Lucas 19
Бібліка ® Відкрита Новий Переклад Українською (UKRONPU) vs ARIB
1 Ісус зайшов у Єрихон та проходив через місто.
1 Tendo Jesus entrado em Jericó, ia atravessando a cidade.
2 І ось один багатий чоловік, на ім’я Закхей, який був старший над митниками,
2 Havia ali um homem chamado Zaqueu, o qual era chefe de publicanos e era rico.
3 бажав бачити Ісуса, але через натовп не міг, оскільки був малого зросту.
3 Este procurava ver quem era Jesus, e não podia, por causa da multidão, porque era de pequena estatura.
4 Тоді побіг уперед та заліз на шовковицю, щоб побачити Ісуса, бо тією дорогою Він мав проходити.
4 E correndo adiante, subiu a um sicômoro a fim de vê-lo, porque havia de passar por ali.
5 Прийшовши на те місце, Ісус глянув угору та промовив до нього:
5 Quando Jesus chegou àquele lugar, olhou para cima e disse-lhe: Zaqueu, desce depressa; porque importa que eu fique hoje em tua casa.
6 Той поспішно зліз і радо прийняв Його.
6 Desceu, pois, a toda a pressa, e o recebeu com alegria.
7 Побачивши це, усі почали нарікати говорячи:
7 Ao verem isso, todos murmuravam, dizendo: Entrou para ser hóspede de um homem pecador.
8 Закхей же встав та сказав Господеві:
8 Zaqueu, porém, levantando-se, disse ao Senhor: Eis aqui, Senhor, dou aos pobres metade dos meus bens; e se em alguma coisa tenho defraudado alguém, eu lho restituo quadruplicado.
9 Тоді Ісус сказав йому:
9 Disse-lhe Jesus: Hoje veio a salvação a esta casa, porquanto também este é filho de Abraão.
10 Бо Син Людський прийшов знайти та спасти загублене.
10 Porque o Filho do homem veio buscar e salvar o que se havia perdido.
11 Тим, хто це слухав, Ісус розповів притчу, бо Він був недалеко від Єрусалима, і вони думали, що Царство Боже має з’явитися негайно.
11 Ouvindo eles isso, prosseguiu Jesus, e contou uma parábola, visto estar ele perto de Jerusalém, e pensarem eles que o reino de Deus se havia de manifestar imediatamente.
12 Отже, Він сказав:
12 Disse pois: Certo homem nobre partiu para uma terra longínqua, a fim de tomar posse de um reino e depois voltar.
13 Покликавши десятьох рабів, він роздав їм десять міні сказав їм: «Вкладіть ці гроші в діло, доки я не повернуся!»
13 E chamando dez servos seus, deu-lhes dez minas, e disse-lhes: Negociai até que eu venha.
14 Але жителі цієї країни ненавиділи його й надіслали посланців слідом за ним, щоб сказати: «Не бажаємо, щоб він царював над нами!»
14 Mas os seus concidadãos odiavam-no, e enviaram após ele uma embaixada, dizendo: Não queremos que este homem reine sobre nós.
15 Отримавши царську владу, він повернувся та покликав до себе рабів, котрим роздав гроші, аби дізнатися, який вони отримали прибуток.
15 E sucedeu que, ao voltar ele, depois de ter tomado posse do reino, mandou chamar aqueles servos a quem entregara o dinheiro, a fim de saber como cada um havia negociado.
16 Перший прийшов і сказав: «Господарю, твоя міна принесла десять мін!»
16 Apresentou-se, pois, o primeiro, e disse: Senhor, a tua mina rendeu dez minas.
17 Господар сказав: «Добре, хороший та вірний рабе! За те, що ти був вірний у малому, отримай владу над десятьма містами!»
17 Respondeu-lhe o senhor: Bem está, servo bom! porque no mínimo foste fiel, sobre dez cidades terás autoridade.
18 Прийшов другий та сказав: «Господарю, твоя міна принесла п’ять мін!»
18 Veio o segundo, dizendo: Senhor, a tua mina rendeu cinco minas.
19 Господар сказав: «І ти володій п’ятьма містами!»
19 A este também respondeu: Sê tu também sobre cinco cidades.
20 Прийшов третій і сказав: «Господарю, ось твоя міна, яку я зберігав, загорнувши в хустину.
20 E veio outro, dizendo: Senhor, eis aqui a tua mina, que guardei num lenço;
21 Я боявся тебе, бо ти жорстока людина: ти береш те, чого не клав, і жнеш там, де не сіяв!»
21 pois tinha medo de ti, porque és homem severo; tomas o que não puseste, e ceifas o que não semeaste.
22 Господар відповів: «Зі слів твоїх тебе судитиму, лукавий рабе! Ти знав, що я чоловік жорстокий: беру те, чого не поклав, і жну там, де не сіяв?
22 Disse-lhe o Senhor: Servo mau! pela tua boca te julgarei; sabias que eu sou homem severo, que tomo o que não pus, e ceifo o que não semeei;
23 Чому ж ти не вклав мого срібла в банк, щоб я, повернувшись, отримав своє з прибутком?»
23 por que, pois, não puseste o meu dinheiro no barco? então vindo eu, o teria retirado com os juros.
24 І сказав присутнім: «Заберіть від нього міну й віддайте тому, хто має десять мін».
24 E disse aos que estavam ali: Tirai-lhe a mina, e dai-a ao que tem as dez minas.
25 Вони відповіли: «Господарю, він має десять мін!»
