João 5
NT (P Kulish 1871) (UKRANIAN) vs NAA
1 Після сього було сьвято Жидівське, і прийшов Ісус у Єрусалим.
1 Passadas essas coisas, havia uma festa dos judeus, e Jesus foi para Jerusalém.
2 У Єрусалимі ж коло Овечих воріт є купіль, що зветь ся по єврейська Ветезда, з пятьма ходниками.
2 Existe ali, junto ao Portão das Ovelhas, um tanque, chamado em hebraico Betesda, o qual tem cinco pórticos.
3 В них лежало велике множество недужих, слїпих, кривих, сухих, що дожидали движення води.
3 Nestes jazia uma multidão de enfermos, cegos, coxos, paralíticos
4 Ангел бо певного часу спускавсь у купіль і збивав воду: хто ж первий улазив після збивання води, одужував, якою б нї мучив ся болестю.
4 [esperando que a água se movesse. Porque um anjo descia de tempos em tempos, agitando-a; e o primeiro a entrar no tanque, uma vez agitada a água, sarava de qualquer doença que tivesse].
5 Був же там один чоловік, що трийцять і вісім років був у недузї.
5 Estava ali um homem enfermo havia trinta e oito anos.
6 Сього побачивши Ісус лежачого, й відаючи, що довгий уже час нездужає, рече йому: Хочеш одужати?
6 Jesus, vendo-o deitado e sabendo que estava assim havia muito tempo, perguntou:
7 Відповів Йому недужий: Господи, чоловіка не маю, щоб, як зібєть ся вода, вкинув мене в купіль; як же прийду я, инший поперед мене влазить.
7 O enfermo respondeu: — Senhor, não tenho ninguém que me ponha no tanque, quando a água é agitada. Quando tento entrar, outro enfermo chega antes de mim.
8 Рече йому Ісус: Устань, візьми постіль твою, та й ходи!
8 Então Jesus lhe disse:
9 зараз одужав чоловік, і взяв постїль свою, та й ходив; була ж субота того дня.
9 Imediatamente o homem se viu curado e, pegando o leito, começou a andar. E aquele dia era sábado.
10 І казали Жиди сцїленому: Субота; не годить ся тобі брати постелї.
10 Por isso, os judeus disseram ao que tinha sido curado: — É sábado, e neste dia você não tem permissão para carregar o seu leito.
11 Відказав їм: Хто оздоровив мене, той мені сказав: Візьми постіль твою, та й ходи.
11 Ao que ele lhes respondeu: — O mesmo que me curou me disse: “Pegue o seu leito e ande.”
12 Питали ж його: Що то за чоловік, що сказав тобі: Візьми постіль твою, та й ходи?
12 Perguntaram-lhe: — Quem é o homem que disse a você: “Pegue o seu leito e ande”?
13 Той же, що одужав, не знав, хто Він; бо Ісус відійшов геть, як народ був на місці тому.
13 Aquele que tinha sido curado não soube responder, porque Jesus tinha se retirado, por haver muita gente naquele lugar.
14 Опісля знаходить його Ісус у церкві, і рече йому: Оце одужав єси; не гріши більш, щоб гіршого тобі не стало ся.
14 Mais tarde, Jesus o encontrou no templo e lhe disse:
15 Пійшов чоловік, та й сповістив Жидів, що се Ісус, що оздоровив його.
15 O homem se retirou e disse aos judeus que tinha sido Jesus quem o havia curado.
16 За се гонили Ісуса Жиди й шукали Його вбити, що се зробив у суботу.
16 E por isso os judeus perseguiam Jesus, porque fazia essas coisas no sábado.
17 Ісус же відказав їм: Отець мій досї робить і я роблю.
17 Mas Jesus lhes disse:
18 За се ж ще більш шукали Його Жиди вбити, що не то ламле суботу, а ще й Отцем своїм зве Бога, рівним себе ставлячи Богу.
18 Por isso, os judeus cada vez mais queriam matá-lo, porque além de desrespeitar o sábado, também dizia que Deus era seu próprio Pai, fazendo-se igual a Deus.
19 Озвав ся ж Ісус і рече їм: Істино, істино глаголю вам: Не може Син нічого робити від себе, коли не бачить, що Отець те робить: що бо Той робить, те й Син так само робить.
19 Então Jesus lhes disse:
20 Отець бо любить Сина, і все показує Йому, що сам робить; і більші сих покаже Йому діла, щоб ви дивувались.
20 Porque o Pai ama o Filho e lhe mostra tudo o que faz; e maiores obras do que estas lhe mostrará, para que vocês fiquem maravilhados.
21 Бо, як Отець воскрешає мертвих і оживлює, так і Син, кого хоче, оживлюе.
21 Pois assim como o Pai ressuscita e vivifica os mortos, assim também o Filho vivifica aqueles a quem quer.
22 Бо Отець і не судить нїкого, а суд увесь дав Синові,
22 E o Pai não julga ninguém, mas confiou todo julgamento ao Filho,
23 щоб усї шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що післав Його.
23 para que todos honrem o Filho assim como honram o Pai. Quem não honra o Filho não honra o Pai que o enviou.
24 Істино, істино глаголю вам: Що, хто слухає слово моє і вірує Пославшому мене, має житте вічне, і на суд не прийде, а перейде від смерти в життє.
24 — Em verdade, em verdade lhes digo: quem ouve a minha palavra e crê naquele que me enviou tem a vida eterna, não entra em juízo, mas passou da morte para a vida.
