Gênesis 8
Ukrainian Version (UKRUB) vs NTLH
1 І згадав Бог про Ноя, і про кожну звірину та про всяку худобу, що були з ним у ковчезі. І Бог навів вітра на землю, і вода заспокоїлась.
1 Então Deus lembrou de Noé e de todos os animais que estavam com ele na barca. Deus fez com que um vento soprasse sobre a terra, e a água começou a baixar.
2 І закрились джерела безодні та небесні розтвори, і дощ з неба спинився.
2 As fontes do grande mar e as janelas do céu se fecharam. Parou de chover,
3 І верталась вода з-над землі, верталась постійно. І стала вода спадати по ста й п'ятидесяти днях.
3 e durante cento e cinquenta dias a água foi baixando pouco a pouco.
4 А сьомого місяця, на сімнадцятий день місяця ковчег спинився на горах Араратських.
4 No dia dezessete do sétimo mês, a barca parou na região montanhosa de Ararate.
5 І постійно вода спадала аж до десятого місяця. А першого дня десятого місяця завиднілися гірські вершки.
5 A água continuou a baixar, até que no primeiro dia do décimo mês apareceram os picos das montanhas.
6 І сталося по сорока днях, Ной відчинив вікно ковчегу, що його він зробив.
6 No fim de quarenta dias, Noé abriu a janela que havia feito na barca
7 І вислав він крука. І літав той туди та назад, аж поки не висохла вода з-над землі.
7 e soltou um corvo, que ficou voando de um lado para outro, esperando que a terra secasse.
8 І послав він від себе голубку, щоб побачити, чи не спала вода з-над землі.
8 Depois Noé soltou uma pomba a fim de ver se a terra já estava seca;
9 Та не знайшла та голубка місця спочинку для стопи своєї ноги, і вернулась до нього до ковчегу, бо стояла вода на поверхні всієї землі. І вистромив руку, і взяв він її, та й до себе в ковчег упустив її.
9 mas a pomba não achou lugar para pousar porque a terra ainda estava toda coberta de água. Aí Noé estendeu a mão, pegou a pomba e a pôs dentro da barca.
10 І він зачекав іще других сім день, і знову з ковчегу голубку послав.
10 Noé esperou mais sete dias e soltou a pomba de novo.
11 І голубка вернулась до нього вечірнього часу, і ось у неї в дзюбку лист оливковий зірваний. І довідався Ной, що спала вода з-над землі.
11 Ela voltou à tardinha, trazendo no bico uma folha verde de oliveira. Assim Noé ficou sabendo que a água havia baixado.
12 І він зачекав іще других сім день, і голубку послав. І вже більше до нього вона не вернулась.
12 E ele esperou mais sete dias e de novo soltou a pomba, e dessa vez ela não voltou.
13 І сталося, року шістсотого й першого, місяця першого, першого дня місяця висохла вода з-над землі. І Ной зняв даха ковчегу й побачив: аж ось висохла поверхня землі!
13 Quando Noé tinha seiscentos e um anos, as águas que estavam sobre a terra secaram. No dia primeiro do primeiro mês, Noé tirou a cobertura da barca e viu que a terra estava secando.
14 А місяця другого, двадцятого й сьомого дня місяця висохла земля.
14 No dia vinte e sete do segundo mês, a terra estava bem seca.
15 І промовив Ноєві Господь, кажучи:
15 Aí Deus disse a Noé:
16 Вийди з ковчегу ти, а з тобою жінка твоя, і сини твої, і невістки твої.
16 — Saia da barca junto com a sua mulher, os seus filhos e as suas noras.
17 Кожну звірину, що з тобою вона, від кожного тіла з-посеред птаства, і з-посеред скотини, і з-посеред усіх плазунів, що плазують по землі, повиводь із собою. І хай рояться вони на землі, і нехай на землі вони плодяться та розмножуються.
17 Faça sair também todos os animais que estão com você, isto é, as aves, os animais domésticos, os animais selvagens e os que se arrastam pelo chão. Que eles se espalhem por toda parte e tenham muitas crias para encherem a terra.
18 І вийшов Ной, а з ним сини його, і жінка його, і невістки його.
18 Assim Noé e a sua mulher saíram da barca, junto com os seus filhos e as suas noras.
19 Кожна звірина, кожен плазун, усе птаство, усе, що рухається на землі, за родами їхніми вийшли з ковчегу вони.
19 Também saíram todos os animais e as aves, em grupos, de acordo com as suas espécies.
20 І збудував Ной жертівника Господеві. І взяв він із кожної чистої худоби й з кожного чистого птаства, і приніс на жертівнику цілопалення.
20 Noé construiu um altar para oferecer sacrifícios a Deus, o Senhor . Ele pegou aves e animais puros , um de cada espécie, e os queimou como sacrifício no altar.
21 І почув Господь пахощі любі, і в серці Своєму промовив: Я вже більше не буду землі проклинати за людину, бо нахил людського серця лихий від віку його молодого. І вже більше не вбиватиму всього живого, як то Я вчинив був.
21 O cheiro dos sacrifícios agradou ao Senhor , e ele pensou assim: “Nunca mais vou amaldiçoar a terra por causa da raça humana, pois eu sei que desde a sua juventude as pessoas só pensam em coisas más.
22 Надалі, по всі дні землі, сівба та жнива, і холоднеча та спека, і літо й зима, і день та ніч не припиняться!
22 Também nunca mais destruirei todos os seres vivos, como fiz desta vez. Enquanto o mundo existir, sempre haverá semeadura e colheita, frio e calor, verão e inverno, dia e noite.”
Atalhos do teclado
- Capítulo anterior←
- Próximo capítulo→
- Versículo anteriork
- Próximo versículoj
- Limpar seleçãoEsc
- Esta ajuda?
Estude este capítulo no WhatsApp
Peça à IA da Bíblia Fala para explicar Gênesis 8, comparar traduções ou montar um estudo — tudo direto pelo WhatsApp.