Lucas 18
Бібліка ® Відкрита Новий Переклад Українською (UKRONPU) vs ARIB
1 Тоді Ісус розповів їм притчу про те, що їм треба завжди молитися та не занепадати духом.
1 Contou-lhes também uma parábola sobre o dever de orar sempre, e nunca desfalecer.
2 Він сказав:
2 dizendo: Havia em certa cidade um juiz que não temia a Deus, nem respeitava os homens.
3 У тому ж місті була вдова, котра приходила до нього й просила: «Захисти мене від мого кривдника!»
3 Havia também naquela mesma cidade uma viúva que ia ter com ele, dizendo: Faze-me justiça contra o meu adversário.
4 Деякий час він відмовлявся, але потім промовив до себе: «Хоч я і Бога не боюся, і людей не соромлюся,
4 E por algum tempo não quis atendê-la; mas depois disse consigo: Ainda que não temo a Deus, nem respeito os homens,
5 але через те, що ця вдова не дає мені спокою, захищу її, щоб вона не приходила безперестанку й не докучала мені».
5 todavia, como esta viúva me incomoda, hei de fazer-lhe justiça, para que ela não continue a vir molestar-me.
6 І сказав Господь:
6 Prosseguiu o Senhor: Ouvi o que diz esse juiz injusto.
7 Так невже Бог не захистить Своїх обраних, котрі взивають до Нього день і ніч? Чи забариться Він?
7 E não fará Deus justiça aos seus escolhidos, que dia e noite clamam a ele, já que é longânimo para com eles?
8 Кажу вам: Він негайно захистить їх. Але коли прийде Син Людський, чи знайде Він віру на землі?
8 Digo-vos que depressa lhes fará justiça. Contudo quando vier o Filho do homem, porventura achará fé na terra?
9 Тим, хто був упевнений в особистій праведності та принижував інших, Ісус розповів таку притчу:
9 Propôs também esta parábola a uns que confiavam em si mesmos, crendo que eram justos, e desprezavam os outros:
10 ―Двоє чоловіків прийшли в Храм помолитися. Один був фарисеєм, а інший – митником.
10 Dois homens subiram ao templo para orar; um fariseu, e o outro publicano.
11 Фарисей стояв і так собі молився: «Боже, дякую Тобі за те, що я не такий, як інші люди, – грабіжники, неправедні, невірні або як цей митник.
11 O fariseu, de pé, assim orava consigo mesmo: ó Deus, graças te dou que não sou como os demais homens, roubadores, injustos, adúlteros, nem ainda com este publicano.
12 Я пощу двічі на тиждень, даю десятину зі всякого прибутку!»
12 Jejuo duas vezes na semana, e dou o dízimo de tudo quanto ganho.
13 А митник стояв здалека й не смів навіть очей звести на небо, але бив себе в груди та казав: «Боже, змилуйся наді мною, грішним!»
13 Mas o publicano, estando em pé de longe, nem ainda queria levantar os olhos ao céu, mas batia no peito, dizendo: ó Deus, sê propício a mim, o pecador!
14 Кажу вам: цей чоловік повернувся додому виправданий, а не той; бо кожний, хто себе підносить, буде принижений, а хто себе принижує, буде піднесений.
14 Digo-vos que este desceu justificado para sua casa, e não aquele; porque todo o que a si mesmo se exaltar será humilhado; mas o que a si mesmo se humilhar será exaltado.
15 Деякі люди приносили до Нього також і дітей, щоб Він доторкнувся до них та благословив, але учні, побачивши це, забороняли їм.
15 Traziam-lhe também as crianças, para que as tocasse; mas os discípulos, vendo isso, os repreendiam.
16 Ісус покликав їх до себе й сказав: «Пустіть дітей приходити до Мене й не забороняйте їм, бо таким, як вони, належить Царство Боже.
16 Jesus, porém, chamando-as para si, disse: Deixai vir a mim as crianças, e não as impeçais, porque de tais é o reino de Deus.
17 Істинно кажу вам: хто не прийме Царства Божого, як дитя, той не ввійде до нього!»
17 Em verdade vos digo que, qualquer que não receber o reino de Deus como criança, de modo algum entrará nele.
18 Один із керівників сказав:
18 E perguntou-lhe um dos principais: Bom Mestre, que hei de fazer para herdar a vida eterna?
19 Ісус відповів йому:
19 Respondeu-lhe Jesus: Por que me chamas bom? Ninguém é bom, senão um, que é Deus.
20 Ти знаєш заповіді: «Не чини перелюбу», «Не вбивай», «Не вкради», «Не обманюй», «Шануй твого батька та матір».