25 Істино, істино глаголю вам: Що прийде час, і нинї єсть, що мертві почують голос Сина Божого, й почувши оживуть.
25 Em verdade, em verdade lhes digo que vem a hora — e já chegou — em que os mortos ouvirão a voz do Filho de Deus; e os que a ouvirem viverão.
26 Бо, як Отець має життє в собі, так дав і Синові життє мати в собі,
26 Porque assim como o Pai tem vida em si mesmo, também concedeu ao Filho ter vida em si mesmo.
27 і власть дав Йому і суд чинити; бо Він Син чоловічий.
27 E lhe deu autoridade para julgar, porque é o Filho do Homem.
28 Не дивуйтесь сьому, бо прийде час, що в гробах почують голос Його,
28 Não fiquem maravilhados com isso, porque vem a hora em que todos os que se acham nos túmulos ouvirão a voz dele e sairão:
29 і повиходять: которі добро робили, в воскресеннє життя, а которі зло робили, в воскресеннє суду.
29 os que tiverem feito o bem, para a ressurreição da vida; e os que tiverem praticado o mal, para a ressurreição do juízo.
30 Не можу я робити від себе нїчого: як чую, суджу; і суд мій праведний; бо не шукаю волї моєї, а волї пославшого мене Отця.
30 — Eu nada posso fazer por mim mesmo; assim como ouço, julgo. O meu juízo é justo, porque não procuro a minha própria vontade, e sim a daquele que me enviou.
31 Коли я сьвідкую про себе, сьвідченнє моє не правдиве.
31 Se eu dou testemunho a respeito de mim mesmo, o meu testemunho não é verdadeiro.
32 Инший єсть, хто сьвідкує про мене; і я знаю, що правдиве сьвідченнє, котре про мене сьвідкує.
32 Outro é o que dá testemunho a respeito de mim, e sei que o testemunho que ele dá a respeito de mim é verdadeiro.
33 Ви посилали до Йоана, й сьвідкував правді.
33 Vocês mandaram mensageiros a João, e ele deu testemunho da verdade.
34 Я же не від чоловіка сьвідченнє приймаю, а глаголю се, щоб ви спаслись.
34 Eu, porém, não recebo testemunho humano, mas digo essas coisas para que vocês sejam salvos.
35 Той був сьвітильник горючий і сьвітючий; ви ж хотіли повеселитись на часину сьвітлом його.
35 — João era a lâmpada que estava acesa e iluminava, e, por algum tempo, vocês quiseram se alegrar com a sua luz.
36 Я ж маю сьвідченнє більше Йоанового: дїла бо, що дав менї Отець, щоб їх скінчити, ті діла, що я роблю, сьвідкують про мене, що Отець мене післав.
36 Mas eu tenho maior testemunho que o de João; porque as obras que o Pai me confiou para que eu as realizasse, essas que eu faço testemunham a meu respeito de que o Pai me enviou.
37 І пославший мене Отець сам сьвідкував про мене. Анї голосу Його не чули ви нїколи, анї виду Його не бачили;
37 O Pai, que me enviou, esse mesmo é que tem dado testemunho de mim. Vocês nunca ouviram a voz dele, nem viram a sua forma.
38 і слова Його не маєте пробуваючого в вас; бо кого післав Він, тому ви не віруєте.
38 Também não têm a palavra dele permanente em vocês, porque não creem naquele a quem ele enviou.
39 Прослідіть писання; бо ви думаєте в них життє вічне мати; й ті сьвідкують про мене.
39 Vocês examinam as Escrituras, porque julgam ter nelas a vida eterna, e são elas mesmas que testificam de mim.
40 Та не хочете прийти до мене, щоб життє мати.
40 Contudo, vocês não querem vir a mim para ter vida.
41 Чести від людей не приймаю.
41 Eu não aceito glória que vem de pessoas;
42 Та я спізнав вас, що любови Божої не маєте в собі.
42 sei, entretanto, que vocês não têm o amor de Deus em vocês.
43 Я прийшов в імя Отця мого, і не приймаєте мене. Коли инший прийде в імя своє, того приймете.
43 Eu vim em nome de meu Pai, e vocês não me recebem; se outro vier em seu próprio nome, vocês certamente o receberão.
44 Як ви можете вірувати, славу один од одного приймаючи, а славу що від одного Бога, не шукаєте?
44 Como podem crer, vocês que aceitam glória uns dos outros e não procuram a glória que vem do Deus único?
45 Не думайте, що я обвинувачу вас перед Отцем: є хто винуватить вас: Мойсей, що на него вповаєте.
45 Não pensem que eu os acusarei diante do Pai; quem acusa vocês é Moisés, em quem puseram a sua esperança.
46 Коли б ви вірували Мойсейові, вірували б менї; бо про мене той писав.
46 Porque, se vocês, de fato, cressem em Moisés, também creriam em mim; pois ele escreveu a meu respeito.
47 Коли ж його писанням не віруєте, як моїм словам вірувати мете?
47 Se, porém, não creem nos escritos dele, como crerão nas minhas palavras?
Atalhos do teclado
- Capítulo anterior←
- Próximo capítulo→
- Versículo anteriork
- Próximo versículoj
- Limpar seleçãoEsc
- Esta ajuda?
Estude este capítulo no WhatsApp
Peça à IA da Bíblia Fala para explicar João 5, comparar traduções ou montar um estudo — tudo direto pelo WhatsApp.