João 13
NT (P Kulish 1871) (UKRANIAN) vs NAA
1 Перед сьвятом же пасхи, знаючи Ісус, що прийшла Його година, щоб зійти з сьвіту сього до Отця, - любивши своїх, що були в сьвітї, до кінця любив їх.
1 Antes da Festa da Páscoa, sabendo Jesus que era chegada a sua hora de passar deste mundo para o Pai, tendo amado os seus que estavam no mundo, amou-os até o fim.
2 І по вечері, як диявол уже вкинув у серце Юди Симонового Іскариоцького, щоб Його зрадив,
2 Durante a ceia, tendo já o diabo posto no coração de Judas, filho de Simão Iscariotes, que traísse Jesus,
3 знаючи Ісус, що все дав Йому Отець у руки, й що від Бога вийшов, і до Бога йде,
3 sabendo este que o Pai tinha confiado tudo às suas mãos, e que ele tinha vindo de Deus e voltava para Deus,
4 устає зза вечері і скидає одежу; і, взявши рушник, підперезавсь.
4 levantou-se da ceia, tirou a vestimenta de cima e, pegando uma toalha, cingiu-se com ela.
5 Після того налив води в умивальницю, та й почав обмивати ноги ученикам та обтирати рушником, котрим був підперезаний.
5 Em seguida Jesus pôs água numa bacia e começou a lavar os pés dos discípulos e a enxugá-los com a toalha com que estava cingido.
6 Приводить же до Симона Петра, й каже Йому той: Господи, Ти обмиваєш ноги мої?
6 Quando se aproximou de Simão Pedro, este lhe perguntou: — Vai lavar os meus pés, Senhor?
7 Відказав Ісус, і рече Йому: Що я роблю, ти не знаєш тепер, зрозумієш же опісля.
7 Jesus respondeu:
8 Каже Йому Петр: Не мити меш ніг моїх до віку. Відказав йому Ісус: Як не обмию тебе, не мати меш части зо мною.
8 Então Pedro disse: — O senhor nunca lavará os meus pés! Ao que Jesus respondeu:
9 Каже Йому Симон Петр: Господи, не тільки ноги мої, та й руки й голову.
9 Então Pedro lhe pediu: — Senhor, não somente os pés, mas também as mãos e a cabeça.
10 Рече йому Ісус: Обмитому не треба, як тільки ноги мити, а чистий увесь. І ви чисті, та не всї.
10 Jesus respondeu:
11 Знав бо зрадника свого; тим і сказав: Не всї ви чисті.
11 Pois ele sabia quem era o traidor. Foi por isso que disse: “Nem todos estão limpos.”
12 Як же пообмивав ноги їх і взяв одежу свою, сївши знов, рече їм: Чи знаєте, що зробив я вам?
12 Depois de lhes ter lavado os pés, Jesus pôs de novo as suas vestimentas e, voltando à mesa, perguntou-lhes:
13 Ви звете мене Учителем і Господем, і добре кажете, се бо я.
13 Vocês me chamam de Mestre e de Senhor e fazem bem, porque eu o sou.
14 Коли ж я помив вам ноги, Господь і Учитель, то й ви повинні один одному обмивати ноги.
14 Ora, se eu, sendo Senhor e Mestre, lavei os pés de vocês, também vocês devem lavar os pés uns dos outros.
15 Приклад бо дав вам, і як я зробив вам, і ви робіть.
15 Porque eu lhes dei o exemplo, para que, como eu fiz, vocês façam também.
16 Істино, істино глаголю вам: Не єсть слуга більший пана свого, анї посланець більший пославшого його.
16 Em verdade, em verdade lhes digo que o servo não é maior do que seu senhor, nem o enviado é maior do que aquele que o enviou.
17 Коли се знаєте, то блаженні ви, воли робити мете се.
17 Se vocês sabem estas coisas, bem-aventurados serão se as praticarem.
18 Не про всіх вас глаголю: я знаю кого вибрав; та щоб писаннє справдилось: Хто їсть зо мною хлїб, підняв на мене пяту свою.
18 Não falo a respeito de todos vocês, pois eu conheço aqueles que escolhi. Mas é para que se cumpra a Escritura: “Aquele que come do meu pão levantou contra mim o seu calcanhar.”
19 Від нинї глаголю вам, перше нїж стало ся, щоб, як станеть ся, увірували, що се я,
19 Desde já lhes digo isso, antes que aconteça, para que, quando acontecer, vocês creiam que
20 Істино, істино глаголю вам: Хто приймає, коли я кого пішлю, мене приймає; а хто мене приймає, приймає Пославшого мене.
