandei sem bolsa, alforje ou sandálias, faltou-vos, porventura, alguma coisa? Eles responderam: Nada.
36 А тепер каже їм хто має калитку, нехай візьме, теж і торбу; хто ж не має, нехай продасть одіж свою та й купить меча.
36 Disse-lhes, pois: Mas, agora, aquele que tiver bolsa, tome-
37 Говорю бо Я вам, що виконатися на Мені має й це ось написане: До злочинців Його зараховано. Бо те, що про Мене, виконується.
37 porquanto vos digo que importa que em mim se cumpra aquilo que está escrito: E com os malfeitores foi contado. Porque o que
38 І сказали вони: Господи, ось тут два мечі. А Він їм відказав: Досить!
38 E eles disseram: Senhor, eis aqui duas espadas. E ele lhes disse: Basta.
39 І Він вийшов, і пішов за звичаєм на гору Оливну. А за Ним пішли учні Його.
39 E, saindo, foi, como costumava, para o monte das Oliveiras; e também os seus discípulos o seguiram.
40 А прийшовши на місце, сказав їм: Моліться, щоб не впасти в спокусу.
40 E, quando chegou àquele lugar, disse-lhes: Orai, para que não entreis em tentação.
41 А Він Сам, відійшовши від них, як докинути каменем, на коліна припав та й молився,
41 E apartou-se deles cerca de um tiro de pedra; e, pondo-se de joelhos, orava,
42 благаючи: Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!...
42 dizendo: Pai, se queres, passa de mim este cálice; todavia, não se faça a minha vontade, mas a tua.
43 І Ангол із неба з'явився до Нього, і додавав Йому сили.
43 E apareceu-lhe um anjo do céu, que o confortava.
44 А як був у смертельній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю...
44 E, posto em agonia, orava mais intensamente. E o seu suor tornou-se em grandes gotas de sangue que corriam até ao chão.
45 І, підвівшись з молитви, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби...
45 E, levantando-se da oração, foi ter com os seus discípulos e achou-os dormindo de tristeza.
46 І промовив до них: Чого ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!
46 E disse-lhes: Por que estais dormindo? Levantai-vos, e orai para que não entreis em tentação.
47 І, коли Він іще говорив, ось народ з'явився, і один із Дванадцятьох, що Юдою зветься, ішов перед ними. І він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його. Бо він знака їм дав був: кого я поцілую, то Він!
47 E, estando ele ainda a falar, surgiu uma multidão; e um dos doze, que se chamava Judas, ia adiante dela e chegou-se a Jesus para o beijar.
48 Ісус же промовив до нього: Чи оце поцілунком ти, Юдо, видаєш Сина Людського?
48 E Jesus lhe disse: Judas, com um beijo trais o Filho do Homem?
49 А ті, що були з Ним, як побачили, що має статись, сказали Йому: Господи, чи мечем нам не вдарити?
49 E, vendo os que estavam com ele o que ia suceder, disseram-lhe: Senhor, feriremos à espada?
50 І, один із них рубонув раба первосвященикового, та й відтяв праве вухо йому.
50 E um deles feriu o servo do sumo sacerdote e cortou-lhe a orelha direita.
51 Та Ісус відізвався й сказав: Лишіть, уже досить! І, доторкнувшись до вуха його, уздоровив його.
51 E, respondendo Jesus, disse: Deixai-os; basta. E, tocando-lhe a orelha, o curou.
52 А до первосвящеників і влади сторожі храму та старших, що прийшли проти Нього, промовив Ісус: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями...
52 E disse Jesus aos principais dos sacerdotes, e capitães do templo, e anciãos que tinham ido contra ele: Saístes com espadas e porretes, como para deter um salteador?
53 Як щоденно Я з вами у храмі бував, не піднесли на Мене ви рук. Та це ваша година тепер, і влада темряви...
53 Tenho estado todos os dias convosco no templo e não estendestes as mãos contra mim, mas esta é a vossa hora e o poder das trevas.
54 А схопивши Його, повели й привели у дім первосвященика. Петро ж здалека йшов слідкома.
