João 6
NT (P Kulish 1871) (UKRANIAN) vs NVT
1 Після сього пійшов Ісус на той бік моря Галилейського, Тивериядського,
1 Depois disso, Jesus atravessou o mar da Galileia, conhecido também como mar de Tiberíades.
2 І йшло за Ним багато народу, бо бачили Його ознаки, що робив над недужими.
2 Uma grande multidão o seguia por toda parte, pois tinham visto os sinais que ele havia realizado ao curar os enfermos.
3 Зійшов же на гору Ісус, і сидїв там з учениками своїми.
3 Então Jesus subiu a um monte e sentou-se com seus discípulos.
4 Була ж близько пасха, сьвято Жидівське.
4 Era quase tempo da festa judaica da Páscoa.
5 Знявши ж Ісус очі і побачивши, що багато народу йде до Него, рече до филипа: Звідкіля купимо хлїба, щоб вони попоїли?
5 Jesus logo viu uma grande multidão que vinha a seu encontro. Voltando-se para Filipe, perguntou: “Onde podemos comprar pão para alimentar toda essa gente?”.
6 Се ж сказав, вивідуючи його, бо сам знав, що має роботи.
6 Disse isso para pôr Filipe à prova, pois já sabia o que ia fazer.
7 Відказав Йому Филип: За двісті денариїв хлїба не стане їм, щоб кожному з них хоч трохи досталось.
7 Filipe respondeu: “Mesmo que trabalhássemos vários meses, não teríamos dinheiro suficiente para dar alimento a todos!”.
8 Каже Йому один з учеників Його, Андрей, брат Симона Петра:
8 Então um de seus discípulos, André, irmão de Simão Pedro, falou:
9 Є тут хлопець один, що мав пять хлїбів ячних [ячмінних] та дві рибки; тільки що сього на стільки?
9 “Aqui está um rapaz com cinco pães de cevada e dois peixes. Mas que adianta isso para tanta gente?”.
10 Рече ж Ісус: Заставте людей сїдати. Була ж трава велика на тому місці. Посідали ж чоловіки, числом тисяч з пять.
10 Jesus respondeu: “Digam ao povo que se sente”. Todos se sentaram na grama que cobria o monte. Só os homens eram cerca de cinco mil.
11 Прийнявши ж хлїби Ісус, і оддавши хвалу, подав ученикам, ученики ж сидячим; так само й риби, скільки хотіли.
11 Então Jesus tomou os pães, agradeceu a Deus e os repartiu entre o povo. Em seguida, fez o mesmo com os peixes. E todos comeram à vontade.
12 Як же наситились, рече ученикам своїм: Позбирайте останки окрушин, щоб не пропало нїщо.
12 Depois que todos estavam satisfeitos, Jesus disse a seus discípulos: “Agora juntem os pedaços que sobraram, para que nada se desperdice”.
13 Зібрали ж і наповнили дванайцять кошів окрушин із пяти хлїбів ячних, що зосталось у тих, що їли.
13 Eles juntaram o que restou e encheram doze cestos com as sobras.
14 Люде ж, бачивши, яку ознаку зробив Ісус, сказали, що се справді пророк, грядущий на сьвіт.
14 Quando o povo viu Jesus fazer esse sinal, exclamou: “Sem dúvida ele é o profeta que haveria de vir ao mundo!”.
15 Як же постеріг Ісус, що хочуть прийти та схопити Його, щоб зробити Його царем, то пійшов ізнов на гору сам один.
15 Jesus sabia que pretendiam obrigá-lo a ser rei deles, de modo que se retirou, sozinho, para o monte.
16 Як же настав вечір, пійшли ученики Його над море,
16 Ao entardecer, os discípulos de Jesus desceram à praia,
17 і, ввійшовши в човен, плили на той бік моря у Капернаум. І вже стемнїло, й не приходив до них Ісус.
17 entraram no barco e atravessaram o mar em direção a Cafarnaum. Quando escureceu, porém, Jesus ainda não tinha vindo se encontrar com eles.
18 А море, од великого вітру, що пурхав, піднялось.
18 Logo, um vento forte veio sobre eles, e o mar ficou muito agitado.
19 Одпливши ж гоней на двайцять і пять або трийцять, бачять, що Ісус ходить по морю, і до човна наближують ся, і полякались.
