Lucas 19
NT (P Kulish 1871) (UKRANIAN) vs VC
1 І вийшовши проходив через Єрихон.
1 Jesus entrou em Jericó e ia atravessando a cidade.
2 І ось чоловік, на ймя званий Закхей, а був він старший між митниками, й був заможний.
2 Havia aí um homem muito rico chamado Zaqueu, chefe dos recebedores de impostos.
3 бачити Ісуса, хто Він, та не зміг за народом, бо малого був вросту.
3 Ele procurava ver quem era Jesus, mas não o conseguia por causa da multidão, porque era de baixa estatura.
4 побігши наперед, вилїз на шовковицю, щоб подивитись па Него; бо туди мав проходити.
4 Ele correu adiande, subiu a um sicômoro para o ver, quando ele passasse por ali.
5 як прийшов на те місце, споглянувши Ісус, побачив його, й рече до него: Закхею, злїзь боржій додолу; сьогодні бо в дому твоїм треба мені бути.
5 Chegando Jesus àquele lugar e levantando os olhos, viu-o e disse-lhe: Zaqueu, desce depressa, porque é preciso que eu fique hoje em tua casa.
6 І злїз він боржш, і прийняв Його радїючи.
6 Ele desceu a toda a pressa e recebeu-o alegremente.
7 І бачивши всї, нарікала кажучи: Що до грішника чоловіка пійшов у гостину.
7 Vendo isto, todos murmuravam e diziam: Ele vai hospedar-se em casa de um pecador...
8 Ставши ж Закхей, каже до Господа: Ось половину достатку мого, Господи, даю вбогим; і коди кого чим обидив, віддаю вчетверо.
8 Zaqueu, entretanto, de pé diante do Senhor, disse-lhe: Senhor, vou dar a metade dos meus bens aos pobres e, se tiver defraudado alguém, restituirei o quádruplo.
9 Рече ж до него Ісус: Що сьогоднї спасеннє домові сьому сталось, бо й він син Авраамів:
9 Disse-lhe Jesus: Hoje entrou a salvação nesta casa, porquanto também este é filho de Abraão.
10 прийшов бо Син чоловічий, щоб шукати й спасати погибше.
10 Pois o Filho do Homem veio procurar e salvar o que estava perdido.
11 Як же слухали вони се, додавши сказав приповість: бо був Він близько Єрусалиму, й думали вони, що зараз має царство Боже явитись.
11 Ouviam-no falar. E como estava perto de Jerusalém, alguns se persuadiam de que o Reino de Deus se havia de manifestar brevemente; ele acrescentou esta parábola:
12 Рече ж оце: Один чоловік значного роду йшов у землю далеку прийняти собі царство, та й вернутись.
12 Um homem ilustre foi para um país distante, a fim de ser investido da realeza e depois regressar.
13 Покликавши ж десять слуг своїх, дав їм десять мин срібла, та й сказав до них: Орудуйте, поки прийду.
13 Chamou dez dos seus servos e deu-lhes dez minas, dizendo-lhes: Negociai até eu voltar.
14 Мішане ж його ненавиділи його, й післали посли слїдом за ним, кажучи: Не хочемо сього, щоб царював над вами.
14 Mas os homens daquela região odiavam-no e enviaram atrás dele embaixadores, para protestarem: Não queremos que ele reine sobre nós.
15 І сталось, як вернув ся він, прийнявши царство, сказав прикликати собі слуг тих, що дав їм срібло, щоб знати, хто що з'орудував.
15 Quando, investido da dignidade real, voltou, mandou chamar os servos a quem confiara o dinheiro, a fim de saber quanto cada um tinha lucrado.
16 Прийшов же первий, кажучи: Пане, мина твоя приробила десять мин.
16 Veio o primeiro: Senhor, a tua mina rendeu dez outras minas.
17 І рече йому: Гаразд, добрий слуго. що у найменшому вірен був єси, то май власть над десятьма городами.
17 Ele lhe disse: Muito bem, servo bom; porque foste fiel nas coisas pequenas, receberás o governo de dez cidades.
18 І приступив другий, кажучи; Пане, мина твоя зробила пять мин.
18 Veio o segundo: Senhor, a tua mina rendeu cinco outras minas.
19 Рече ж і сьому: І ти будь над пятьма городами.
19 Disse a este: Sê também tu governador de cinco cidades.
20 Приступив і инший, кажучи: Пане, ось мина твоя, котру я мав сховану в хустцї:
20 Veio também o outro: Senhor, aqui tens a tua mina, que guardei embrulhada num lenço;
21 боявсь бо тебе, що ти чоловік жорстокий: береш, чого не клав єси, і жнеш, чого не сіяв.
21 pois tive medo de ti, por seres homem rigoroso, que tiras o que não puseste e ceifas o que não semeaste.
22 Рече ж йому: 3 уст твоїх судити му тебе, лукавий слуго. Знав єси, що я чоловік жорстокий: беру, чого не клав, і жну, чого не сїяв;
22 Replicou-lhe ele: Servo mau, pelas tuas palavras te julgo. Sabias que sou rigoroso, que tiro o que não depositei e ceifo o que não semeei...
23 а чом же не дав єси срібла мого у міняльню? і я, прийшовши, в лихвою виміг би його.
23 Por que, pois, não puseste o meu dinheiro num banco? Na minha volta, eu o teria retirado com juros.
24 І рече стоячим коло него: Візьміть від него мину, а дайте маючому десять мин.
24 E disse aos que estavam presentes: Tirai-lhe a mina, e dai-a ao que tem dez minas.
25 І казали йому: Пане, має десять мин.
25 Replicaram-lhe: Senhor, este já tem dez minas!...
26 Глаголю бо вам: Що всякому маючому дасть ся, від немаючого ж і що мав, візьметь ся від него.
