1 Після цього Ісус відправився на другий бік Галілейського моря, яке зветься Тиверіадським.
2 За Ним ішов великий натовп, оскільки бачили знамення, які Він робив, зцілюючи хворих.
3 Ісус піднявся на гору й сів там зі Своїми учнями.
4 Наближалося юдейське свято Пасхи.
5 Коли Ісус підняв очі й побачив, що багато людей ішло до Нього, сказав Филипові:
6 Він спитав це, щоб випробувати Филипа, бо Сам вже знав, що буде робити.
7 Филип відповів: ―Навіть якщо купити хліба на двісті динаріїв, і того не буде достатньо, щоб кожний отримав хоч трохи.
8 Інший Його учень, Андрій, брат Симона Петра, сказав:
9 ―Тут є хлопчик, який має п’ять хлібів з ячмінного борошна та дві рибини. Але що це для такої кількості?
10 Ісус сказав:У тому місці було багато трави, тож всі посідали на неї (було їх близько п’яти тисяч чоловіків).
11 Ісус узяв хліби та, подякувавши Богові, роздав їх тим, хто сидів. Так само зробив і з рибою. Кожний брав, скільки хотів.
12 Коли всі наїлися, Він сказав Своїм учням:
13 Вони зібрали та наповнили дванадцять кошиків із залишками з п’яти ячмінних хлібів, які залишилися після тих, що їли.
14 Коли люди побачили знамення, яке Він зробив, почали казати: «Він насправді Пророк, Який мав прийти у світ».
15 Ісус же, зрозумівши, що вони мають намір прийти і взяти Його силоміць, щоб зробити царем, знову пішов на гору один.
16 Коли настав вечір, учні Ісуса спустилися до моря
17 й, увійшовши в човен, попливли через море до Капернаума. Було вже темно, а Ісус усе ще не приходив до них.
18 Тим часом море розхвилювалося, бо подув сильний вітер.
19 Вони вже відпливли на двадцять п’ять або тридцять стадіїв,коли побачили Ісуса, Який ішов по воді та наближався до човна. Учні злякалися.
20 Але Він заговорив до них:
21 Вони хотіли взяти Його в човен; і човен відразу пристав до берега, до якого прямували.
22 Наступного дня люди, які стояли на іншому березі моря, побачили, що там не було іншого човна, окрім одного, і що Ісус не сідав разом зі Своїми учнями в човен, а Його учні відпливли самі.
23 Тим часом кілька човнів із Тиверіади припливло та пристало поблизу того міста, де вони їли хліб, після того, як Господь подякував Богові.
24 Коли люди побачили, що ні Ісуса, ні Його учнів немає в тому місці, вони сіли в човни та попливли до Капернаума шукати Ісуса.
25 Коли знайшли Його на іншому березі, запитали: ―Равві, коли Ти сюди прийшов?
26 Ісус відповів їм:
28 Вони запитали: ―Що нам робити, щоб чинити діла Божі?
29 Ісус відповів їм:
30 Вони запитали: ―Яке знамення Ти міг би зробити, щоб ми побачили та повірили в Тебе? Що Ти зробиш?
31 Наші батьки їли манну в пустелі, як написано: «Дав їм їсти хліб із неба».
32 Ісус сказав їм:
34 Вони сказали: ―Господи, давай нам завжди цей хліб!
35 Ісус сказав:
41 Тоді юдеї почали нарікати, бо Він сказав:
42 Вони казали: ―Хіба Він не Ісус, син Йосифа? Чи не знаємо ми Його батька й матері? Як же Він тепер каже:?
43 Ісус сказав їм:
52 Тоді юдеї почали сперечатися між собою, кажучи: ―Як Він може дати нам Своє тіло, щоб ми його їли?
53 Ісус сказав їм:
59 Ісус сказав це, коли навчав у синагозі в Капернаумі.
60 Чимало Його учнів, почувши це, сказали: ―Ці слова важкі для сприйняття. Хто може їх слухати?
61 Ісус, знаючи в Собі, що Його учні нарікають через це, сказав їм:
64 (Ісус казав так, бо від початку знав, хто не вірить і хто зрадить Його.)
65 Він продовжив:
66 Відтоді чимало Його учнів залишили Його й більше не ходили з Ним.
67 Тоді Ісус запитав дванадцятьох:
68 Симон Петро відповів: ―Господи, до кого нам піти? Ти маєш слова вічного життя.
69 Ми віримо та знаємо, що Ти – Святий Божий!
70 Ісус сказав:
71 Він говорив так про Юду, сина Симона Іскаріота, який, хоч і був одним із дванадцятьох, однак мав зрадити Його.