20 Em verdade, em verdade lhes digo: quem recebe aquele que eu enviar recebe a mim; e quem recebe a mim recebe aquele que me enviou.
21 Се промовивши Ісус, зворушив ся духом, і сьвідкував і рече: Істино, істино глаголю вам, що один із вас ізрадить мене.
21 Depois de dizer isso, Jesus se angustiou em espírito e afirmou:
22 Ззирались тодї між собою ученики, сумніваючись, про кого Він говорить.
22 Então os discípulos olharam uns para os outros, sem saber a quem ele se referia.
23 Був же за столом один із учеників Його на лонї Ісусовім, котрого любив Ісус.
23 Ao lado de Jesus estava reclinado um dos seus discípulos, aquele a quem ele amava.
24 Сьому кивнув Симон Петр, щоб спитав, хто б се був, про кого говорить.
24 Simão Pedro fez um sinal a esse, para que perguntasse a quem Jesus se referia.
25 Пригорнувшись той до грудей Ісусових, каже Йому: Господи, хто се?
25 Então aquele discípulo, reclinando-se sobre o peito de Jesus, perguntou: — Senhor, quem é?
26 Відказав Ісус: Той, кому я, умочивши кусок, подам. І, вмочивши кусок, дав Юдї Симонову Іскариоцькому.
26 Jesus respondeu: Então Jesus pegou um pedaço de pão e, tendo-o molhado, deu-o a Judas, filho de Simão Iscariotes.
27 А за куском увійшов тодї в него сатана. Рече ж йому Ісус: Що робиш, роби швидко.
27 E, depois que Judas recebeu o pedaço de pão, imediatamente Satanás entrou nele. Então Jesus disse a Judas:
28 Сього не зрозумів ніхто, що сидїли за столом, проти чого сказав йому.
28 Nenhum dos que estavam à mesa entendeu por que Jesus tinha dito isso.
29 Деякі бо думали, - яко ж бо скриньку мав Юда, - що каже йому Ісус: купи, що треба нам про сьвято; або, щоб що дав убогим.
29 Pois, como Judas era quem trazia a bolsa do dinheiro, alguns pensaram que Jesus tinha dito a ele: “Compre o que precisamos para a festa” ou, então, que havia solicitado que desse alguma coisa aos pobres.
30 Узявши ж він кусок, зараз вийшов; була ж ніч.
30 Assim, tendo recebido o pedaço de pão, Judas logo saiu. E era noite.
31 Як же вийшов, рече Ісус: Тепер прославив ся Син чоловічий, й Бог прославив ся в Йому.
31 Quando Judas saiu, Jesus disse:
32 Коли Бог прославив ся в Йому, то Бог прославить і Його в собі, і скоро прославить Його.
32 Se Deus foi glorificado nele, também Deus o glorificará nele mesmo; e ele o glorificará imediatamente.
33 Дїтки! ще короткий час я з вами. Шукати мете мене, і яко ж казав я Жидам: Що, куди йду я, ви не можете йти, і вам глаголю тепер.
33 Filhinhos, ainda por um pouco estou com vocês. Vocês vão me procurar, mas o que eu disse aos judeus também agora digo a vocês: para onde eu vou vocês não podem ir.
34 Заповідь нову даю вам: щоб любили один одного. Як я любив вас, щоб і ви любили один одного.
34 Eu lhes dou um novo mandamento: que vocês amem uns aos outros. Assim como eu os amei, que também vocês amem uns aos outros.
35 По сьому знати муть усї, що ви мої ученики, коли любов мати мете один до одного.
35 Nisto todos conhecerão que vocês são meus discípulos: se tiverem amor uns aos outros.
36 Рече Йому Симон Петр: Господи, куди йдеш? Відказав йому Ісус: Куди йду, не можеш тепер за мною йти; опісля ж пійдещ за мною.
36 Simão Pedro perguntou a Jesus: — Para onde o Senhor vai? Jesus respondeu:
37 Каже Йому Петр: Господи, чому не можу за Тобою йти тепер? Душу мою за Тебе положу.
37 Pedro disse: — Senhor, por que não posso segui-lo agora? Darei a minha vida pelo senhor.
38 Відказав йому Ісус: Душу твою за мене положиш? Істино, істино глаголю тобі: не запіє півень, доки мене відречеш ся тричі.
38 Jesus respondeu:
Atalhos do teclado
- Capítulo anterior←
- Próximo capítulo→
- Versículo anteriork
- Próximo versículoj
- Limpar seleçãoEsc
- Esta ajuda?
Estude este capítulo no WhatsApp
Peça à IA da Bíblia Fala para explicar João 13, comparar traduções ou montar um estudo — tudo direto pelo WhatsApp.