26 Eu vos declaro: a todo aquele que tiver, dar-se-lhe-á; mas, ao que não tiver, ser-lhe-á tirado até o que tem.
27 А ворогів моїх тих, що не хочуть, щоб царював над ними, приведіть сюда, та й повбивайте передо мною.
27 Quanto aos que me odeiam, e que não me quiseram por rei, trazei-os e massacrai-os na minha presença.
28 І, промовивши се, пійшов далїй, ідучи в Єрусалим.
28 Depois destas palavras, Jesus os foi precedendo no caminho que sobe a Jerusalém.
29 І сталось, як наближавсь до Витфагиї та Витаниї, до гори, званої Оливної, післав двох з учеників своїх,
29 Chegando perto de Betfagé e de Betânia, junto do monte chamado das Oliveiras, Jesus enviou dois dos seus discípulos e disse-lhes:
30 глаголючи: Ідїть у село, що перед вами, у котре ввійшовши, знайдете осля привязане, що на него ніхто з людей ніколи не сідав. Одвязавши його, приведіть.
30 Ide a essa aldeia que está defronte de vós. Entrando nela, achareis um jumentinho atado, em que nunca montou pessoa alguma; desprendei-o e trazei-mo.
31 І коли хто вас поспитає: На що одвязуєте? так скажіть йому : Що Господеві треба його.
31 Se alguém vos perguntar por que o soltais, responder-lhe-eis assim: O Senhor precisa dele.
32 Пійшовши ж послані, знайшли, як Він сказав їм.
32 Partiram os dois discípulos e acharam tudo como Jesus tinha dito.
33 Як же одвязували вони осля, казали господарі його до них: На що одвязуєте осля?
33 Quando desprendiam o jumentinho, perguntaram-lhes seus donos: Por que fazeis isto?
34 Вони ж сказали: Господеві його треба.
34 Eles responderam: O Senhor precisa dele.
35 І привели його до Ісуса; й, накинувши свою одежу на осля, посадили Ісуса.
35 E trouxeram a Jesus o jumentinho, sobre o qual deitaram seus mantos e fizeram Jesus montar.
36 Як же Він їхав, простилали одежу свою по дорозі.
36 À sua passagem, muitas pessoas estendiam seus mantos no caminho.
37 Коли ж вже наближив ся Він до збочу гори Оливної, почало все мно-жество учеників радуючись хвалити Бога голосом великим за всї чудеса, що бачили,
37 Quando já se ia aproximando da descida do monte das Oliveiras, toda a multidão dos discípulos, tomada de alegria, começou a louvar a Deus em altas vozes, por todas as maravilhas que tinha visto.
38 говорячи: Благословен грядущий пар в імя Господнє; впокій на небі, і слава на вишинах!
38 E dizia: Bendito o rei que vem em nome do Senhor! Paz no céu e glória no mais alto dos céus!
39 А деякі з Фарисеїв між народом казали до Него: Учителю, закажи ученикам Твоїм.
39 Neste momento, alguns fariseus interpelaram a Jesus no meio da multidão: Mestre, repreende os teus discípulos.
40 І озвавшись рече їм: Глаголю вам, що коли сї замовкнуть, каміннє кричати ме.
40 Ele respondeu: Digo-vos: se estes se calarem, clamarão as pedras!
41 І, як наближивсь, то, побачивши город, заплакав над ним,
41 Aproximando-se ainda mais, Jesus contemplou Jerusalém e chorou sobre ela, dizendo:
42 глаголючи: О, коли б зрозумів і ти хоч у день сей твій, що для впокою твого! тепер же воно закрито перед очима твоїми.
42 Oh! Se também tu, ao menos neste dia que te é dado, conhecesses o que te pode trazer a paz!... Mas não, isso está oculto aos teus olhos.
43 Бо прийдуть дні на тебе, й обкинуть вороги твої валами тебе, та й обляжуть тебе, й стиснуть тебе звідусюди.
43 Virão sobre ti dias em que os teus inimigos te cercarão de trincheiras, te sitiarão e te apertarão de todos os lados;
44 І з землею зрівняють тебе з дїти твої у тобі; і не зоставлять у тобі каменя на камені; бо не розумів єси часу одвідин твоїх.
44 destruir-te-ão a ti e a teus filhos que estiverem dentro de ti, e não deixarão em ti pedra sobre pedra, porque não conheceste o tempo em que foste visitada.
45 1 ввійшовши у церкву, почав виганяти продаючих і купуючих,
45 Em seguida, entrou no templo e começou a expulsar os mercadores.
46 глаголючи їм: Писано: Дом мій - дом молитви; ви ж його зробили вертепом розбійників.
46 Disse ele: Está escrito: A minha casa é casa de oração! Mas vós a fizestes um covil de ladrões {Is 56,7; Jr 7,11}.
47 І навчав щодня в церкві. Архиєреї ж та письменники й значні людські шукали Його вбити.
47 Todos os dias ensinava no templo. Os príncipes dos sacerdotes, porém, os escribas e os chefes do povo procuravam tirar-lhe a vida.
48 І не знайшли, що б зробити Йому; народ бо ввесь горнувсь до Него слухаючи.
48 Mas não sabiam como realizá-lo, porque todo o povo ficava suspenso de admiração, quando o ouvia falar.
Atalhos do teclado
- Capítulo anterior←
- Próximo capítulo→
- Versículo anteriork
- Próximo versículoj
- Limpar seleçãoEsc
- Esta ajuda?
Estude este capítulo no WhatsApp
Peça à IA da Bíblia Fala para explicar Lucas 19, comparar traduções ou montar um estudo — tudo direto pelo WhatsApp.