Lucas 19
NT (P Kulish 1871) (UKRANIAN) vs NAA
1 І вийшовши проходив через Єрихон.
1 Entrando em Jericó, Jesus atravessava a cidade.
2 І ось чоловік, на ймя званий Закхей, а був він старший між митниками, й був заможний.
2 Eis que um homem rico, chamado Zaqueu, chefe dos publicanos,
3 бачити Ісуса, хто Він, та не зміг за народом, бо малого був вросту.
3 procurava ver quem era Jesus, mas não podia, por causa da multidão, por ser ele de pequena estatura.
4 побігши наперед, вилїз на шовковицю, щоб подивитись па Него; бо туди мав проходити.
4 Então, correndo adiante, subiu num sicômoro a fim de ver Jesus, porque ele havia de passar por ali.
5 як прийшов на те місце, споглянувши Ісус, побачив його, й рече до него: Закхею, злїзь боржій додолу; сьогодні бо в дому твоїм треба мені бути.
5 Quando Jesus chegou àquele lugar, olhando para cima, disse:
6 І злїз він боржш, і прийняв Його радїючи.
6 Zaqueu desceu depressa e o recebeu com alegria.
7 І бачивши всї, нарікала кажучи: Що до грішника чоловіка пійшов у гостину.
7 Todos os que viram isto murmuravam, dizendo que Jesus tinha se hospedado com um homem pecador.
8 Ставши ж Закхей, каже до Господа: Ось половину достатку мого, Господи, даю вбогим; і коди кого чим обидив, віддаю вчетверо.
8 Zaqueu, por sua vez, se levantou e disse ao Senhor: — Senhor, vou dar a metade dos meus bens aos pobres. E, se roubei alguma coisa de alguém, vou restituir quatro vezes mais.
9 Рече ж до него Ісус: Що сьогоднї спасеннє домові сьому сталось, бо й він син Авраамів:
9 Então Jesus lhe disse:
10 прийшов бо Син чоловічий, щоб шукати й спасати погибше.
10 Porque o Filho do Homem veio buscar e salvar o perdido.
11 Як же слухали вони се, додавши сказав приповість: бо був Він близько Єрусалиму, й думали вони, що зараз має царство Боже явитись.
11 Ouvindo eles estas coisas, Jesus contou uma parábola, visto estar perto de Jerusalém e lhes parecer que o Reino de Deus havia de manifestar-se imediatamente.
12 Рече ж оце: Один чоловік значного роду йшов у землю далеку прийняти собі царство, та й вернутись.
12 Por isso, Jesus disse:
13 Покликавши ж десять слуг своїх, дав їм десять мин срібла, та й сказав до них: Орудуйте, поки прийду.
13 Chamou dez dos seus servos, confiou-lhes dez minas e disse-lhes: “Negociem até que eu volte.”
14 Мішане ж його ненавиділи його, й післали посли слїдом за ним, кажучи: Не хочемо сього, щоб царював над вами.
14 Mas os seus concidadãos o odiavam e enviaram após ele uma embaixada, dizendo: “Não queremos que este reine sobre nós.”
15 І сталось, як вернув ся він, прийнявши царство, сказав прикликати собі слуг тих, що дав їм срібло, щоб знати, хто що з'орудував.
15 — Quando ele voltou, depois de ter tomado posse do reino, mandou chamar os servos a quem tinha dado o dinheiro, a fim de saber quanto tinham conseguido ganhar em seus negócios.
16 Прийшов же первий, кажучи: Пане, мина твоя приробила десять мин.
16 — O primeiro se apresentou e disse: “Senhor, a sua mina rendeu dez.”
17 І рече йому: Гаразд, добрий слуго. що у найменшому вірен був єси, то май власть над десятьма городами.
17 O senhor lhe disse: “Muito bem, servo bom! E porque você foi fiel no pouco, terá autoridade sobre dez cidades.”
18 І приступив другий, кажучи; Пане, мина твоя зробила пять мин.
18 — O segundo servo veio e disse: “Senhor, a sua mina rendeu cinco.”
19 Рече ж і сьому: І ти будь над пятьма городами.
19 A este o senhor disse: “Você terá autoridade sobre cinco cidades.”
20 Приступив і инший, кажучи: Пане, ось мина твоя, котру я мав сховану в хустцї:
20 — Então veio outro servo, dizendo: “Senhor, aqui está a sua mina, que eu guardei embrulhada num lenço.
21 боявсь бо тебе, що ти чоловік жорстокий: береш, чого не клав єси, і жнеш, чого не сіяв.
21 Porque tive medo do senhor, que é homem rigoroso. O senhor retira o que não depositou e colhe o que não semeou.”
22 Рече ж йому: 3 уст твоїх судити му тебе, лукавий слуго. Знав єси, що я чоловік жорстокий: беру, чого не клав, і жну, чого не сїяв;
22 Mas o senhor respondeu: “Servo mau, eu o julgarei usando as suas próprias palavras. Você sabia que eu sou homem rigoroso, que retiro o que não depositei e colho o que não semeei.
23 а чом же не дав єси срібла мого у міняльню? і я, прийшовши, в лихвою виміг би його.
23 Por que você não pôs o meu dinheiro no banco? E, então, na minha vinda, eu o receberia com juros.”
24 І рече стоячим коло него: Візьміть від него мину, а дайте маючому десять мин.
24 — E disse aos que estavam ali: “Tirem dele a mina e deem ao que tem as dez.”
