1 Першого дня тижня, рано-вранці, вони прийшли до гробниці та принесли пахощі, які приготували.
2 І виявили, що камінь від гробниці був відвалений.
3 Увійшовши, не знайшли тіла Господа Ісуса.
4 І раптом перед розгубленими жінками з’явилися двоє чоловіків у яскравих одежах.
5 Налякані жінки схилили свої обличчя до землі. Але ті сказали їм: «Чому ви шукаєте Живого серед мертвих?
6 Немає Його тут: Він воскрес! Згадайте, як Він говорив вам, коли ще був у Галілеї:
7 ».
8 І вони пригадали собі слова Ісуса.
9 Повернувшись від гробниці, розповіли про все одинадцятьом і всім іншим.
10 То були Марія Магдалина, Іванна, Марія – мати Якова, та інші жінки, які сказали про це апостолам.
11 Але ці слова їм здалися нісенітницями, і не повірили їм.
12 Однак Петро піднявся та побіг до гробниці. Нахилившись, він побачив тільки льняну тканину. І повернувся додому, здивований тим, що сталося.
13 Того ж дня двоє з них пішли в село, яке знаходилося на відстані шістдесяти стадіїввід Єрусалима й звалося Емаус.
14 Дорогою вони розмовляли між собою про все, що сталося.
15 А коли вони говорили й дискутували, Сам Ісус наблизився та пішов разом із ними.
16 Але їхні очі були стримані, щоб не впізнали Його.
17 Ісус спитав їх:Вони зупинилися, повні смутку;
18 і один із них, на ім’я Клеопа, промовив: ―Ти, мабуть, єдиний з прибулих до Єрусалима, хто не знає про те, що сталося в ці дні.
19 Він спитав:Вони відповіли: ―Про те, що сталося з Ісусом із Назарета, Який був сильним пророком у дії та слові перед Богом та всіма людьми.
20 Як первосвященники та керівники наші видали Його для засудження на смерть і розіп’яли Його.
21 Ми ж сподівалися, що Він Той, Хто має визволити Ізраїль. Але ось уже третій день, як все це сталося.
22 Крім того, деякі наші жінки здивували нас. Вони на світанку пішли до гробниці
23 та, не знайшовши Його тіла, прийшли й розказали, що бачили ангелів, які їм з’явилися й сказали, що Він живий.
24 Тоді деякі з нас пішли до гробниці й знайшли все так, як казали жінки, але Його не бачили.
25 Він сказав їм:
27 І, почавши від Мойсея та всіх пророків, пояснив їм, що написано в усіх Писаннях про Нього.
28 Коли наблизились до села, куди йшли, Він удав, що бажає йти далі.
29 Але вони просили Його, кажучи: ―Залишайся з нами, бо вже вечоріє і день закінчується. Він увійшов у дім та залишився з ними.
30 Коли сиділи за столом, Він узяв хліб, благословив його, розламав і дав їм.
31 Тоді їхні очі відкрилися, і вони впізнали Його, але Він став для них невидимий.
32 І вони казали один до одного: «Чи не палали в нас серця, коли Він говорив із нами в дорозі та відкривав нам Писання?»
33 І тієї ж миті вони встали й повернулися в Єрусалим. Там вони знайшли зібраних разом одинадцятьох і тих, що були з ними,
34 які говорили, що Господь дійсно воскрес та з’явився Симонові.
35 Потім ці двоє розповіли, що сталося в дорозі і як вони впізнали Ісуса, коли Він розламав хліб.
36 Коли вони ще говорили, Сам Ісус з’явився посеред них та промовив:
37 Вони завмерли та злякалися, бо подумали, що бачать духа.
38 Він же сказав їм:
40 Кажучи це, показав їм Свої руки та ноги.
41 Коли ж вони від радості та здивування ще не вірили, Він сказав:
42 Вони дали Йому шматок запеченої риби та мед у сотах.
43 Він узяв та їв перед ними.
44 Потім сказав їм:
45 Тоді відкрив їм розум, щоб зрозуміли Писання.
46 Та промовив:
50 Потім вивів їх із міста до Віфанії та, піднявши руки Свої, благословив їх.
51 Благословляючи їх, Він почав віддалятися від них та возноситися на небо.
52 Вони ж, вклонившись Йому, з великою радістю повернулися в Єрусалим.
53 І весь час перебували в Храмі, благословляючи Бога. Амінь.