Lucas 18
Ukrainian Version (UKRUB) vs ACF
1 І Він розповів їм і притчу про те, що треба молитися завжди, і не занепадати духом,
1 E contou-lhes também uma parábola sobre o dever de orar sempre, e nunca desfalecer,
2 говорячи: У місті якомусь суддя був один, що Бога не боявся, і людей не соромився.
2 Dizendo: Havia numa cidade um certo juiz, que nem a Deus temia, nem respeitava o homem.
3 У тому ж місті вдова перебувала, що до нього ходила й казала: Оборони мене від мого супротивника!
3 Havia também, naquela mesma cidade, uma certa viúva, que ia ter com ele, dizendo: Faze-me justiça contra o meu adversário.
4 Але він довгий час не хотів. А згодом сказав сам до себе: Хоч і Бога я не боюся, і людей не соромлюся,
4 E por algum tempo não quis atendê-la; mas depois disse consigo: Ainda que não temo a Deus, nem respeito os homens,
5 але через те, що вдовиця оця докучає мені, то візьму в оборону її, щоб вона без кінця не ходила, і не докучала мені.
5 Todavia, como esta viúva me molesta, hei de fazer-lhe justiça, para que enfim não volte, e me importune muito.
6 І промовив Господь: Чи чуєте, що говорить суддя цей неправедний?
6 E disse o Senhor: Ouvi o que diz o injusto juiz.
7 А чи ж Бог в оборону не візьме обраних Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і бариться Він щодо них?
7 E Deus não fará justiça aos seus escolhidos, que clamam a ele de dia e de noite, ainda que tardio para com eles?
8 Кажу вам, що Він їм незабаром подасть оборону! Та Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру?...
8 Digo-vos que depressa lhes fará justiça. Quando porém vier o Filho do homem, porventura achará fé na terra?
9 А для деяких, що були себе певні, що вони ніби праведні, і за ніщо мали інших, Він притчу оцю розповів.
9 E disse também esta parábola a uns que confiavam em si mesmos, crendo que eram justos, e desprezavam os outros:
10 Два чоловіки до храму ввійшли помолитись, один фарисей, а другий був митник.
10 Dois homens subiram ao templo, para orar; um, fariseu, e o outro, publicano.
11 Фарисей, ставши, так молився про себе: Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник.
11 O fariseu, estando em pé, orava consigo desta maneira: Ó Deus, graças te dou porque não sou como os demais homens, roubadores, injustos e adúlteros; nem ainda como este publicano.
12 Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю!
12 Jejuo duas vezes na semana, e dou os dízimos de tudo quanto possuo.
13 А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: Боже, будь милостивий до мене грішного!...
13 O publicano, porém, estando em pé, de longe, nem ainda queria levantar os olhos ao céu, mas batia no peito, dizendo: Ó Deus, tem misericórdia de mim, pecador!
14 Говорю вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підноситься, буде понижений, хто ж понижається, той піднесеться.
14 Digo-vos que este desceu justificado para sua casa, e não aquele; porque qualquer que a si mesmo se exalta será humilhado, e qualquer que a si mesmo se humilha será exaltado.
15 До Нього ж приносили й немовлят, щоб до них доторкнувся, а учні, побачивши, їм докоряли.
15 E traziam-lhe também meninos, para que ele lhes tocasse; e os discípulos, vendo isto, repreendiam-nos.
16 А Ісус їх покликав та й каже: Пустіте дітей, щоб до Мене приходили, і не забороняйте їм, бо таких Царство Боже.
16 Mas Jesus, chamando-os para si, disse: Deixai vir a mim os meninos, e não os impeçais, porque dos tais é o reino de Deus.
17 Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, як дитя, той у нього не ввійде!
17 Em verdade vos digo que, qualquer que não receber o reino de Deus como menino, não entrará nele.
18 І запитався Його один із начальників, говорячи: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вспадкувати вічне життя?
18 E perguntou-lhe um certo príncipe, dizendo: Bom Mestre, que hei de fazer para herdar a vida eterna?
19 Ісус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, тільки Сам Бог!
19 Jesus lhe disse: Por que me chamas bom? Ninguém há bom, senão um, que é Deus.
20 Знаєш заповіді: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідкуй неправдиво, шануй свого батька та матір.
20 Sabes os mandamentos: Não adulterarás, não matarás, não furtarás, não dirás falso testemunho, honra a teu pai e a tua mãe.
21 А він відказав: Усе це я виконав від юнацтва свого!
21 E disse ele: Todas essas coisas tenho observado desde a minha mocidade.
22 Як почув це Ісус, то промовив до нього: Одного тобі ще бракує: Розпродай усе, що ти маєш, і вбогим роздай, і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною!