54 Então, prendendo-o, o levaram e o meteram em casa do sumo sacerdote. E Pedro seguia-o de longe.
55 Як розклали ж огонь серед двору, і вкупі сиділи, сидів і Петро поміж ними.
55 E, havendo-se acendido fogo no meio do pátio, estando todos sentados, assentou-se Pedro entre eles.
56 А служниця одна його вгледіла, як сидів коло світла, і, придивившись до нього, сказала: І цей був із Ним!
56 E como certa criada, vendo-o estar assentado ao fogo, pusesse os olhos nele, disse: Este também estava com ele.
57 І відрікся від Нього він, твердячи: Не знаю я, жінко, Його!
57 Porém ele negou-o, dizendo: Mulher, não o conheço.
58 Незабаром же другий побачив його та й сказав: І ти від отих. А Петро відказав: Ні, чоловіче!...
58 E, um pouco depois, vendo-o outro, disse: Tu és também deles. Mas Pedro disse: Homem, não sou.
59 І як часу минуло з годину, хтось інший твердив і казав: Поправді, і цей був із Ним, бо він галілеянин.
59 E, passada quase uma hora, um outro afirmava, dizendo: Também este verdadeiramente estava com ele, pois também é galileu.
60 А Петро відказав: Чоловіче, не відаю, про що ти говориш... І зараз, як іще говорив він, півень заспівав.
60 E Pedro disse: Homem, não sei o que dizes. E logo, estando ele ainda a falar, cantou o galo.
61 І Господь обернувся й подививсь на Петра. А Петро згадав слово Господнє, як сказав Він йому: Перше, ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене.
61 E, virando-se o Senhor, olhou para Pedro, e Pedro lembrou-se da palavra do Senhor, como lhe tinha dito: Antes que o galo cante hoje, me negarás três vezes.
62 І, вийшовши звідти, він гірко заплакав!
62 E, saindo Pedro para fora, chorou amargamente.
63 А люди, які ув'язнили Ісуса, знущалися з Нього та били.
63 E os homens que detinham Jesus zombavam dele, ferindo-o.
64 І, закривши Його, вони били Його по обличчі, і питали Його, приговорюючи: Пророкуй, хто то вдарив Тебе?
64 E, vendando-lhe os olhos, feriam-no no rosto e perguntavam-lhe, dizendo: Profetiza-nos: quem é que te feriu?
65 І багато інших богозневаг говорили на Нього вони...
65 E outras muitas coisas diziam contra ele, blasfemando.
66 А коли настав день, то зібралися старші народу, первосвященики й книжники, і повели Його в синедріон свій,
66 E logo que foi dia, ajuntaram-se os anciãos do povo, e os principais dos sacerdotes, e os escribas, e o conduziram ao seu concílio,
67 і казали: Коли Ти Христос, скажи нам. А Він їм відповів: Коли Я вам скажу, не повірите ви.
67 e lhe perguntaram: Se tu és o Cristo, dize-nos. Ele replicou: Se vo-lo disser, não o crereis;
68 А коли й поспитаю вас Я, не дасте Мені відповіді.
68 e também, se vos perguntar, não me respondereis, nem me soltareis.
69 Незабаром Син Людський сидітиме по правиці сили Божої!
69 Desde agora, o Filho do Homem se assentará à direita do poder de Deus.
70 Тоді всі запитали: То Ти Божий Син? А Він їм відповів: Самі кажете ви, що то Я...
70 E disseram todos: Logo, és tu o Filho de Deus? E ele lhes disse: Vós dizeis que eu sou.
71 А вони відказали: Нащо потрібні ще свідки для нас? Бо ми чули самі з Його уст!
71 Então, disseram: De que mais testemunho necessitamos? Pois nós mesmos o ouvimos da sua boca.
Atalhos do teclado
- Capítulo anterior←
- Próximo capítulo→
- Versículo anteriork
- Próximo versículoj
- Limpar seleçãoEsc
- Esta ajuda?
Estude este capítulo no WhatsApp
Peça à IA da Bíblia Fala para explicar Lucas 22, comparar traduções ou montar um estudo — tudo direto pelo WhatsApp.