25 І казали йому: Пане, має десять мин.
25 Eles ponderaram: “Senhor, ele já tem dez.”
26 Глаголю бо вам: Що всякому маючому дасть ся, від немаючого ж і що мав, візьметь ся від него.
26 Ao que o senhor respondeu: “Pois eu declaro a vocês que a todo o que tem será dado ainda mais; mas ao que não tem, até o que tem lhe será tirado.
27 А ворогів моїх тих, що не хочуть, щоб царював над ними, приведіть сюда, та й повбивайте передо мною.
27 Mas quanto a esses meus inimigos, que não quiseram que eu reinasse sobre eles, tragam-nos aqui e os matem na minha presença.”
28 І, промовивши се, пійшов далїй, ідучи в Єрусалим.
28 E, depois de dizer isto, Jesus prosseguia a sua viagem para Jerusalém.
29 І сталось, як наближавсь до Витфагиї та Витаниї, до гори, званої Оливної, післав двох з учеників своїх,
29 E aconteceu que, ao aproximar-se de Betfagé e de Betânia, junto ao monte das Oliveiras, Jesus enviou dois dos seus discípulos,
30 глаголючи: Ідїть у село, що перед вами, у котре ввійшовши, знайдете осля привязане, що на него ніхто з людей ніколи не сідав. Одвязавши його, приведіть.
30 dizendo-lhes:
31 І коли хто вас поспитає: На що одвязуєте? так скажіть йому : Що Господеві треба його.
31 Se alguém perguntar: “Por que o estão desprendendo?”, respondam assim: “Porque o Senhor precisa dele.”
32 Пійшовши ж послані, знайшли, як Він сказав їм.
32 E, indo os que foram mandados, acharam tudo conforme Jesus lhes tinha dito.
33 Як же одвязували вони осля, казали господарі його до них: На що одвязуєте осля?
33 Quando eles estavam soltando o jumentinho, os donos do animal disseram: — Por que estão desprendendo o jumentinho?
34 Вони ж сказали: Господеві його треба.
34 Eles responderam: — Porque o Senhor precisa dele.
35 І привели його до Ісуса; й, накинувши свою одежу на осля, посадили Ісуса.
35 Então trouxeram o jumentinho até Jesus e, pondo as suas capas sobre o animal, ajudaram Jesus a montar.
36 Як же Він їхав, простилали одежу свою по дорозі.
36 À medida que Jesus avançava, as pessoas estendiam as suas capas no caminho.
37 Коли ж вже наближив ся Він до збочу гори Оливної, почало все мно-жество учеників радуючись хвалити Бога голосом великим за всї чудеса, що бачили,
37 E, quando Jesus se aproximava da descida do monte das Oliveiras, toda a multidão dos discípulos começou, com muita alegria, a louvar a Deus em alta voz, por todos os milagres que tinham visto.
38 говорячи: Благословен грядущий пар в імя Господнє; впокій на небі, і слава на вишинах!
38 Diziam: “Bendito é o Rei que vem em nome do Senhor! Paz no céu e glória nas maiores alturas!”
39 А деякі з Фарисеїв між народом казали до Него: Учителю, закажи ученикам Твоїм.
39 Alguns dos fariseus lhe disseram em meio à multidão: — Mestre, repreenda os seus discípulos!
40 І озвавшись рече їм: Глаголю вам, що коли сї замовкнуть, каміннє кричати ме.
40 Mas Jesus respondeu:
41 І, як наближивсь, то, побачивши город, заплакав над ним,
41 Quando Jesus ia chegando a Jerusalém, vendo a cidade, chorou por ela,
42 глаголючи: О, коли б зрозумів і ти хоч у день сей твій, що для впокою твого! тепер же воно закрито перед очима твоїми.
42 dizendo:
43 Бо прийдуть дні на тебе, й обкинуть вороги твої валами тебе, та й обляжуть тебе, й стиснуть тебе звідусюди.
43 Pois virão dias em que os seus inimigos cercarão você de trincheiras e apertarão o cerco por todos os lados;
44 І з землею зрівняють тебе з дїти твої у тобі; і не зоставлять у тобі каменя на камені; бо не розумів єси часу одвідин твоїх.
44 e vão arrasar você e matar todos os seus moradores. Não deixarão pedra sobre pedra, porque você não reconheceu o tempo em que Deus veio visitá-la.
45 1 ввійшовши у церкву, почав виганяти продаючих і купуючих,
45 Depois, entrando no templo, Jesus começou a expulsar os que ali vendiam,
46 глаголючи їм: Писано: Дом мій - дом молитви; ви ж його зробили вертепом розбійників.
46 dizendo-lhes:
47 І навчав щодня в церкві. Архиєреї ж та письменники й значні людські шукали Його вбити.
47 Diariamente, Jesus ensinava no templo. Os principais sacerdotes, os escribas e os maiorais do povo procuravam tirar-lhe a vida,
48 І не знайшли, що б зробити Йому; народ бо ввесь горнувсь до Него слухаючи.
48 mas não achavam uma forma de fazer isso, porque todo o povo, ao ouvi-lo, era cativado por ele.
Atalhos do teclado
- Capítulo anterior←
- Próximo capítulo→
- Versículo anteriork
- Próximo versículoj
- Limpar seleçãoEsc
- Esta ajuda?
Estude este capítulo no WhatsApp
Peça à IA da Bíblia Fala para explicar Lucas 19, comparar traduções ou montar um estudo — tudo direto pelo WhatsApp.