19 Depois de remarem cinco ou seis quilômetros, de repente viram Jesus caminhando sobre o mar, em direção ao barco. Ficaram aterrorizados,
20 Він же рече їм: Се я; не лякайтесь.
20 mas ele lhes disse: “Sou eu! Não tenham medo”.
21 Тодї радо прийняли Його в човен, і зараз човен опинивсь коло землї, куди вони прямували.
21 Eles o receberam no barco e, logo em seguida, chegaram a seu destino.
22 Назавтра народ, стоячий по тім боці моря, побачивши, що иншого човна не було там, тільки один той, у котрий ввійшли ученики Його, й що не ввійшов з учениками сво'їми Ісус у човен, а що самі ученики Його відчалили,
22 No dia seguinte, a multidão que tinha ficado do outro lado do mar viu que os discípulos haviam pegado o único barco dali e que Jesus não fora com eles.
23 инші ж човни поприходили з Тиверияди поблизу місця, де їли хліб, як хвалу оддав Господь;
23 Alguns barcos de Tiberíades se aproximaram do lugar onde o povo tinha comido os pães depois que o Senhor os abençoou.
24 побачивши ж оце люде, що Ісуса там нема, анї учеників Його, ввійшли і вони в човни, та й прибули в Капернаум, шукаючи Ісуса.
24 Quando a multidão viu que nem Jesus nem os discípulos estavam ali, todos entraram nos barcos e atravessaram para Cafarnaum, a fim de procurá-lo.
25 І, знайшовши Його на тім боцї моря, сказали Йому: Рави, коли прибув єси сюда?
25 Encontraram-no do outro lado do mar e lhe perguntaram: “Rabi, quando o senhor chegou aqui?”.
26 Відказав Їм Ісус і рече: Істино, істино глаголю вам: Шукаєте мене не тому, що бачили ознаки, а що їли хлїб, та й наситились.
26 Jesus respondeu: “Eu lhes digo a verdade: vocês querem estar comigo não porque entenderam os sinais, mas porque lhes dei alimento.
27 Трудіть ся не для їжи погибаючої, а для їжи, що зостаєть ся в вічне життє, котру Син чоловічий вам дасть; Сього бо Отець ствердив, Бог.
27 Não se preocupem tanto com coisas que se estragam, como a comida, mas usem suas energias buscando o alimento que permanece para a vida eterna, o qual o Filho do Homem pode lhes dar. Pois Deus, o Pai, colocou em mim seu selo de aprovação”.
28 Казали ж до Него: Що нам робити, щоб чинити діла Божі?
28 “Nós também queremos realizar as obras de Deus”, disseram eles. “O que devemos fazer?”
29 Відказав Ісус і рече їм: Се єсть дїло Боже, щоб вірувати в Того, кого післав Він.
29 Jesus lhes disse: “Esta é a única obra que Deus quer de vocês: creiam naquele que ele enviou”.
30 Казали ж Йому: Що ж робиш Ти за ознаку, щоб виділи ми, та й вірували Тобі? Що чиниш?
30 Eles responderam: “Se deseja que creiamos no senhor, mostre-nos um sinal. O que o senhor pode fazer?
31 Батьки наші манну їли в пустинї, як писано: Хлїб з неба дав їм їсти.
31 Afinal, nossos antepassados comeram maná no deserto! As Escrituras dizem: ‘Moisés lhes deu de comer pão do céu’”.
32 Рече ж їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Не Мойсей дав вам хлїб з неба, а Отець мій дає вам хлїб з неба правдивий.
32 Jesus disse: “Eu lhes digo a verdade: não foi Moisés quem lhes deu pão do céu. É meu Pai quem dá o verdadeiro pão do céu a vocês.
33 Бо хлїб Божий той, що сходить з неба, і життє дає сьвітові.
33 O verdadeiro pão de Deus é aquele que desce do céu e dá vida ao mundo”.
34 Казали ж до Него: Господи, всякого часу давай нам хлїб сей.
34 “Senhor, dê-nos desse pão todos os dias”, disseram eles.