20 Sabes os mandamentos: Não adulterarás; não matarás; não furtarás; não dirás falso testemunho; honra a teu pai e a tua mãe.
21 Він же сказав:
21 Replicou o homem: Tudo isso tenho guardado desde a minha juventude.
22 Почувши це, Ісус сказав йому:
22 Quando Jesus ouviu isso, disse-lhe: Ainda te falta uma coisa; vende tudo quanto tens e reparte-o pelos pobres, e terás um tesouro no céu; e vem, segue-me.
23 Почувши це, він глибоко засмутився, адже був дуже багатий.
23 Mas, ouvindo ele isso, encheu-se de tristeza; porque era muito rico.
24 Ісус же, побачивши, що він засмутився, сказав:
24 E Jesus, vendo-o assim, disse: Quão dificilmente entrarão no reino de Deus os que têm riquezas!
25 Адже легше верблюдові пройти через вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже.
25 Pois é mais fácil um camelo passar pelo fundo duma agulha, do que entrar um rico no reino de Deus.
26 Ті, що почули це, запитали:
26 Então os que ouviram isso disseram: Quem pode, então, ser salvo?
27 Ісус відповів:
27 Respondeu-lhes: As coisas que são impossíveis aos homens são possíveis a Deus.
28 Тоді Петро сказав:
28 Disse-lhe Pedro: Eis que nós deixamos tudo, e te seguimos.
29 Він відповів:
29 Respondeu-lhes Jesus: Em verdade vos digo que ninguém há que tenha deixado casa, ou mulher, ou irmãos, ou pais, ou filhos, por amor do reino de Deus,
30 й не отримав би значно більше в цей час, а в майбутньому віці – вічне життя.
30 que não haja de receber no presente muito mais, e no mundo vindouro a vida eterna.
31 Ісус узяв дванадцятьох та сказав їм: «Ось ми йдемо до Єрусалима, і збудеться все, написане пророками про Сина Людського.
31 Tomando Jesus consigo os doze, disse-lhes: Eis que subimos a Jerusalém e se cumprirá no filho do homem tudo o que pelos profetas foi escrito;
32 Він буде виданий язичникам, і насміхатимуться з Нього, і зневажатимуть Його, і плюватимуть на Нього.
32 pois será entregue aos gentios, e escarnecido, injuriado e cuspido;
33 Будуть бичувати Його та вб’ють, але третього дня Він воскресне».
33 e depois de o açoitarem, o matarão; e ao terceiro dia ressurgirá.
34 Та вони нічого з цього не зрозуміли. Ці слова були приховані від них, і вони не розуміли сказаного.
34 Mas eles não entenderam nada disso; essas palavras lhes eram obscuras, e não percebiam o que lhes dizia.
35 Коли ж Він наближався до Єрихона, один сліпий сидів біля дороги та просив милостиню.
35 Ora, quando ele ia chegando a Jericó, estava um cego sentado junto do caminho, mendigando.
36 Почувши, що проходить натовп, він запитав, що відбувається.
36 Este, pois, ouvindo passar a multidão, perguntou que era aquilo.
37 Йому сказали, що Ісус із Назарета проходить.
37 Disseram-lhe que Jesus, o nazareno, ia passando.
38 Тоді він закричав:
38 Então ele se pôs a clamar, dizendo: Jesus, Filho de Davi, tem compaixão de mim!
39 Ті, що йшли попереду, почали докоряти йому, щоб він мовчав, але він ще голосніше закричав:
39 E os que iam à frente repreendiam-no, para que se calasse; ele, porém, clamava ainda mais: Filho de Davi, tem compaixão de mim!
40 Ісус зупинився та звелів привести сліпого до Себе. Коли той наблизився до Нього, Ісус спитав його:
40 Parou, pois, Jesus, e mandou que lho trouxessem. Tendo ele chegado, perguntou-lhe:
41 ―Що хочеш, щоб Я зробив для тебе?
41 Que queres que te faça? Respondeu ele: Senhor, que eu veja.
42 Ісус сказав йому:
42 Disse-lhe Jesus: Vê; a tua fé te salvou.
43 І він умить прозрів та пішов за Ісусом, прославляючи Бога. І весь народ, побачивши це, теж славив Бога.
43 Imediatamente recuperou a vista, e o foi seguindo, gloficando a Deus. E todo o povo, vendo isso, dava louvores a Deus.
Atalhos do teclado
- Capítulo anterior←
- Próximo capítulo→
- Versículo anteriork
- Próximo versículoj
- Limpar seleçãoEsc
- Esta ajuda?
Estude este capítulo no WhatsApp
Peça à IA da Bíblia Fala para explicar Lucas 18, comparar traduções ou montar um estudo — tudo direto pelo WhatsApp.