22 E quando Jesus ouviu isto, disse-lhe: Ainda te falta uma coisa; vende tudo quanto tens, reparte-o pelos pobres, e terás um tesouro no céu; vem, e segue-me.
23 А він, коли почув це, то засумував, бо був вельми багатий.
23 Mas, ouvindo ele isto, ficou muito triste, porque era muito rico.
24 Як побачив Ісус, що той засумував, то промовив: Як тяжко багатим увійти в Царство Боже!
24 E, vendo Jesus que ele ficara muito triste, disse: Quão dificilmente entrarão no reino de Deus os que têm riquezas!
25 Бо верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти...
25 Porque é mais fácil entrar um camelo pelo fundo de uma agulha do que entrar um rico no reino de Deus.
26 Ті ж, що чули, спитали: Хто ж тоді може спастися?
26 E os que ouviram isto disseram: Logo quem pode salvar-se?
27 А Він відповів: Неможливеє людям можливе для Бога!
27 Mas ele respondeu: As coisas que são impossíveis aos homens são possíveis a Deus.
28 І промовив Петро: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом.
28 E disse Pedro: Eis que nós deixamos tudo e te seguimos.
29 А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб покинув свій дім, або дружину, чи братів, чи батьків, чи дітей ради Божого Царства,
29 E ele lhes disse: Na verdade vos digo que ninguém há, que tenha deixado casa, ou pais, ou irmãos, ou mulher, ou filhos, pelo reino de Deus,
30 і не одержав би значно більш цього часу, а в віці наступнім життя вічне.
30 Que não haja de receber muito mais neste mundo, e na idade vindoura a vida eterna.
31 І, взявши Дванадцятьох, промовив до них: Оце в Єрусалим ми йдемо, і все здійсниться, що писали Пророки про Людського Сина.
31 E, tomando consigo os doze, disse-lhes: Eis que subimos a Jerusalém, e se cumprirá no Filho do homem tudo o que pelos profetas foi escrito;
32 Бо Він виданий буде поганам, і буде осміяний, і покривджений, і опльований,
32 Pois há de ser entregue aos gentios, e escarnecido, injuriado e cuspido;
33 і, збичувавши, уб'ють Його, але третього дня Він воскресне!
33 E, havendo-o açoitado, o matarão; e ao terceiro dia ressuscitará.
34 Та з цього нічого вони не збагнули, і ця річ перед ними закрита була, і сказаного вони не розуміли.
34 E eles nada disto entendiam, e esta palavra lhes era encoberta, não percebendo o que se lhes dizia.
35 І сталось, як Він наближався був до Єрихону, один невидющий сидів при дорозі й просив.
35 E aconteceu que chegando ele perto de Jericó, estava um cego assentado junto do caminho, mendigando.
36 А коли він прочув, що проходить народ, то спитався: Що це таке?
36 E, ouvindo passar a multidão, perguntou que era aquilo.
37 А йому відказали, що проходить Ісус Назарянин.
37 E disseram-lhe que Jesus Nazareno passava.
38 І став він кричати й казати: Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною!
38 Então clamou, dizendo: Jesus, Filho de Davi, tem misericórdia de mim.
39 А ті, що попереду йшли, сварились на нього, щоб він замовк, а він іще більше кричав: Сину Давидів, змилуйся надо мною!
39 E os que iam passando repreendiam-no para que se calasse; mas ele clamava ainda mais: Filho de Davi, tem misericórdia de mim!
40 І спинився Ісус, і привести його до Себе звелів. А коли той наблизивсь до Нього, то Він запитався його:
40 Então Jesus, parando, mandou que lho trouxessem; e, chegando ele, perguntou-lhe,
41 Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі? А той відповів: Господи, нехай стану видющим!
41 Dizendo: Que queres que te faça? E ele disse: Senhor, que eu veja.
42 Ісус же до нього сказав. Стань видющий! Твоя віра спасла тебе!
42 E Jesus lhe disse: Vê; a tua fé te salvou.
43 І зараз видющим той став, і пішов вслід за Ним, прославляючи Бога. А всі люди, бачивши це, віддали хвалу Богові.
43 E logo viu, e seguia-o, glorificando a Deus. E todo o povo, vendo isto, dava louvores a Deus.
Atalhos do teclado
- Capítulo anterior←
- Próximo capítulo→
- Versículo anteriork
- Próximo versículoj
- Limpar seleçãoEsc
- Esta ajuda?
Estude este capítulo no WhatsApp
Peça à IA da Bíblia Fala para explicar Lucas 18, comparar traduções ou montar um estudo — tudo direto pelo WhatsApp.