35 Рече ж їм Ісус: Я хлїб життя, хто приходить до мене, не голодувати ме, і хто вірує в мене, не жаждувати ме нїколи.
35 Jesus respondeu: “Eu sou o pão da vida. Quem vem a mim nunca mais terá fome. Quem crê em mim nunca mais terá sede.
36 Тільки глаголю вам, що й видїли мене, та й не віруєте.
36 Mas vocês não creram em mim, embora me tenham visto.
37 Усе, що дає менї Отець, до мене прийде; а хто приходить до мене, не вижену геть.
37 Contudo, aqueles que o Pai me dá virão a mim, e eu jamais os rejeitarei.
38 Бо зійшов я з неба, не щоб чинити волю мою, а волю Пославшого мене.
38 Pois desci do céu para fazer a vontade daquele que me enviou, e não minha própria vontade.
39 Се ж воля пославшого мене Отця, щоб з усього, що дав менї, не погубив я нічого, а воскресив його останнього дня.
39 E esta é a vontade de Deus: que eu não perca um sequer de todos que ele me deu, mas que ressuscite todos no último dia.
40 Се ж воля пославшого мене, щоб кожен, хто видить Сина й вірує в Него, мав житте вічне, і я воскрешу його останнього дня.
40 Pois é a vontade de meu Pai que todo aquele que olhar para o Filho e nele crer tenha a vida eterna, e eu o ressuscitarei no último dia”.
41 Миркали [відказували] тодї Жиди про Него, що сказав: Я хлїб, що зійшов з небес;
41 Então os judeus começaram a criticá-lo, pois ele havia afirmado: “Eu sou o pão que desceu do céu”.
42 і казали: Хиба се не Ісус, син Йосифів, котрого знаємо ми батька й Матїр? Як же Він каже: Що з неба зійшов я?
42 Diziam: “Este não é Jesus, filho de José? Conhecemos seu pai e sua mãe. Como ele pode dizer: ‘Desci do céu?’”.
43 Озвав ся ж Ісус і рече їм: Не миркайте між собою.
43 Jesus, porém, respondeu: “Parem de me criticar.
44 Нїхто не може прийти до мене, коли Отець, пославший мене, не притягне його, й я воскрешу його останнього дня.
44 Pois ninguém pode vir a mim se o Pai, que me enviou, não o trouxer a mim; e no último dia eu o ressuscitarei.
45 Написано в пророків: І будуть усї навчені від Бога. Тим кожен, хто чув од Отця і навчивсь, приходить до мене.
45 Como dizem as Escrituras: ‘Todos eles serão ensinados por Deus’. Todo aquele que ouve o Pai e aprende dele vem a mim.
46 Не то, щоб Отця хто видїв, тільки Той, хто від Бога, Той видїв Отця.
46 Não que alguém tenha visto o Pai; somente eu, que fui enviado por Deus, o vi.
47 Істино, істино глаголю вам: Хто вірує в мене, має життє вічне.
47 “Eu lhes digo a verdade: quem crê tem a vida eterna.
48 Я хлїб життя.
48 Sim, eu sou o pão da vida!
49 Батьки ваші їли манну в пустинї, та й повмирали.
49 Seus antepassados comeram maná no deserto, mas morreram;
50 Се хлїб, що з неба сходить, щоб, хто їсть Його, не вмер.
50 quem comer o pão do céu, no entanto, jamais morrerá.
51 Я хлїб живий, що з неба зійшов. Коли хто їсть сей хлїб, жити ме по вік; а хлїб, що я дам, се тіло моє, що я дам за життє сьвіту.
51 Eu sou o pão vivo que desceu do céu. Quem comer deste pão viverá para sempre; e este pão, que eu oferecerei para que o mundo viva, é a minha carne”.
52 Змагались тодї між собою, говорячи: Як може Він дати нам тіло їсти?
52 Então os judeus começaram a discutir entre si a respeito do que ele queria dizer. “Como pode esse homem nos dar sua carne para comer?”, perguntavam.
53 Рече ж їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Як не їсте тіла Сина чоловічого й не пєте Його крові, не маєте життя в собі.
53 Então Jesus disse novamente: “Eu lhes digo a verdade: se vocês não comerem a carne do Filho do Homem e não beberem o seu sangue, não terão a vida em si mesmos.