25 Responderam-lhe eles: Senhor, ele tem dez minas.
26 Кажу вам, – сказав Він, – тому, хто має, додасться, і матиме надмірно, а від того, хто не має, і те, що має, забереться.
26 Pois eu vos digo que a todo o que tem, dar-se-lhe-á; mas ao que não tem, até aquilo que tem ser-lhe-á tirado.
27 А ворогів моїх, які не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди й убийте переді мною.
27 Quanto, porém, àqueles meus inimigos que não quiseram que eu reinasse sobre eles, trazei-os aqui, e matai-os diante de mim.
28 Сказавши це, Ісус пішов далі в Єрусалим.
28 Tendo Jesus assim falado, ia caminhando adiante deles, subindo para Jerusalém.
29 Коли наблизився до Вітфагії та Віфанії, до гори, що зветься Оливною, Він надіслав двох учнів
29 Ao aproximar-se de Betfagé e de Betânia, junto do monte que se chama das Oliveiras, enviou dois dos discípulos,
30 та сказав: «Ідіть у село, яке перед вами, і як зайдете, то знайдете прив’язане осля, на яке ще ніхто з людей не сідав; відв’яжіть його й приведіть.
30 dizendo-lhes: Ide à aldeia que está defronte, e aí, ao entrar, achareis preso um jumentinho em que ninguém jamais montou; desprendei-o e trazei-o.
31 Якщо хтось спитає вас: „Чому ви відв’язуєте його?“, скажіть: „Господь потребує його“».
31 Se alguém vos perguntar: Por que o desprendeis? respondereis assim: O Senhor precisa dele.
32 Посланці пішли й знайшли все так, як Ісус сказав їм.
32 Partiram, pois, os que tinham sido enviados, e acharam conforme lhes dissera.
33 Коли вони відв’язували осля, господарі спитали їх:
33 Enquanto desprendiam o jumentinho, os seus donos lhes perguntaram: Por que desprendeis o jumentinho?
34 Вони відповіли:
34 Responderam eles: O Senhor precisa dele.
35 І привели осля до Ісуса та, накинувши на нього свій одяг, посадили Ісуса.
35 Trouxeram-no, pois, a Jesus e, lançando os seus mantos sobre o jumentinho, fizeram que Jesus montasse.
36 Коли Він їхав, люди стелили свій одяг по дорозі.
36 E, enquanto ele ia passando, outros estendiam no caminho os seus mantos.
37 А коли Він наблизився до схилу Оливної гори, безліч учнів почали радісно та голосно прославляти Бога за всі чудеса, які вони бачили.
37 Quando já ia chegando à descida do Monte das Oliveiras, toda a multidão dos discípulos, regozijando-se, começou a louvar a Deus em alta voz, por todos os milagres que tinha visto,
38 Вони викрикували:
38 dizendo: Bendito o Rei que vem em nome do Senhor; paz no céu, e glória nas alturas.
39 Деякі фарисеї з натовпу казали Ісусові:
39 Nisso, disseram-lhe alguns dos fariseus dentre a multidão: Mestre, repreende os teus discípulos.
40 Але Він відповів:
40 Ao que ele respondeu: Digo-vos que, se estes se calarem, as pedras clamarão.
41 Коли вони наблизились до Єрусалима й побачили місто, Ісус заплакав над ним.
41 E quando chegou perto e viu a cidade, chorou sobre ela,
42 Він сказав: «Коли б зрозуміло ти сьогодні, що могло принести тобі мир! Але тепер це приховано від очей твоїх!
42 dizendo: Ah! se tu conhecesses, ao menos neste dia, o que te poderia trazer a paz! mas agora isso está encoberto aos teus olhos.
43 Прийдуть дні, коли вороги твої оточать тебе валом, обляжуть та стиснуть тебе звідусюди!
43 Porque dias virão sobre ti em que os teus inimigos te cercarão de trincheiras, e te sitiarão, e te apertarão de todos os lados,
44 Вони знищать тебе та вб’ють твоїх дітей, не залишать каменя на камені в тобі, бо ти не впізнало часу твоїх відвідин».
44 e te derribarão, a ti e aos teus filhos que dentro de ti estiverem; e não deixarão em ti pedra sobre pedra, porque não conheceste o tempo da tua visitação.
45 Ісус увійшов у Храм та вигнав усіх тих, хто продавав і купував там.
45 Então, entrando ele no templo, começou a expulsar os que ali vendiam,
46 Він казав їм: «Написано:
46 dizendo-lhes: Está escrito: A minha casa será casa de oração; vós, porém, a fizestes covil de salteadores.
47 Ісус навчав у Храмі щодня. А первосвященники, книжники та старійшини народу шукали нагоди вбити Його.
47 E todos os dias ensinava no templo; mas os principais sacerdotes, os escribas, e os principais do povo procuravam matá-lo;
48 Однак не знали, як це зробити, бо весь народ тримався біля Нього, слухаючи Його уважно.
48 mas não achavam meio de o fazer; porque todo o povo ficava enlevado ao ouvi-lo.
Atalhos do teclado
- Capítulo anterior←
- Próximo capítulo→
- Versículo anteriork
- Próximo versículoj
- Limpar seleçãoEsc
- Esta ajuda?
Estude este capítulo no WhatsApp
Peça à IA da Bíblia Fala para explicar Lucas 19, comparar traduções ou montar um estudo — tudo direto pelo WhatsApp.