54 Хто їсть тіло моє і пє мою кров, має життє вічне, і я воскрешу його останнього дня.
54 Mas quem come minha carne e bebe meu sangue terá a vida eterna, e eu o ressuscitarei no último dia.
55 Тїло моє справді єсть їжа, а кров моя справді єсть напиток.
55 Pois minha carne é a verdadeira comida, e meu sangue é a verdadeira bebida.
56 Хто їсть тїло моє і пє кров мою, в менї пробуває, а я в йому.
56 Quem come minha carne e bebe meu sangue permanece em mim, e eu nele.
57 Як післав мене живий Отець, і я живу Отцем, так і хто їсть мене, й той жити ме мною.
57 Eu vivo por causa do Pai, que vive e me enviou; da mesma forma, quem se alimenta de mim viverá por minha causa.
58 Се хлїб, що з неба зійшов. Не як батьки ваші їли манну та й повмирали; хто їсть сей хлїб, жити ме по вік.
58 Eu sou o verdadeiro pão que desceu do céu. Seus antepassados comeram maná e morreram; quem comer este pão não morrerá, mas viverá para sempre”.
59 Се Він глаголав у школі, навчаючи в Капернаумі.
59 Ele disse essas coisas quando ensinava na sinagoga de Cafarnaum.
60 Многі ж слухавши з учеників Його казали: Жорстоке се слово; хто може його слухати?
60 Muitos de seus discípulos disseram: “Sua mensagem é dura. Quem é capaz de aceitá-la?”.
61 Знаючи ж Ісус сам у собі, що миркають про Него ученики Його, рече їм: Се вас блазнить?
61 Jesus, sabendo que seus discípulos reclamavam, disse: “Isso os ofende?
62 Що ж, коли побачите Сина чоловічого, як входить туди, де перше був?
62 Então o que pensarão se virem o Filho do Homem subir ao céu, onde estava antes?
63 Се дух, що оживлює; тіло не годить ся нї на що. Слова, що я глаголю вам, се дух і життє.
63 Somente o Espírito dá vida. A natureza humana não realiza coisa alguma. E as palavras que eu lhes disse são espírito e vida.
64 Тільки ж є такі між вами, що не вірують. Знав бо з почину Ісус, котрі не вірують, і хто зрадить Його.
64 Mas alguns de vocês não creem em mim”. Pois Jesus sabia, desde o princípio, quem não acreditava nele e quem iria traí-lo.
65 І рече: Тим глаголав вам, що ніхто не може прийти до мене, коли не буде дано йому від Отця мого.
65 E acrescentou: “Por isso eu disse que ninguém pode vir a mim a menos que o Pai o dê a mim”.
66 Після сього багато з учеників Його пійшли назад, і вже більш з Ним не ходили.
66 Nesse momento, muitos de seus discípulos se afastaram dele e o abandonaram.
67 Рече ж Ісус дванайцятьом: Чи й ви хочете йти?
67 Então Jesus se voltou para os Doze e perguntou: “Vocês também vão embora?”.
68 Відказав тодї Йому Симон Петр: Господи, до кого йти нам ? у Тебе слова життя вічнього,
68 Simão Pedro respondeu: “Senhor, para quem iremos? O senhor tem as palavras da vida eterna.
69 і ми увірували й взнали, що Ти єси Христос, Син Бога живого.
69 Nós cremos e sabemos que o senhor é o Santo de Deus”.
70 Відказав їм Ісус: Хиба не я вас дванайцятьох вибрав? А один з вас диявол.
70 Então Jesus disse: “Eu escolhi vocês doze, mas um de vocês é um diabo”.
71 Говорив же про Юду Симонового Іскариота: сей бо мав Його зрадити, один з дванайцяти.
71 Ele se referia a Judas, filho de Simão Iscariotes, um dos Doze, que mais tarde o trairia.
Atalhos do teclado
- Capítulo anterior←
- Próximo capítulo→
- Versículo anteriork
- Próximo versículoj
- Limpar seleçãoEsc
- Esta ajuda?
Estude este capítulo no WhatsApp
Peça à IA da Bíblia Fala para explicar João 6, comparar traduções ou montar um estudo — tudo direto pelo WhatsApp.